Дедалі більше імпортерів із різних країн світу починають цікавитися українською продовольчою продукцією.
Рік, що минає, був багатим на події. На часі — якісні зміни у структурі й географії експорту продовольчої групи товарів з України. Передусім далося взнаки введення Росією ембарго на українську продукцію, а також заборона її транзиту територією РФ у країни Азії. Було останнім часом і чимало інших чинників, що підштовхнули експортерів до пошуку нових ринків і посилення своїх позицій на вже освоєних. І, схоже, зусилля ці дають підстави для оптимізму.
М’ясо та субпродукти Експорт за три роки зріс на 32%, а за результатами 11 місяців 2016-го (проти такого самого періоду 2015-го) — на 23% (264,4 тис. тонн). Домінує у структурі експорту м’ясо птиці (80%): 224 тис. тонн за 11 місяців 2016-го — це на 39% більше, ніж позаторік.
Обсяги експорту в країни СНД за два роки (з 2013-го) скоротилися понад у 2,5 раза, а поставки в країни Азії й Африки зросли у понад 1,5 раза. Найсуттєвіша динаміка — на європейському векторі (імпорт нашої продукції до країн ЄС зріс із 0,4 тис. тонн у 2013-му до 27 тис. тонн у 2015-му). Торік тривали структурні зміни географії експорту м’яса птиці з України. Питома вага країн СНД і далі скорочувалася — з 27% (у 2015-му) до 20%, тим часом країни Африки збільшили свою частку з 11% (у 2015-му) до 20%.
Обсяги експорту свинини за 11 місяців 2016-го знизилися у 9,5 раза (2,7 тис. тонн). Натомість обсяги експорту м’яса ВРХ виросли на 7% (30,8 тис. тонн). Серед країн СНД, куди надходила торік ця продукція, лідирує Білорусь (54%), збільшилася й частка країн Азії (9% проти 1% у 2014-му і 3% у 2015-му). Зауважимо, що було відправлено перші партії в Ірак, Йорданію та Єгипет.
За прогнозами ФАО, основним драйвером зростання на фоні світового попиту на доступний тваринний білок залишатиметься м’ясо птиці. Споживання збільшуватиметься в регіонах, що розвиваються, передусім у країнах Суб-Сахарської Африки, а також у країнах Азії та Близького Сходу.
Молочна продукція
Її експорт за три роки скоротився на 13%. За 11 місяців 2016-го на зовнішні ринки поставлено 101 тис. тонн молочної продукції, що на 10% менше, ніж за такий період 2015-го. Разом із тим спостерігається збільшення частки експорту сухого молока. Цьогоріч Україна почала постачати його в Ліван, Бангладеш й Іран. Збільшується й експорт вершкового масла та молочних жирів (утричі за 2013–2015 рр., і на 3% за 11 місяців 2016-го проти аналогічного періоду 2015-го). Основним покупцем із часткою у 20% серед країн СНД торік був Казахстан. А за два роки виросло постачання в країни Азії (Грузію, Корею, перші партії в Пакистан) й Африки (Єгипет і Марокко лідирують із сумарною часткою близько 20%). Крім того, у жовтні-листопаді вершкове масло активно постачалося в ЄС (Нідерланди — 5% загального експорту).
Що ж до експорту сиру, то з втратою російського ринку обсяги відвантажень у 2013–2015 рр. впали у понад 5,5 раза. За 11 місяців 2016-го (проти такого самого показника 2015-го) постачання цієї продукції на зовнішні ринки скоротилося на 25% (до 7,3 тис. тонн). Якщо 2013-го практично 100% експорту українського сиру йшло в країни СНД, а частка Росії становила 85%, то в 2016-му частка країн СНД становить 85% і головними імпортерами є Казахстан і Молдова. Сир з України тепер купують ще й країни Азії (6% у 2016-му) — Грузія, Ізраїль, ОАЕ, Саудівська Аравія, а також країни Африки (8%) — основним імпортером є Єгипет.
У середньостроковій перспективі в країнах, що розвиваються, очікується зростання попиту на молоко та молочні продукти. Найпотужнішим у світі імпортером цієї продукції є Китай. Незважаючи на активний розвиток власної молочної галузі, Піднебесна поки що не може повною мірою забезпечити попит внутрішнього ринку. Відтак імпорт зберігатиметься на достатньо високому рівні. Африка та Ближній Схід залишатимуться основними напрямками постачання молочних продуктів (за прогнозами, відповідно, 38% світового імпорту вершкового масла, 22% світового імпорту сиру до 2025 року). У Єгипет прогнозується збільшення імпорту всіх молочних товарів. Зокрема, частка імпорту вершкового масла до 2025 року має зрости до 10%. Такі самі тенденції будуть властиві й для Китаю, Ірану та Саудівської Аравії.
Кондитерські вироби
Експорт такої продукції з цукру (без умісту какао) за три роки скоротився на 5%. Однак за результатами 11 місяців 2016-го на зовнішні ринки відправлено 71,1 тис. тонн (на 1% більше, ніж за 11 місяців 2015-го). Частка країн СНД ще торік становила 57% у структурі експорту (хоча й щороку зменшується). Натомість зростає постачання у Європу (Польща, Румунія, Литва) та в Азію (Ірак, Монголія, Китай).
На світових ринках широкої популярності набирає тренд здорового способу життя й споживання продукції з меншим умістом цукру чи його замінників, із умістом натуральних інгредієнтів, збагаченої вітамінами, енергетичних солодощів з умістом білкових інгредієнтів тощо. Споживачі шукають нові смаки й незвичні смакові поєднання. Також спостерігається збільшення частки шоколаду та жувальної гумки.
***
Загалом за три останніх роки експорт української промислової продукції в Африку зріс на 15%, в Азію — на 54%, у ЄС — на 34%. Значення цих досягнень набуває ще більшої ваги, якщо розглядати їх через призму негативних чинників, усупереч і завдяки яким наші експортери прогресують. Тенденція обнадійлива. Що далі? Маємо докласти зусиль, щоб у структурі експорту зростала частка готового продовольства, а диверсифікація експорту ставала дедалі ширшою.
Анна Бурка,
провідний аналітик UFEB
газета “АгроМаркет”, січень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
