У ТОВ «Епіцентр К» зростання прибутковості сільгоспкультур вбачають у підвищенні їх урожайності
Кукурудза та соняшник: резерви маржинальності
У ТОВ «Епіцентр К» зростання прибутковості сільгоспкультур вбачають у підвищенні їх урожайності та удосконаленні технології вирощування.
Створити в Україні ефективний, сучасний і соціально-відповідальний аграрний бізнес повного циклу — такі завдання висувають перед собою в компанії ТОВ «Епіцентр К». До того ж ключову роль відводять рослинницькому напряму. Для цього досвідченій команді «Епіцентр К» за короткий строк (з 2015 року) вдалося сконцентрувати значний земельнийбанк — понад 120 тис. гектарів високоякісних земель з усією інфраструктурою для рослинництва. Для ефективного керування виробничу структуру розподіллено на чотири земельних кластери, сформовані за територіальним принципом — Вінницький, Центральний, Західний і кластер Кряж, розташовані у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Черкаській та Київській областях.
Вісімдесят відсотків сівозміни в кластерах становлять чотири високомаржинальні культури — соняшник, кукурудза, пшениця, ріпак. Нещодавно ця лінійка поповнилася ще й соєю.
«Ми намагаємося максимально збільшувати показники врожайності та прибутковості на кожному гектарі, що обробляємо, зберігаючи родючість на українській землі», — за таким принципом працює агрономічна служба компанії. З огляду на отриману за кілька років діяльності середню врожайність: пшениця — понад 6,5 т/га, кукурудза — понад 12, соняшник — майже 4, соя — 3,5 т/га можна стверджувати, що обраної стратегії в компанії успішно дотримуються. Тож на прикладі двох культур — кукурудзи та соняшнику, під якими найбільші площі в «Епіцентр К» — 45 тис. і 35 тис. гектарів відповідно, спробуємо розібратися в складниках високої врожайності.
Кукурудза: адаптована технологія
«Перед агрономічною службою компанії стоїть завдання отримувати 12–13 т/га кукурудзи. Звісно, врожайність залежить від багатьох чинників, погодних і технологічних, але, вважаю, нам вдається їх опанувати. Так, торік по Західному кластеру ми отримали в середньому 12 т/га кукурудзи, по Вінницькому — 11,4 т/га, на Київщині та в кластері Кряж зібрали відповідно 10 і 10,5 т/га. Таким чином, а на всій посівній площі ми маємо 10,8 т/га, — розповідає директор із виробництва «Епіцентр К» Богдан Черемха.
Окрім погодних умов ключову роль у високій продуктивності кукурудзи відіграє гібрид. За словами пана Богдана, 80% гібридної лінійки порівну ділять між собою гібриди компанії Corteva Agriscience й іншого всесвітньовідомого бренду. Різниця між ними за однакової продуктивності тільки в адаптивності до місцевих умов.
«Аналіз показує, що за показниками посухо-, стресостійкості, пластичності найкращі результати показують гібриди бренду Pioneer. Так, на демополі площею 120 га, де ми вивчали 72 гібриди кукурудзи й різні системи живлення в умовах реального виробництва максимальну врожайність по Західному кластеру на площі 422 га показав гібрид Р8521 ФАО 220 (12,26 т/га), по Вінницькому кластеру на площі 977 га — гібрид Р9241 ФАО 360 (12,29 т/га), по кластеру Кряж, де обмежувальним чинником цього року була волога — гібрид Р9241 на площі 652 га (11,1 т/га), — розповідає Богдан Черемха. — На лінійці демопосівів у Ставищанському районі Київської області виділився новий гібрид Р9234 ФАО 320 — у сухому зерні він показав урожайність 12,1 т/га за вологості 18% під час збирання та натурою зерна 720–730 г і масою тисячі зернин 348–352 г. І це за умови, що минулого року на Київщині гідротермічний коефіцієнт був 0,7 (у 2018-му — 1,1). Фактично ми не добрали 40% вологи, необхідної для формування високої врожайності. Однак водночас отримані показники вказують на високу посухостійкість гібридів бренду Pioneer. Так, урожайність гібрида P9241 ФАО 360 становила 11,6 т/га з натурою зерна 717–720 г. Середньопізній гібрид P9903 ФАО 390 порадував урожайністю 11,6 т/га».
Підбір гібридів для виробничих посівів у компанії проводять так, щоб у гібридній структурі мати 10–15% гібридів із ФАО 270–300, 70–75% — з ФАО 300–350, 10–15% — із ФАО 370–390. Таким чином, можна раціонально побудувати збиральну кампанію, отримати бажану на період збирання вологість кукурудзи й заощадити кошти на досушуванні зерна.
Великого значення агрономічна служба надає правильній технології сівби культури, враховуючи особливості конкретної ґрунтово-кліматичної зони та навіть поля — шаблонних підходів тут бути не може. Густота сівби відіграє головну роль. Так, дослідження науково-дослідного відділу компанії та виробнича практика показують, що максимальну продуктивність посіву кукурудзи можна отримати, якщо на період збирання на одному стеблі формується один максимально продуктивний качан. Два або три — набагато гірший результат, який тягне за собою збільшення обсягів газу на досушування вологого зерна, недобір урожаю через зниження продуктивності головного качана, зниження ефективності роботи комбайна. Натомість уникнути таких проблем можна, всього тільки керуючи густотою посіву.
«Рекомендації виробників насіння ми адаптуємо під наші умови. Наші дослідження показують, що в умовах реального виробництва ми не досіваємо 2–3 тис. насінин/га, щоб сформувати максимальну продуктивність кукурудзи. Наші досліди, закладені на площі 80 га, підтверджують це. Так, наприклад, урожайність кукурудзи гібрида Р9578 ФАО 350 за норми висіву 88 тис.насінин/га із густотою на період збирання 84 рослин/га становила 13,4 т/га, а за норми висіву 76 тис. насінин/га і на період збирання 68 тис. рослин/га — 11 т/га. І такі досліди були закладені по багатьох гібридах».
Великою перевагою гібридів бренду Pioneer є їхня посухостійкість, пластичність, невибагливість до ґрунтових умов. Адже, незважаючи на те, що землі холдингу розташовані, здавалося б, у доволі благополучному з погляду вологозабезпеченості регіоні, брак вологи — повітряної та ґрунтової тут уже є великою проблемою, особливо відчутною в період молочно-воскової стиглості кукурудзи. Сильно потерпають Київщина, південь Вінницької області.
«Посухостійкі гібриди бренду Pioneer найадаптованіші до наших кліматичних умов і продуктивніші. Вони мають еректоїдний тип листка, тому менше випаровують вологи й більше заощаджують її в період високих температур, — каже директор із виробництва. — Крім того, вони більш пластичні, не потребують дуже родючих ґрунтів, як інші гібриди, тому ми сіємо їх здебільшого на суглинках з умістом гумусу 1,3–1,5%, де вони все одно розкривають свій потенціал. У цьому плані вони нас дуже виручають».
В «Епіцентр К» застосовують інтенсивну технологію вирощування кукурудзи. Ґрунт готують восени, вносячи основне добриво — здебільшого безводний аміак у нормі 160 кг/га у фізичній вазі, тобто практично по 130 кг/га у д. р. У фазу 9–10 листка проводять азотне листкове підживлення під час міжрядного розпушування. Калійні добрива застосовують у вигляді хлористого калію в нормі 60 кг/га у фізичній вазі та діамофоски в нормі 120 кг/га локально по діагоналі до посіву з відстанню між смугами 35 см — так вони краще засвоюються кореневою системою, а ефективність добрив зростає на 20–30%.
Останнім часом у компанії переходять на застосування рідких комплексних добрив, зокрема стартових. Для цього відповідним чином переобладнують усі посівні агрегати.
До того ж у критичний період, у фазу 3–4 та 6–8 листків, практикують позакореневе живлення, двічі вносять цинковмісні хелатні сполуки в нормі 1 л/га. У результаті рослини краще запилюються, краще зав’язується та формується качан. Крім того, цинк підвищує посухостійкість культури.
Підготовка ґрунту під кукурудзу — важливий складник технології. Так, після збирання врожаю практично всю листко-стеблову масу перебивають, перемішують із ґрунтом на глибину 10–12 см, вносячи деструктор стерні, рідкі комплексні добрива, необхідні як енергетик для мікроорганізмів. Щоб краще проникала волога до кореня, проводять щілювання на глибину 36–38 см. Рано навесні закривають вологу.
«Загалом уся посівна кампанія триває 8–10 днів і закінчується до 5 травня. Практика показує: якщо кукурудзу сіяти пізніше, то знижується врожайність. Тому вже 15–17 квітня навіть за температури ґрунту вісім градусів ми починаємо сіяти більш холодостійкі гібриди на суглинистих ґрунтах. Тут нас також виручають гібриди бренду Pioneer», — зазначає Богдан Черемха.
Соняшник: продумана морфологія
Торік в «Епіцентр К» вперше висіяли у виробничих посівах гібриди соняшнику бренду Brevant, одразу довівши їхню частку в загальній структурі посівів до 30%. І не прогадали. Шістдесят три відсотки з-поміж них становлять високоолеїнові гібриди — ними в компанії задоволені особливо, адже вони за умови дотримання технології вирощування дають змогу отримати додатковий прибуток без значних додаткових витрат. Наприклад, гібрид 8Х288КЛДМ у Вінницькому кластері показав урожайність 3,8–4,2 т/га з умістом олеїнової кислоти 84–86%, а в одному із мехзагонів на площі 53 га — 5,04 т/га. У центральному кластері цей гібрид на площі 223 га вродив по 4,17 т/га, у кластері Кряж — 4,21–4,48 т/га, що переважає середню врожайність високоолеїнових гібридів (3,62 т/га).
«Наступного року ми залишаємо лінійку високоолеїнових гібридів у межах 72 %, бо структура посівних площ, розміщення попередників, необхідність дотримуватися просторової ізоляції не дають змогу засівати більші площі, хоч цей напрям дуже вигідний», — зазначає директор із виробництва.
Торік у компанії провели ґрунтовне демонстраційне дослідження гібридів соняшнику всіх селекцій. Відзначили врожайність гібридів бренду Brevant 8Х288КЛДМ- 4,4 т/га та Pioneer: P63LL124 — 4,3 т/га, P63LL06 — 4,5 т/га, P64НН106 — 4,3, P64LL125 — 4,5 т/га, а також високу натуру зерна гібридів P63LL06 — 408 г, P64LL125 — 402, в той час, коли інші гібриди мали натуру 380–370 г.
Окрім того, з’ясувалося, що морфологічні особливості гібридів Pioneer та Brevant роблять їх менш уразливими до захворювань. Так, у гібрида P63LL06 кошик розміщується під кутом 45 градусів до осі, в гібрида 8Х288КЛДМ — під кутом 30 градусів. Завдяки такій будові волога стікає по кошику, не затримуючись, відтак меншою є ймовірність пошкодження сірою чи білою гниллю кошика.
«Безперечно, така селекційно закріплена морфологічна ознака виділяє ці гібриди. В результаті ми менше витрачаємося на фунгіцидну обробку. Зокрема, посіви таких гібридів торік замість трьох разів обробляли двічі», — наголосив Богдан Черемха.
Загалом на площі 35 тис. гектарів у компанії «Епіцентр К» отримали середню врожайність соняшнику 3,7 т/га. І планують надалі підвищувати його продуктивність, відшліфовуючи технологію. Працюють не лише над підбором гібридного складу, а й елементами сівби, живлення, захисту. Зокрема, дійшли висновку, що в умовах центрального та західного Лісостепу на момент збирання густота посіву має становити 60–65 тис.рослин/га. Керування саме таким рівнем густоти в польових умовах забезпечує формування найбільш продуктивного агроценозу.
Щодо живлення, то практика показує, що максимальна врожайність соняшнику формується за внесення азотних добрив у межах 80 кг/га д. р. Збільшення понад цю норму доз добрив нераціональне. Крім того, в системі живлення соняшнику має бути хлористий калій у нормі 50–60 кг/га у фізичній вазі, який вносять локально, комплексні добрива (діамофоска NPK 10:26:26), безводний аміак і КАС.
«Соняшник ми починаємо сіяти на тиждень раніше ніж кукурудзу, фактично, коли ґрунт прогрівається до семи градусів. Хоч за правилами слід сіяти за температури 8–10 градусів. Однак усе насіння протруєне, фунгіцидно-інсектицидно захищене, окремі партії з мікроелементами. Тобто стресу не боїться. Крім того, ми вносимо стартові рідкі комплексні добрива, які мають більшу концентрацію фосфору, калію, бо калій у рідкій формі забезпечує холодостійкість насінині. Надалі підживлюємо соняшник по листку бором — для кращої зав’язі кошика, створення фізіологічного середовища для формування повноцінної насінини, а також іншими мікроелементи. В результаті отримуємо добре набитий кошик, із кращою масою насіння, натурою та вищою продуктивністю», — розповідає Богдан Черемха.
Ґрунтові та страхові гербіциди у фазу чотири листки захищають посіви соняшнику від різних видів бур’янів. На посівах, де застосують виробничу систему клеарфілд, разом із гербіцидом обов’язково вносять антистресанти для пом’якшення його дії.
Ось такі складники технології допомагають розкрити потенціал урожайності кукурудзи та соняшнику, закладений генетично.
Прямі контракти
Новий сезон — нові плани. Для компанії «Епіцентр К» — це нові контракти на постачання ще більшої кількості посівних одиниць гібридів сільгоспкультур у зв’язку з розширенням земельного банку. До речі, з Pioneer цього року «Епіцентр К» працює за прямими контрактами, оминаючи дистрибуторську ланку.
«Нам простіше працювати з постачальником насіння напряму. Це кращий контроль якості, гібридності й відповідно висока продуктивність культури. Також важливим є оформлення документів, відбір зразків, контроль формування партії саме під наші потреби — з конкретними посівними якостями, параметрами насіння. Якщо ми працюємо напряму з компанією, нам легше вирішувати питання, за які дистрибутор не завжди несе відповідальність», — пояснює позицію компанії Богдан Черемха.
Увесь попередній досвід співпраці з Corteva Agriscience доводить повне взаєморозуміння між обома сторонами.
«Технологічний супровід менеджерів компанії Corteva відбувається на найвищому рівні. Ми намагаємося співпрацювати так, щоб адаптувати технології Corteva під наші умови. Це наша спільна задача. Менеджери компанії беруть активну участь у обстеженні посівів, працюють разом з нами і якщо виникають проблеми, ми разом їх вирішуємо», — розповідає директор з виробництва «Епіцентр К».
Надалі співпраця між партнерами буде ще тіснішою. Зокрема щодо демонстраційного вивчення всієї лінійки кукурудзи та соняшнику, в тому числі й нових, у різних регіонах.
«Тож, маючи коректні партнерські стосунки із компанією Corteva, ми націлені на подальшу співпрацю», — резюмує Богдан Черемха.
Більше на www.corteva.com.ua
Людмила Степанчук
™ ® Торгові марки Dow AgroSciences, DuPont, Pioneer чи їх афілійованих структур або відповідних власників. © 2020 Corteva