Детальний аналіз кожного елемента технології вирощування кукурудзи дає змогу оптимізувати витрати й підвищити ефективність
Кукурудза під мікроскопом
Детальний аналіз кожного елемента технології вирощування кукурудзи дає змогу оптимізувати витрати й підвищити ефективність.
Як підвищити рентабельність кукурудзи, коли ціна на неї навіть не покриває собівартість? Тут є два шляхи: знизити собівартість або підвищити продуктивність. А якщо зробити і те, й інше? Для цього треба розглянути технологію вирощування кукурудзи буквально під мікроскопом, зважити кожну деталь, збалансувати витрати й скорегувати технологічну карту в бік максимальної ефективності — від вибору поля, способу обробітку ґрунту, гібрида й до строків і норм висіву, тонкощів підживлення, захисту і навіть термінів збирання.
Обираємо поле
Вирощування кукурудзи слід починати з аналізу ґрунту й вибору правильного поля. Якщо під час моніторингу ділянки ви виявили 10 шт./м² коваликів або ж вогнища кукурудзяного жука, то на цьому полі не варто сіяти кукурудзу щонайменше років три, адже кукурудзяний жук недаремно є карантинним шкідником — він може повністю знищити врожай. Личинка з’їдає корінь, а самі жуки харчуються рослиною, з’їдають шовк на качанах, спричиняючи череззерницю, якщо, звісно, кукурудза до цього не вилягла через пошкодження коренів. Один із найдієвіших способів боротьби з кукурудзяним жуком — дотримання сівозміни, очищення техніки при переїзді з поля на поле. Якщо цим нехтувати, то згодом доведеться посилювати хімічний захист кукурудзи, що значно здорожчує технологію. Тому краще проблемі запобігти, ніж із нею потім боротися.
Для кукурудзи дуже важлива щільність ґрунту. Оптимальна щільність не повинна перевищувати 1,3 г/см³, а кислотність — 5,6–6,5 pH. Якщо щільність ґрунту вища, аерація кореневої системи порушується, і кукурудза різко втрачає продуктивність.
Кукурудза не дуже вибаглива до попередників, і, як свідчать багаторічні дослідження, кукурудза як попередник для кукурудзи лишає багато вологи в ґрунті. Однак є й зворотний бік медалі — тривале використання монокультури (понад три роки) провокує накопичення шкідників і хвороб, що може призвести не лише до додаткового ураження рослин і зменшення продуктивності, а й до додаткових витрат на захист.
Тож найкращі попередники для кукурудзи для всіх регіонів — це озима пшениця, горох, кукурудза (не більше як три роки поспіль). Для Полісся та Заходу це також може бути картопля, люпин, кукурудза на силос; для Лісостепу — картопля; у Степовій зоні — пар, зайнятий культурами на зелений корм, зернобобові; на зрошенні — зернобобові й коренеплоди, а також злаково-бобові суміші післяжнивного висіву. А, наприклад, культури із зімкнутим травостоєм, як-от гречка і горох, знижують чисельність дротяників, тож це покращує якість сходів і синхронність розвитку всіх рослин кукурудзи. Озима пшениця ж створює несприятливі умови для розвитку кукурудзяного метелика, що також оптимізує майбутні витрати.
Оптимальний ґрунтообробіток
Різні способи обробітку ґрунту мають свої плюси та мінуси для кукурудзи. Так, відвальний обробіток забезпечує добрий контроль бур’янів, гуміфікацію та можливість зменшення норм унесення добрив. Чизель допомагає зменшити вітрову та водну ерозії ґрунту, як порівняти з оранкою чи обробітком дисковою бороною. А ось недоліки і відвального, і чизельного обробітків — відчутні втрати ґрунтової вологи, значні витрати пального і затрати на людську працю.
Застосовування ресурсоощадних технологій також мають свої переваги та недоліки. Наприклад, за mini-till зменшує ерозію ґрунту, а no-till забезпечує збереження ґрунтової вологи, мінімальні витрати пального і праці, покращення умов для розвитку біоти, максимальний контроль ерозії ґрунту. Але протягом трьох років і більше (залежно від стану поля) це також і зниження врожайності відносно традиційного обробітку. Крім того, за mini-till ви отримуєте значні витрати ґрунтової вологи, недостатній контроль ерозії ґрунту, а за no-till — більшу залежність від гербіцидів, мінімальну гуміфікацію ґрунту, збільшення норм витрат азотних добрив, повільне прогрівання ґрунту, погіршення аерації кореневої системи.
Загалом традиційні технології ґрунтообробітку працюють більшою мірою, ніж економічно ощадливі. Але коли на ваших полях є великий запас сажкових хвороб, то без плуга ви ніяк не впораєтеся із цією проблемою, тому що із сажкою не бореться жодна хімія. До того ж, якщо ви переходите, наприклад, на no-till, то всі його переваги відчуєте не раніше ніж через 3–5, а то й 7 років, залежно від стану вашого поля (саме стільки потрібно для відродження мікробіоти ґрунту). А в цей перехідний період готуйтеся до зниження рентабельності кукурудзи.
Не помилитися з гібридом
Головний лімітаційний чинник урожайності кукурудзи — волога. І, на жаль, останніми десятиліттями спостерігаємо в Україні тенденцію до зменшення середніх багаторічних показників кількості опадів. Один із найефективніших способів нівелювати цей чинник — вибір правильного гібрида.
Кожен гібрид — це унікальний генотип, який має свою реакцію на умови навколишнього середовища і на технологію вирощування. І якщо вам кажуть, що той чи інший гібрид має найвищу генетичну планку врожайності, не поспішайте зупинятися на ньому. Так, високоінтенсивні гібриди дуже чутливі до покращення умов вирощування, але так само вони чутливі й до погіршення цих умов. Тому треба зважити: якщо у вас інтенсивна технологія і достатньо вологи, інтенсивні гібриди розкриють свій потенціал, якщо ж ні — це буде марна трата грошей.
Щодо середньопластичної групи стиглості — це гібриди, які мають меншу чутливість до умов зовнішнього середовища і здатні забезпечувати стабільні врожаї в мінливих погодних умовах. А на схилових полях чи на бідних ґрунтах найкращий результат забезпечать високоадаптивні гібриди. У компанії «Сингента» їх два: СИ Теліас ФАО 220 і СИ Озон ФАО 310. Вони здатні економно використовувати воду, стійкі до посухи, мають високу компенсаторну здатність, тож можна застосовувати зріджений посів.
Також компанія «Сингента» вивела нову генетику Артезіан, яка полягає у підборі батьківських пар для схрещування за специфічним геном посухостійкості. Він дає кращий результат у посушливих умовах, порівнюючи з іншими, саме що стосується формування зернової частини врожаю. Фактично це покращений середньопластичний тип.
Часто у виборі гібридів аграрії звертаються до ґрунтово-кліматичного районування. Наприклад, у південних регіонах сума активних температур вища, і її достатньо для розкриття потенціалу середньостиглих і середньопізніх гібридів. Але для середньопізніх гібридів потрібна також волога. Що більш пізній гібрид, то більше йому треба вологи для розкриття потенціалу. Наливання зерна в нього відбувається довше, ніж у скоростиглих гібридів. Тобто ранні гібриди дадуть вам вищу врожайність, ніж пізні, хоча генетичний потенціал у них трохи вищий. Та за ліміту вологи вони не зможуть його розкрити.
Відтак інтенсивну технологію вирощування кукурудзи оптимально застосовувати в зеленій зоні (табл. 1), де коефіцієнт зволоження не менший ніж 1. А в жовтій, коричневій і червоній зонах слід обирати середньопластичні гібриди, зважено підходити до формування густоти посіву і підбирати гібриди більш скоростиглі.
Вдалий старт
Вирощуючи кукурудзу, слід максимально подбати про її вдалий старт, адже під час сівби закладаються основні складові врожаю, які пізніше неможливо виправити — щільність, однорідність посіву. Кукурудза любить добре вирівняне поле, без блюдець, у яких під час дощів застоюється вода і рослини тут випадають або сильно відстають у рості. Для насіння важливо підготувати м’яке (але не «порошкове»), вологе ґрунтове ложе.
Строки, густоту і глибину сівби обирають відповідно до ґрунтово-кліматичних умов і генетичних особливостей гібрида. Тобто що менше вологи, то менша густота сівби. Є гібриди, які мають хорошу компенсаторну здатність, тобто за достатньої кількості вологи й зменшення густоти в них утворюється другий господарсько придатний качан. Тож у вологий рік ви будете мати компенсацію зрідженого посіву, а в посушливий — убезпечите себе від неврожаю.
Глибину сівби обираємо так, щоб насінина лягла у вологу землю, але не нижче як 8 см. Як правило, більшість гібридів мають три діапазони густоти, які розподіляються за достатнього, нестійкого і неостатнього зволоження. Тобто один і той самий гібрид ми рекомендуємо сіяти з різною густотою, залежно від вологозабезпечення ґрунту. Головне завдання — отримати дружні, вирівняні, рівномірні, ранні сходи.
Зробити все вчасно
Строки сівби кукурудзи можуть бути ранні, оптимальні й пізні, що залежить не від дати, а від температури ґрунту на глибині загортання насіння. Рання сівба — це 6–8 °С, оптимальна — 9–12 °С, пізня — понад 12 °С. Коли середньодобова температура ґрунту три дні поспіль не опускається нижче за 6 °С на глибині загортання насіння, можна застосувати ранні строки сівби, але висівати тільки холодостійкі гібриди, які в разі похолодання не загальмують у рості й не втратять потенціал на початкових етапах.
На території України достатньо тепла для вирощування середньостиглих гібридів. Якщо ми беремо Захід і Північ нашої країни, то тут середня і гранична межа ФАО кукурудзи — до 330. Такі гібриди можна вирощувати без великих витрат на досушування. Звісно, це залежить ще й від генотипу, тому що деякі гібриди дуже погано віддають вологу, а деякі — швидко. Останні треба встигнути зібрати вчасно, тому що можливе повторне натягування вологи сухим зерном вологого навколишнього середовища.
Чому рання сівба може забезпечити кращий урожай?
- Рання сівба забезпечує раннє цвітіння й запилення. Це зменшує ризик збігу в часі цієї фази з посухою.
- Рослини, посіяні раніше, мають більш розвинуту кореневу систему, що покращує доступ до вологи.
- Рання сівба забезпечує більш раннє збирання і зниження витрат на сушку.
- Розширює строки підготовки поля під наступну культуру в сівозміні.
Утім, не завжди складаються сприятливі умови для ранньої сівби, і я б не сказав, що він найкращий. Оптимальний тому й називається оптимальним, що вже немає ризику зворотних похолодань, ґрунт прогрівся, і дружні сходи можна отримати не лише в холодостійких гібридів, а й у тих, що мають помірну стійкість до холоду.
Та буває, доводиться сіяти і в пізні строки, коли температура ґрунту прогрівається на 12 °С і більше. У цей час ґрунт уже сухіший і рослина має менше часу для формування потужної кореневої системи. З іншого боку, рослинам уже не загрожують зворотні похолодання. З тим за пізніх строків сівби є більше часу для якісної підготовки ґрунту. Також це дає змогу перед сівбою за один прохід техніки знищити кілька поколінь бур’янів.
Рекомендації щодо пізніх строків сівби:
- якомога краще вироблене та вирівняне поле;
- дощі в травні — рекомендована глибина загортання насіння — 5–6 см, менше вологи — можна заглибити до 8 см (досягти вологи в ґрунті);
- у разі браку вологи зменшити норму висіву на 5–10% для збільшення площі живлення;
- рекомендуються більш скоростиглі перевірені в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах гібриди;
- забезпечити відсутність бур’янів у посіві від сходів до 5 листків рослин кукурудзи, тому що в так званий гербокритичний період кукурудза дуже погано конкурує з бур’янами й не так за вологу, як за світло.
Важливі нюанси
Дружність сходів кукурудзи можна оцінити після появи трьох листочків, тому що до цього рослина харчується епідермісом насінини й ще не бере поживу з ґрунту. Важливо пам’ятати, що недостача одного елемента живлення не може бути компенсована надлишковою кількістю іншого. Якщо, скажімо, в ґрунті недостатньо заліза, то ефективність використання азотних добрив буде нижчою.
Якщо ж бракує цинку, то, відповідно, він не братиме участі у формуванні бруньки качана, коли закладається кількість рядів зерен і кількість зерен у ряду. Це відбувається у фазу 7–8 листків, тож оцінювати стан посівів обов’язково треба у фазу 4–5 листочків. Це саме той період, коли можна виявити брак цинку (листки між прожилками біліють). Тож якщо не вносили цинк перед сівбою, його слід вносити до появи 6-го листка, не пізніше (до того ж перший листок також ураховується).
Та в будь-якому разі вплив елементів живлення на кукурудзу буде залежати від вологозабезпечення. Якщо ви працюєте в зоні, де кукурудза може давати і 15 т/га врожаю, але за середньостатистичними показниками у вас більше ніж 400 мм не випадає й опади нерівномірні, планувати більші норми внесення добрив неефективно й економічно невигідно, адже без достатньої кількості вологи вони не спрацюють на 100%.
Для кукурудзи важливе також синхронне квітування волоті й качана. Кукурудза квітує близько 12 днів. І коли пиляки вже є, а шовк з’являється тільки через п’ять днів, то майже половина пилкового ресурсу йде в холосту. Тоді виникає череззерниця, недовиповнені верхівки качана і врожайність знижується. Тож це треба контролювати.
Щодо захисту від бур’янів є оптимальні строки внесення гербіцидів і дозволені. Оптимальні — до 5-го і після 8-го. У цей час розвивається брунька, тож рослині треба забезпечити сприятливі умови для формування продуктивного великого качана. Якщо ж невчасно побороти забур’яненість, можна втратити близько 30% врожаю. Ну і, звісно, вчасне збирання кукурудзи зекономить кошти на досушуванні зерна.