Питання добору ефективної форми крони для черешні одне з найактуальніших для садівників усього світу. Добираючи оптимальну крону для певного типу саду, ми забезпечуємо скороплідність, високий рівень товарності плодів, стабільну врожайність і довговічність насаджень. На сьогодні ключовим аспектом під час вирощування черешні є не стільки отримання високих врожаїв, скільки плодів великих розмірів з діаметром 28 мм і більше, які можна реалізовувати за найвищою ціною. Тому виробники змушені шукати оптимальні шляхи розв’язання цього питання.
ЧЕРЕШНЯ — НЕ ЯБЛУНЯ
У провідних країнах світу за виробництва плодів черешні розробили й широко використовують у промислових насадженнях різні форми крони, які розподіляють на три основні типи: округлі, площинні та веретеноподібні (табл. 1).
Різні способи формування крон не завжди відповідають біологічним особливостям черешні й подекуди є звичайним запозиченням з аналогічних розроблень для яблуні. Адже черешня є сильнорослою плодовою культурою з міцним стовбуром і ярусним розміщенням скелетних гілок, тому формування лідерних крон сприяє ще більшій висоті дерев, а високий ступінь обрізування — камедетечі лолюбна культура, тому для повноцінного закладання плодових утворень потрібні оптимальні умови освітлення, що потребує відповідної площі живлення.
Такі проблеми можна вирішити, застосовуючи карликові та напівкарликові підщепи в поєднанні зі слаборослими сортами, проте і за їхнього використання є свої недоліки. Основне те, що переважна більшість сортів є сильнорослими і має низьку здатність до галуження.
Крім того, в садах на карликових і напівкарликових підщепах, зокрема Гізела 5, починаючи із шестирічного віку, спостерігають дрібніння плодів і вони фактично втрачають ринкову привабливість. До речі, в інтенсивній культурі яблуні такого явища нема, і в насадженнях на карликових підщепах успішно отримують великі партії товарних плодів. Адже застосування таких підщеп є ключовим чинником підвищення продуктивності. Ось у цьому й полягає головна відмінність у підходах до інтенсифікації яблуні та черешні в сучасних умовах.
Зважаючи на це, до дерев на таких підщепах почали застосовувати занадто високий ступінь обрізування та системи формування типу SSA (Super Slender Axe): суперверетено, TSA (Tall Spindle Axe) — струнка веретеноподібна вісь, а також Vogel Central Leader, або переходити на альтернативний ресурсоощадний шлях для забезпечення високої товарності плодів — застосування середньота сильнорослих підщеп у поєднанні з великоплідними сортами.
Так, у Туреччині, яка є найбільшим виробником плодів черешні у світі, 70−80% обсягів виробництва базується на сорті Зіраат, який щеплюють на сіянцях антипки та дикої черешні, і лише 5% займає Регіна, яку культивують на підщепах Гізела 5 і Гізела 6. Це свідчить про те, що на відміну від яблуні на сучасному етапі інтенсифікації садівництва сильнорослі та середньорослі підщепи залишаються основними в структурі насаджень черешні. Саме тому на цьому етапі суперщільні сади цієї культури (від 1250 дерев на гектар) на карликових підщепах з осеподібними кронами проходять всебічне вивчення в наукових установах і є переважно експериментальними. Найбільш активно зміну тенденцій у доборі способів формування крон дерев черешні можна відстежити на прикладі експортно орієнтованої країни Чилі, де широко впроваджують найновітніші технології її вирощування.
Учені цієї країни зазначають, що там практично раз на 10 років змінювалися пріоритети у застосуванні систем формування крон. З появою слаборослих клонових підщеп там з 2000-й по 2010 рік в інтенсивних насадженнях використовували метод формування крон дерев переважно за типом Солакс (Solaxe) та лідерної Фогеля (Vogel Central Leader), а також частково мультивісь (Multiaxe) та V-подібний Татура Трелліс (V Trellis). Проте згодом відмовилися від застосування карликових і напівкарликових підщеп. Причина: у дерев, щеплених на них, у період плодоношення спостерігається погіршення товарності плодів внаслідок суттєвого зниження їхньої середньої маси.
Тому з 2010 року чилійці перейшли на середньота напівсильнорослі підщепи та почали застосовувати переважно формування за різновидом округлої крони — куща Кіма Гріна або KGB (а це, по суті, американський модифікований варіант іспанського куща). Попри високий рівень інтенсифікації садівництва, в США майже половину промислових насаджень черешні висаджено на сильнорослих та напівсильнорослих клонових підщепах з округлими кронами, а для окремих сортів, зокрема найпізніших Сонати й Стаккато, вони є єдино допустимими.
ЯРУСНА АТАКА
В Україні реальною альтернативою цій формі крони є розроблена в Інституті садівництва НААН округла малогабаритна, яка є модифікованим варіантом нашої округлої крони з пониженою зоною плодоношення. На сильнорослих підщепах схема садіння дерев становить 6 . 3−4 м, середньорослих — 4,5 . 2,5−3 м, напівкарликових — 4−4,5 . 2,0 м.
Відмінним від останньої є проведення формування і обрізування в період вегетації, що значно полегшує цю операцію, а головне, сприяє прискоренню вступу дерев у плодоношення. Крім того, внаслідок активізації діяльності клітин камбію покращується фітосанітарний стан, краще загоюються рани, що запобігає появі камедетечі.
До того ж виламування зайвих пагонів, конкурентів провідників улітку менш трудомістке, ніж вирізування наступною весною, коли біля основи їхній діаметр може сягати 2 см, і треба докладати зусиль на їхнє видалення. Особливістю формування крони є постійне пригнічення центрального провідника шляхом переведення сильного конкурента на більш слабкий та менш ретельне прорідження нижньої частини крони, що сприяє кращому навантаженню дерев плодовою деревиною і зменшує їхні ростові процеси у верхній частині крони.
Цю крону насамперед формують на низьких штамбах (60−70 см) із компактним нижнім ярусом скелетних гілок з чотирьох-п’яти основних скелетних гілок, рівномірно спрямованих у різні боки та своєчасним обмеженням висоти дерева й ширини крони в сторони міжрядь. У другому ярусі на відстані 50−80 см від першого залежно від сили росту сорту або підщепи вибирають дві-три гілки, розміщені супротивно або розріджено.
Третій ярус формують на 50−60 см вище другого з двох гілок, які згодом перетворюються на напівскелетні. Але в молодому віці третій ярус треба закладати, оскільки він сприяє відхиленню гілок нижніх ярусів від центра крони на периферію. Допускається і без’ярусне розміщення гілок в кроні дерев черешні, але основною вимогою при цьому є їхній помірний ріст та добре освітлення нижньої частини крони.
Гілки другого порядку галуження формують на гілках першого ярусу по 2−3 через 60−80 см або поодиноко, переважно з нижнього боку. Першу гілку чи ярус гілок другого порядку розміщують на відстані 30−60 см від стовбура, залежно від кутів розходження основних гілок. Наступні поодинокі гілки розміщують через 30−35 см; коли ж кути розходження великі, а тип галуження сорту ярусний, то гілки розміщують ярусами через 40−60 см. За таким принципом закладають гілки третього порядку. У нижній частині крони більше закладають гілочок вищих порядків, а в другому і третьому ярусах — менше, щоб забезпечити оптимальне освітлення нижнього ярусу.
Гілки нижнього ярусу є основними гілками в кроні протягом усього життя дерева. У процесі формування їх укорочують менше, щоб вони швидше розросталися, слабше проріджують, не допускають їхнього пошкодження або видалення. Вони повинні розростатися рівномірно, щоб крона була симетрично округлою. Тому, формуючи нижній ярус, починають обрізування з найслабшої гілочки, а всі інші вкорочують на її рівні. Гілочки другого-третього порядків галуження, що звисають до землі, залишають без укорочування з метою створення тіні в нижній частині крони, що сприяє пригніченню росту бур’янів, а також зменшенню випаровування вологи з ґрунту.
ЕФЕКТ ОМОЛОДЖУВАННЯ
Для відновлення ростових процесів у період плодоношення, коли довжина приросту пагонів зменшується до 20 см, було удосконалено спосіб омолоджувального обрізування для дерев черешні на напівкарликових підщепах на 2−3-річну деревину, коли . частини крони обрізують навесні на 7-й, а . — на 8-й рік після садіння, що дає змогу відновити ростові процеси та поліпшити товарну якість продукції.
Головною перевагою таких крон є їхня придатність для сортів та підщеп різної сили росту. Так, у насадженнях сорту Любава з формуванням округлої малогабаритної крони на підщепі дика черешня (схема садіння 6 . 4 м) уро або 24−25 т/га. При цьому забезпечувалася висока товарна якість продукції. Крім цього, у зв’язку з високим ступенем закладання квіткових бруньок інтенсивність ростових процесів знижувалася і висота дерев з малогабаритною кроною становила на цій підщепі 3,5−3,8 м, що на 16,7−25,0% менше, ніж у дерев з округлою з пониженою зоною плодоношення кроною.
Особливо ефективним було вирощування черешні з малогабаритною кроною на середньорослій підщепі ВСЛ-2, де на п’ятому році після садіння однорічними саджанцями урожай плодів із дерева становив залежно від сорту 8,9−13,4 кг, що забезпечило урожайність насаджень за схеми садіння 4,5 . 2,5 м — 7,9−11,9 т/га.
В іншому саду, закладеному у 2013 році, де проводили порівняльну оцінку сучасних інтенсивних насаджень черешні з використанням перспективних вітчизняних та закордонних сорто-підщепних комбінувань, високий ступінь навантаження плодами дерев вітчизняних великоплідних сортів Талісман, Мелітопольська мирна та Аннушка, сформованих з округлою малогабаритною кроною, дав можливість забезпечити в семирічному віці врожайність на підщепі ВСЛ2 у межах 12,8−14,1 т/га. У середньому за 2018−2020 роки вона становила 9,0−11,5 т/га, що в 2,2−2,8 раза більше, ніж у варіантах з веретеноподібною кроною. У сорту Регіна на підщепах Гізела 5 і Гізела 6 урожайність за цей період не перевищувала 2,9 т/га (табл. 2).
СЕКРЕТИ KGB
На думку закордонних учених, зниження урожайності дерев із веретеноподібними та осеподібними кронами обумовлюється збільшенням середньої маси плодів, які можна реалізовувати за завищеними цінами. У наших дослідах у цьому віковому періоді дерев (4−8 років) середня маса плоду не залежала від форми крони й навантаження дерев врожаєм. У сорту Регіна на Гізелі 5 вона становила 8,5−9,0 г з дещо більшим показником на Гізелі 6 — 9,2−9,6 г. На цьому ж рівні були плоди сортів Талісман і Аннушка — 8,7−10,3 г, а найменшими вони були у сорту Мелітопольська мирна — 8,3−8,6 г.
Веретеноподібні та пальметні формування вивчали в нашій країні ще в 70-80-х роках минулого століття. Виявили, що вони неефективні для черешні, як порівняти з округлими кронами.
«Іспанський кущ», або його аналог KGB, формують у дерев на сильнорослих підщепах зі схемами садіння 5−5,5 . 2,5−3 м, а на середньорослих — 4−4,5 . 2−2,5 м.
Крона складається з 15−20 вертикальних лідерів-осей на сильнорослих підщепах та 12−16 — на середньорослих. Відмінністю «Іспанського куща» від KGB є те, що в кроні допускається наявність бічних розгалужень із плодовими утвореннями, які можуть оновлюватися на основних гілках-лідерах, а у KGB урожай формується лише на сильних вертикальних гілках, які мірою старіння вирізають для відновлення молодих. Обидві крони формують на низьких штамбах, що зручно під час догляду за деревами, вони менш трудомісткі, як порівняти з веретеноподібними, осеподібними та площинними формуваннями й забезпечують високу якість плодів.
Після садіння нерозгалужені саджанці обрізують на 45 см від поверхні ґрунту, а на розгалужених сильно вкорочують (на 5−12 см) усі бічні гілки в одній площині.
У цей період слідкуємо за рівномірним ростом усіх пагонів, вкорочуючи найсильніші з таким розрахунком, щоб верхня частина крони була в одній площині. До кінця вегетації новоутворені пагони повинні досягати висоти щонайменше 60 см.
На другому році після садіння в перших числах червня знову зрізуємо в одній площині всі гілки на 5−12 см від основи, що сприятиме відростанню нових сильних пагонів.
Для забезпечення росту та отримання перших високоякісних плодів навесні третього року на чверть вкорочують усі гілки в одній площині. Як правило, через велику кількість гілок крони сильно загущуються, особливо затінюється нижня її частина, що потребує вже в цьому віці видалення від 2 до 4 лідерів у її центральній частині. Усі сильні бічні розгалуження на гілках-лідерах видаляють, а ті, що мають біля основи плодові бруньки, вкорочують на 7−8 см для плодоношення. Після цього їх також вирізають. У період плодоношення для підтримання ростових процесів та освітлення крони треба видаляти як мінімум 20% гілок.
Як свідчать наші дослідження, ця крона більш трудомістка у порівнянні з округлою малогабаритною кроною, розробленою в ІС НААН. Крім того, у перші роки після садіння для отримання достатньої кількості пагонів дерева доводиться сильно обрізати, що не сприяє їхньому прискореному плодоношенню. Недоліком також є сильне загущення та потовщення гілок, що ускладнює доступ у крону під час обрізування та збирання врожаю. Після циклічної заміни в кроні таких «лідерів» не завжди відбувається відростання нових сильних пагонів, з яких можна було б отримати повноцінні аналогічні гілки.
UFOЛОГІЯ
Слід також враховувати ще одну біологічну особливість черешні, якщо рухатися у фарватері модних течій у формуванні дерев. На відміну від зерняткових культур, а також персика, абрикоси й аличі, які відзначаються високою здатністю бруньок до пробудження, черешня дуже погано реагує на сильне обрізування. Сплячі бруньки у дерев черешні активно пробуджуються лише в молодому віці (на 2−3-рік після садіння). Тому, коли у дорослих дерев видаляємо в основі крони товсті гілки, рани від зрізів погано заживають, дерева камедетечать і навіть всихають.
Упродовж останніх років дедалі більшої популярності набуває система формування дерев черешні «плодова стіна» (Fruiting Wall) та її модифікація UFO (Upright Fruiting Offshooots), яка стала загальнонаціональним проєктом, замовником якого було Міністерство сільського господарства США, а виконавцями — Вашингтонський, Мічиганський, Орегонський та Каліфорнійський державні університети. Ця система формування забезпечує максимальний вихід плодів високої товарної якості й призначена для механізованого збирання плодів черешні. Найчастіше використовують її у закритих високих тунелях. Дерева формують у вигляді одноабо двоплечого кордону, подібного до тих, що застосовують за вирощування винограду або ківі, врожай зосереджується на сильних вертикальних гілках. Міжряддя залишають 2,7−3,0 м, відстань у ряду залежно від сили росту підщеп: на сильнорослих — 1,8−2 м; середньорослих — 1,5−1,8 м та напівкарликових — 1,2−1,5 м.
Для садіння використовують однорічні нерозгалужені саджанці завдовжки до 2 м, які висаджують під кутом 45˚. Бажано, щоб їхня верхівка була спрямована на південь. Щоб зберегти нахил саджанця під заданим кутом, його підв’язують у місці перетину найнижчого рівня дроту (50 см над рівнем ґрунту).
Для стимуляції росту вертикальних пагонів через кожні 20 см проводять кербування бруньок на верхній частині саджанця, а всі бруньки, які розташовані з боку поверхні ґрунту, видаляють. Протягом вегетації слідкують за рівномірним ростом пагонів, вкорочуючи занадто сильні на 5 см від їх основи. Якщо довжина дерева перевищує задану відстань між рослинами, його верхівка повинна закінчуватися вертикальним пагоном над місцем наступного дерева.
Весною наступного року слідкують за силою росту та рівномірним (через 20–25 см) розміщенням вертикальних пагонів, підв’язуючи їх до другого дроту шпалерної проволоки (100 см від рівня ґрунту). Всі інші видаляють.
У середині літа занадто сильні вертикальні пагони проріджують, а на тих, що залишилися, видаляють усі бічні розгалуження на 5−7 бруньок від їхньої основи для плодоношення.
У наступні роки для освітлення крони такі операції проводять після збирання врожаю. У цей період слідкують за збалансованим ростом вертикальних гілок, підв’язуючи їх до шпалери. Їхня висота повинна бути на 20% вище, ніж ширина міжрядь.
У період плодоношення для рівномірного доступу світла треба слідкувати за відстанню між вертикальними гілками (20−25 см). Для цього щорічно до або після цвітіння видаляють по дві таких гілки на заміщення із залишенням сучків із живими бруньками. Вік гілок у кроні не повинен перевищувати 6−7 років. Слабкі та бічні гілочки видаляють.
Конструкції саду з такими формами крони потребують не лише обов’язкового встановлення шпалери, а й високого агротехнічного фону, обов’язкового зрошення і удобрення для отримання запланованого рівня врожаю та якості плодів, а також використання спеціальних платформ для обрізування дерев та збирання урожаю.
Садівництво по-українськи
