Механізм засвоєння добрив через листя не такий простий і однозначний, як може здатися на перший погляд.
Зростаючу популярність листкового (або, як заведено говорити в нас, позакореневого підживлення) не можна не помітити. Навіть лунають заклики відмовитися від основного внесення в ґрунт мінеральних або органічних добрив, віддавши перевагу обприскуванню. Застосування позакореневих добрив у світі зазвичай розглядають здебільшого як альтернативу іншим способам постачання рослині поживних речовин. Наприклад, якщо потреба в живленні перевершує поглинальну здатність кореня, а стан ґрунту обмежує доступність поживних речовин (приміром, за високого рівня pH, на вапняних ґрунтах). Загалом унесення поживних речовин через обприскування за великих концентрацій справляє менший негативний вплив на навколишнє середовище у порівнянні з ґрунтовим застосуванням, оскільки поживні речовини безпосередньо постачаються в органи рослини за умови, що враховано реальні потреби цієї рослини.
Велику роль приписують листковим обробкам як методу боротьби з абіотичними стресами (посухою та дефіцитом живлення рослин). До того ж на їх ефективність упливають як стан рослини в конкретний момент (відкритість продихів, наявність запасів води), так і природні фактори (освітленість, вологість, температура повітря та ґрунту). Однак на запитання «Чи можуть добрива, біостимулятори та засоби захисту рослин проникати в листкову систему після позакореневого їх застосування?», як і раніше, немає однозначної відповіді.
Чому? Та хоча б тому, що надземні частини рослини в основному вкрито додатковим клітинним шаром так званої кутикули, просякнутої воскоподібною речовиною. Кутикула вкриває поверхню деяких надземних органів багаторічних рослин, здебільшого епідерми листя, стебел і плодів. Її товщина може коливатися від 0,5 до 14 мкм на верхніх листках, відрізняючись по культурах і залежно від зовнішніх умов. Хімічний склад кутикули рослини до кінця не вивчено, а витягти з неї можна такі речовини, як віск, жирні кислоти або феноли.
Кут контакту води або застосовуваного препарату з листовою поверхнею визначає площу обробки, яка вступить у контакт з органом рослини. Чим вищий кут, тим краще. Не варто забувати й про дію сили тяжіння, на допомогу якій давно пропонують прилипачі.
Тому процес листкового поглинання поживних речовин не можна вважати ані простим в описі, ані легким й однозначним для рослини. Зручним, популярним, у чомусь природним, як дощ, але тільки не простим. Явище контакту препарату та листкової поверхні має вивчатися, щоб знайти відповіді для компаній і аграріїв на те, як цей контакт, цю зчіпку зробити більш міцною.
Існує три групи факторів, які впливають на реагування рослини на листкові добрива. До першої належать фактори навколишнього середовища: освітлення, відносна вологість, температура, швидкість вітру, опади. До другої — фактори формуляції застосовуваного добрива: розчинність, здатність утримуватися на листку, pH, електричний заряд, молекулярний розмір часток, простота засвоєння. У третю групу входять фактори, що стосуються рослини: фенологічний (пов’язаний із періодичністю явищ у житті рослин та зв’язку цих явищ із кліматичними факторами) стан рослини, циркадний (обумовлений циклічними коливаннями інтенсивності різних біологічних процесів, пов’язаних зі зміною дня та ночі) і метаболічний ритми, тип оброблюваних органів рослини (плоди або листя), урахування можливих стресових факторів.
Ураховуючи, що механізм кутикулярного проникнення води та поживних розчинів не зовсім зрозумілий, а сама кутикула доволі гідрофобна, то, схоже, успішними листкові підживлення роблять відкриті продихи рослин. Питанню проникнення поживних речовин через продихи не приділяли увагу довгі роки. І все ж під час розгляду метаболічних ритмів, наприклад циркадного, і з’являються рекомендації робити листкові обробки вранці та ввечері, коли продихи відкриваються.
Проте, коли позакореневі добрива застосовують у разі дефіциту живлення, є ймовірність, що листя «голодної» рослини не будуть достатньо сприйнятливими до подібної обробки. Однак це дає підстави казати про скорочення норм унесення основних добрив на тлі обприскувань. Застосуванням такого поєднання обробок можна досягти оптимального використання ресурсів за підвищеної економічної їх ефективності.
Є думка, що через нижчу концентрацію живильного розчину потреби культури, особливо в мікроелементах, не можуть бути задоволеними за рахунок лише листкових добрив. Вони, проте, можуть бути корисними протягом усього сезону. Особливо якщо добрива, біостимулятори та засоби захисту рослин застосовують за максимально сприятливих умов. Світло стимулює відкриття продихів, а низька відносна вологість і висока температура скорочують процес висихання розчину, що потрапив на листок, підвищуючи шанс на швидке проникнення елементів живлення всередину.
Проте зазначені фактори не можуть розглядатися в ізоляції один від одного. Наприклад, світло, як і висока температура, може впливати на фізико-хімічні властивості поживного розчину. Отже, однією успішною формуляцією тут не обійтися.
Спостереження, належна робота агрономічної служби, мобільність роботи сільськогосподарського підприємства загалом також важливі для успішності листкових обробок. Тільки враховуючи всі нюанси (природні та людські), ефект буде максимальним.
Григорій Покровський
журнал “The Ukrainian Farmer” липень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “The Ukrainian Farmer” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
The Ukrainian Farmer
