За відсутності достатніх місткостей для зберігання збіжжя економним і швидким рішенням може стати пакування зерна в пластикові мішки.
Збирання пізніх культур, зокрема кукурудзи, цього року затримується — на кінець листопада близько 20% площ під культурою ще не обмолочено. На сповільнення темпів збиральної кампанії вплинуло кілька чинників, і один з них — труднощі зі збутом. Брак вагонів гальмує відвантаження зерна з елеваторів, через що не всі встигають вчасно звільняти місткості для приймання нового врожаю. Також не кожний виробник має змогу вчасно вивезти чи зберігати намолочене зерно у своєму господарстві, отже, вимушено тримає його незібраним у полі. Й хоча ту саму кукурудзу нерідко збирають уже й по снігу, а інколи навіть і по закінченні зими, та все ж жнива краще проводити вчасно.
Чи є оперативне розв’язання проблеми? Так, є, і воно багатьом відоме, тож ми вирішили про нього лише нагадати, вважаючи, що за теперішньої ситуації це нагадування не буде зайвим. Власне, мова про зберігання зерна в пластикових рукавах.
Заведено вважати, що спосіб зберігання зерна в пластикових рукавах був винайдений в Аргентині наприкінці минулого століття. Це не зовсім так, оскільки вперше його почали застосовувати в США, правда, в пластику там зберігали не зерно, а силос. А вже коли аргентинцям стало бракувати потужностей для зберігання пшениці й кукурудзи, виробництво яких у країні в 1990-х рр. суттєво збільшилося, вони згадали про північноамериканський досвід і, щоб не втратити врожай, почали пакувати його в пластикові мішки. Робили це тоді, треба зауважити, на власний страх і ризик, адже жодних досліджень щодо надійності такого зберігання на той час не існувало. Втім, дослідження згодом провели, і вони підтвердили, що якісно зберігати зерно в пластику можна. Технологію згодом удосконалили, створили спеціальну техніку для завантаження й розвантаження мішків, і з того часу користуватися цим способом зберігання почали й за межами Аргентини.
В Україні пластикові рукави для зберігання зерна стали відомі наприкінці 1990-х років, і хоча з того часу минуло вже майже 20 років, широкого застосування вони в нас так і не отримали. Мабуть, тому, що з дідів-пращурів український селянин звик будувати для хліба, який усьому голова, надійніші споруди. Втім, частково в пластикових рукавах нині зберігають зерно навіть на великих елеваторах, наприклад, «Миронівського хлібопродукту» чи «Українських аграрних інвестицій», тож цей спосіб є цілком технологічним і надійним.
Отже, що таке той самий пластиковий рукав, і які переваги він має? Власне, рукав подібний до звичайного мішка, тільки значно більший за розмірами — діаметр його може бути від 1,5 м, хоча найчастіше випускається виробниками діаметром 2,7 м й довжиною 30–90 м (на спецзамовлення можуть зробити й довше). Сам пластик являє собою тришарову плівку загальною товщиною 200–300 мікрон, зовнішній шар якої білий — для віддзеркалення сонячного світла, середній поглинає ультрафіолетове випромінювання, а внутрішній шар зазвичай металізований або армований, щоб надати виробу більшої міцності.
Залежно від розміру в пластиковому рукаві можна зберігати 200–300 т зерна протягом до півтора року. Тривалому зберіганню сприяє те, що в мішку після його герметичного запаковування внаслідок дихання зерна й організмів, які туди потрапили з ним, поступово зникає кисень й утворюється насичене вуглецем газове середовище, яке запобігає розвитку шкідливих комах і грибів. Головною умовою довгого зберігання є запаковування сухого зерна: чим менший у ньому відсоток вологи, тим на довше можна залишати збіжжя в мішку. Інший критичний параметр — температура зерна під час запаковування й протягом зберігання: чим вона нижча, тим краще витримуються параметри якості. Втім, з метою нетривалого зберігання — до 3-х місяців — у рукави можна закладати навіть зерно, вологість якого вища за вимоги ДСТУ на 5–10%, однак його стан у цьому разі варто регулярно моніторити. Також для продовження строку зберігання в рукаві вологого зерна його час від часу провітрюють через невеликі отвори, які прорізають у плівці. Після провітрювання їх заклеюють скотчем.
Організувати зберігання зерна в рукавах можна досить швидко, і для цього не потрібно жодних дозволів і погоджень. Для розташування рукава є прийнятним будь-який вирівняний і ущільнений майданчик. Нерідко рукави закладають безпосередньо в полі, на якому ведеться збирання: в такому разі ділянку треба ретельно очистити від грубої стерні, що може пошкодити плівку, й бажано її огородити від тварин. Також потрібно контролювати в межах розташування рукавів гризунів, які також можуть пошкодити цілісність плівки.
Рукав стійкий до атмосферних впливів, таких як дощ і сніг. Певну загрозу для нього може становити хіба що град, проте градів у зимовий період у нас не буває, тож цією небезпекою можна не перейматися. А от зважаючи на легку займистість пластику в місцях зберігання, потрібно дотримуватися правил протипожежної безпеки. Чи не найголовнішою перевагою пластикового рукава є його помірна вартість.
Навіть за умови короткотривалого зберігання витрати на закладання рукава є меншими за аналогічні витрати на елеваторне зберігання на 15–20%. Якщо ж зерно зберігатиметься в рукаві до одного року, тоді економічний ефект може сягнути і 50%. Забирати зерно з рукава можна не одразу все, а за потреби в кілька заходів. Після відбору потрібної частки залишки потім знову герметично запаковують, і це ніяк не впливає на їх подальше зберігання.
Пластиковий рукав використовується лише один раз, оскільки в процесі завантаження й зберігання його плівка розтягується, і тому вдруге її вже використати не можна. Втім, стару плівку варто приберегти на випадок потреби в ремонті пошкоджених рукавів із зерном: вирізаними полотнами заробляють дірки, фіксуючи потім накладені латки скотчем.
Попри наявні переваги зберігання збіжжя в пластикових рукавах, які не потребують якогось особливого догляду, вантажити зерно в них і потім виймати його слід із використанням спеціальної техніки. Оскільки технологія давно освоєна, на вітчизняному ринку наявна достатня пропозиція зернопакувальників, які ще називають багерами (від англійського bag — мішок), і розвантажувачів. Більшість цих машин — імпортні, втім є і моделі вітчизняного виробництва.
Подавати зерно в зернопакувальну машину найзручніше з бункера-перевантажувача, який через власний шнековий механізм зсипає його в приймальну лійку багера, звідки воно вже потрапляє в рукав. При завантаженні потрібно слідкувати за щільністю пакування, оскільки за доброго ущільнення залишається менше повітря в середині рукава, а зайве воно там не потрібне. З іншого боку, зайва щільність призводить до надмірного натягування й витончення плівки, через що вона під вагою зерна може згодом прорватися.
Лишається додати, що пакувальні машини працюють від ВВП трактора (потрібна потужність становить 70–100 к. с., також потрібно два виходи гідравліки). Так само від ВВП трактора працюють і розвантажувальні машини. Вони поступово розрізують рукав збоку, всмоктують зерно за принципом пилососа або забирають його шнеком і надалі вивантажують у кузов автомобіля; розрізана плівка згортається в рулон. Головною вимогою до розвантажувача є те, аби машина повністю забирала зерно з рукава і його не доводилося дочищати вручну.
Придбання зернопакувальної та розвантажувальних машин для обслуговування пластикових рукавів потребує певних інвестицій, утім, є кілька варіантів заощадити. По-перше, можна придбати вживану техніку, яка у 2–3 рази дешевша за нову. По-друге, для тих, хто не впевнений, що його перший досвід використання рукавів не виявиться останнім, є достатня пропозиція потрібних машин на прокат.
Використання рукавів не слід розглядати лише як можливість для зберігання зерна. Насправді, поле їх застосування набагато ширше. За браку складських приміщень у пластикових рукавах так само можна зберігати насіння, гранульовані добрива, комбікорми.
Ярослав Левицький
журнал “The Ukrainian Farmer”, грудень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
