Останніми роками в Україні все частіше на всіх рівнях влади порушують питання про важливість підтримки вітчизняних виробників. І це чудово! Адже минулі 30 років українські виробники різних галузей змушені були плекати надії на покращення бізнес-клімату й жити за приказкою: «Сподівайся на краще, а готуйся до гіршого».
У той самий час усі цивілізовані країни створюють комфортні умови для розвитку місцевих виробників, таким чином захищаючи свої ринки. Логіка очевидна: місцеве виробництво — це надходження податків, робочі місця, зарплати, які через споживчі витрати дають додаткові вливання в економіку та доходи держави. Саме компанії, які мали можливість розвиватися й удосконалюватись, забезпечили конкурентоспроможність економік своїх країн на глобальному ринку та гідний рівень життя їх громадян.
Фермерам приділяється особлива увага, адже від їх діяльності залежить продовольча безпека країни. Тож різноманітні програми компенсацій і дотацій фермерів успішно працюють у країнах Західної Європи. Так, у Польщі державна підтримка сільгоспвиробництва торік зросла до 18,9 млрд злотих, або 4,3% валового прибутку, що майже в 30 разів більше, ніж в Україні. З тим кількість людей, що працюють у сільському господарстві в сусіда — близько 1,6 млн, а в нас — 2,8 млн.
Без підтримки українського сільгоспвиробника наш ринок заполонять імпортні продукти, що призведе, зокрема, до скорочення поголів’я худоби та робочих місць, виїзду сільського населення через відсутність роботи. Тільки за державної підтримки дрібних і середніх фермерів Україну перестануть сприймати як сировинний придаток для країн із розвиненою економікою, і вона закріпиться на домінантних позиціях на світовому аграрному ринку. Тож сприяти вітчизняним виробникам у просуванні своєї продукції на власному ринку за державний кошт — це обов’язок держави.
Трирічний план
Кілька місяців тому фахівці Мінекономрозвитку презентували концепцію держпідтримки аграріїв на 2021–2023 роки. На наступні три роки лишили основні пріоритетні напрями, які вже довели свою економічну ефективність (тваринництво, фермерство, здешевлення техніки та кредитів, садівництво) і додали нові напрями (страхування врожаю, підтримка нішевого й органічного виробництва, бджільництва), прагнучи таким чином адаптувати програми до нових умов і потреб виробників.
На поточний рік у держбюджеті передбачено 4,7 млрд гривень на підтримку АПК. З цієї суми 4 млрд буде спрямовано на чинні програми та 500 млн — на нові. Передбачається, що допомогу отримають близько 9 тис. агропідприємств.
Серед основних ініціатив я хотів би виділити урядову програму здешевлення сільськогосподарської техніки й обладнання вітчизняного виробництва. Завдяки її дії фермери мають привілей — часткову компенсацію вартості придбаного обладнання чи техніки, а підприємства суміжних галузей — можливість розширити ринок збуту своєї продукції й інвестувати кошти в розвиток бізнесу. Саме ці середнячки-промисловці, які мають у своєму штаті від 10 до 100 працівників — проєктантів, зварників, технологів й інших фахівців, — тісно співпрацюють із фермерами та постійно удосконалюють свою продукцію. Ефект такої синергії в тому, що українські розробки не поступаються, а деякі навіть кращі за продукцію конкурентів зі Сходу та Заходу.
Власний досвід
До таких середніх промислових підприємств належить і компанія «Євро Деталь», яка проєктує, розробляє та виготовляє обладнання для тваринницьких комплексів. Нашу продукцію внесено до переліку вітчизняної техніки й обладнання для АПК, вартість яких частково компенсує держава. За період дії цієї програми кількість виробників збільшилася більше, ніж удвічі — до 181 підприємства, і я переконаний, що ця цифра й далі зростатиме. Усі учасники програми працюють згідно з принципами, на яких надається державна підтримка — прозорість, публічність і цільове використання наданих коштів.
У 2020 році п’ятеро агропідприємств — партнерів «Євро Деталь», що скористалися програмою, отримали компенсацію за придбання нашого обладнання. Тобто ми з власного досвіду знаємо, що програма дієва, а ймовірність отримати компенсацію — дуже висока, головне — вчасно зібрати пакет документів і подати заявку. Повернуті кошти — це значна підмога для ферми, що будує чи модернізує своє виробництво. Адже відомо, що левова частка (до 70%) із загального бюджету на проєкт іде саме на будівництво комплексу, а 25–30% потрібно витратити на обладнання. То чому б не скористатися держпідтримкою — наприклад, вище згаданою програмою компенсації за обладнання чи спеціальною бюджетною дотацією на будівництво нового комплексу чи реконструкцію? Те, що на 2021 рік уже зареєстровано пів сотні заявок на будівництво або реконструкцію тваринницьких комплексів, додає оптимізму на тлі складної ситуації галузі та вирізання поголів’я.
Концепція держпідтримки тваринництва на 2021–2023 роки також передбачає надання спеціальних бюджетних дотацій на покращення якісного складу поголів’я, підтримки біорізноманіття та біологічної безпеки. Один із наших партнерів завіз племінних нетелів із Данії й очікує на виплату коштів від держави. Мій скептицизм щодо дієвості держпідтримки остаточно розвіяла виплата спеціальної державної дотації на утримання бджолосімей знайомому пасічнику: за 30 бджолосімей він отримав 6000 гривень. Програма така популярна серед бджолярів, що кількість запитів щодо нарахування держпідтримки у 2020-му була втричі вищою, ніж очікувалося. Цей факт свідчить про те, що товаровиробники готові працювати простежувано, в офіційній площині, гарантувати якість споживачеві.
Отримати компенсацію
Нині в переліку сільгосптехніки, вартість якої частково компенсується з держбюджету, майже 15 тис. найменувань від 200 заводів-виробників. У п’ятірці областей, які отримали найбільшу кількість компенсацій, — Вінницька, Одеська, Сумська, Кіровоградська та Миколаївська. За останні чотири роки програмою скористалося майже 2,4 тис. сільськогосподарських товаровиробників, третина з них — працюють у скотарстві та свинарстві. Останні дві галузі, на моє переконання, мають отримувати від держави особливі преференції, адже період окупності інвестицій у них становить 3–4 роки проти одного року в рослинництві. На тлі зростання вартості металу (80–95% вартості продукту) участь у програмі є раціональним рішенням.
Виплату такої компенсації врегульовано Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки й обладнання вітчизняного виробництва, затвердженим постановою Кабміну від 01.03.2017 №130.
Претендувати на таку компенсацію можуть юридичні особи та фізособи — підприємці, як досвідчені, так і початківці, які постачають сільськогосподарські товари. Не можуть отримати компенсацію агропідприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство чи які перебувають на стадії ліквідації; мають заборгованість платежів.
Частковій компенсації підлягає тільки вартість техніки й обладнання, які є у відповідному переліку. Часткову компенсацію надають сільгоспвиробникам на безповоротній основі в розмірі 25% вартості (без урахування ПДВ) придбаних техніки й обладнання.
Для отримання часткової компенсації сільгоспвиробники мають подати до уповноваженого банку відповідну заявку та пакет документів щодо придбання техніки й обладнання.
Підсумовуючи, додам: наша компанія надалі зосередиться на пошуку кращих рішень підвищення ефективності тваринницьких комплексів. Ми очікуємо, що держава створить сприятливі умови для безперервного системного удосконалення вітчизняних підприємств, і атмосферу — щоб такі компанії у суспільстві мали повагу і були престижними. Це може стати чи не найефективнішим рішенням, у результаті якого виграє і громадянин, і підприємець, і держава.
Олександр Батюк, директор компанії «Євро Деталь»
журнал The Ukrainian Farmer, березень 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
