Елеватор
Головне:
Елеватор

Логістика цукрового буряку

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Логістика цукрового буряку

Для забезпечення оптимальної роботи комбайнів потрібна правильна організація транспортної ланки. 

Хоча комбайн є головною фігурою під час збирання цукрового буряку, проте без нормального забезпечення транспортом неможлива його ефективна робота. Зазвичай логістика насамперед залежить від графіка приймального підприємства. Якщо буряк потрібно збирати через настання оптимальних термінів або погодні умови, а завод із певних причин не може приймати сировину, фермерам доводиться складати врожай на краю поля. Це певною мірою збільшує вартість збирання, але й покращує чистоту буряків. Проте всі віддають перевагу простішому способу транспортування буряків від комбайна до цукрового заводу — без додаткових операцій. І якщо дозоляють погодні умови, ніхто не робитиме зайву роботу. 

Від комбайна до перевантажувача 

Існує кілька схем розвантаження бурякозбирального комбайна. Коли поле не надто довге, вивантаження може відбуватися тільки по краях загінок. Це дає змогу не заходити в поле тракторам із бункерами-перевантажувачами, врожай із комбайна потрапляє відразу на вантажівку. Проте такі умови є здебільшого у Європі, де середній розмір полів невеликий. В Україні поля більші, і якщо кожного разу для вивантаження комбайн із середини поля їхатиме до краю, продуктивність збирання зменшиться на 25% або й більше. Проблему розв’язують за допомогою перевантажувачів, які переміщують зібраний буряк від комбайна до вантажівок. Щоправда, багато хто запускає КАМАЗи безпосередньо в поле, до комбайнів, забираючи перевантажувачі з ланки. Це спрощує та певною мірою зменшує витрати на логістику, однак, з іншого боку, ущільнення ґрунту від коліс вантажівок є екстремальним. Збитки від таких дій дорівнюватимуть вартості позапланового глибокого розпушення. У вологу погоду вантажівки взагалі не зможуть потрапити в поле, і в цьому разі без перевантажувачів працювати буде неможливо. 

У країнах Європи та Північної Америки вантажівки в поле не заходять — через ущільнення та бруд, який із колесами потрапляє на дороги загального призначення, за що можна отримати чималий штраф. У нас штрафами за брудні дороги аграріїв не злякаєш, однак ущільнення значно впливає на врожайність. А це зовсім інші гроші, що примушує шукати прийнятніші варіанти переміщення цукрового буряку до вантажівок. Для цього можна застосовувати відповідні причепи-перевантажувачі або навіть самохідні машини. 

Причепи-перевантажувачі цукрового буряку представлені кількома європейськими й американськими виробниками. Наприклад, європейські Hawe RUW 4000 та Bergmann RRW 500 мають тривісне шасі, до того ж у Bergmann RRW 500 усі колеса мають «крабовий» хід. 

Вартість таких моделей починається від 100 тис. доларів. В Америці більш розповсюджені перевантажувачі Amity та Ropa на гусеничному шасі. Вони не такі маневрові, але краще розподіляють навантаження на ґрунт. Якщо ж возити буряк доводиться на значну відстань, або ґрунтові умови надто важкі, краще обирати одновісні перевантажувачі з надширокими шинами низького тиску. 

Самохідні бункери-перевантажувачі представлені виробниками Holmer і Vervaet. Ці рішення потребують більше інвестицій, проте, з іншого боку, вони є більш універсальними. Річ у тім, що виробники пропонують тільки шасі, що дооснащуються потрібним обладнанням. У цьому разі вони можуть оснащуватися спеціалізованими бункерами-перевантажувачами, хоча серед пропонованих опцій є багато інших варіантів. Щодо технологічності, то перевагою шасі Holmer Terra Variant можна назвати «крабовий» хід, який використовується для руху зі зміщенням сліду. Тобто передні й задні колеса не потрапляють в одну колію, і це значною мірою зменшує ущільнення ґрунту. Шасі Vervaet у триколісному варіанті взагалі такої проблеми не має. 

Від перевантажувача до вантажівки 

Як у Європі, так і в Україні, фермери намагаються не допустити додаткові перевантажування. Однак у цьому разі потрібно забезпечити достатню кількість вантажівок, які встигатимуть вивозити буряк до пунктів приймання з такою швидкістю, щоб комбайн працював без простоїв. Паралельно слід прагнути досягти високого ступня очищення буряку, що без додаткових зусиль можливо тільки на легких ґрунтах. 

Уміст ґрунту може сягати 5–6% маси буряку, і тоді 20-тонна вантажівка щоразу возитиме 1,2 т землі. Завод хоче, щоб буряк був максимально чистим, і це вимагає суттєво зменшувати швидкість роботи комбайна. Аграрії на це навряд чи згодяться, й особливо обурюватимуться підрядники (контрактори), у яких є чіткі графіки роботи. За таких умов буває необхідним додавати в ланку очищувач-навантажувач, до якого буряк потрапляє з комбайна. Очищувач-навантажувач очищує буряки від ґрунту й завантажує їх у транспортний засіб. Таким чином, на полі працює одночасно три машини — комбайн, очищувач і бункер. Інший варіант передбачає звезення буряку на край поля й очищення його за допомогою стаціонарної машини. Однак ситуацію можна спростити, використовуючи бункери-перевантажувачі з роликовими системами очищення. Це дає змогу вилучити очищувач-навантажувач із ланки, бо буряк, що проходить через бункер, стає достатньо чистим навіть під час збирання у вологих умовах. Фермеру не потрібно витрачати кошти на додаткове обладнання і трактор, зменшується кількість персоналу. 

Коли буряк потрапив у вантажівку, треба визначити оптимальний маршрут. Транспорт не має стояти в очікуванні завантаження або вивантаження, інакше це вплине на ефективність логістики. Кожна машина під час роботи приносить власнику прибуток, а під час простою — збитки. А якщо разом із машиною «гуляє» оператор, збитків стає ще більше. Тож важливість правильного розрахунку потрібної кількості техніки, графіка роботи, домовленостей із приймальним підприємством має велике значення для оптимізації витрат під час збирання цукрового буряку. 

У майбутньому процеси перевезення буряку від комбайна до вантажівки можуть автоматизуватися. Нині відбуваються схожі експерименти з роботою зернових бункерів-перевантажувачів, і найближчими роками технологія буде відпрацьована. Вже тепер є готові системи контролю рівномірності наповнення кузову для фуражу та зернових, тож чому їх не «навчити» працювати з цукровим буряком? Однак, незважаючи на майбутню автоматизацію, фермерам все одно доведеться самостійно обирати техніку. І від цих рішень залежатиме якість отриманої продукції та ефективність роботи. 

Володимир Огійчук

журнал The Ukrainian Farmer, листопад 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись: