Агрономія

Коротка ротація Степу

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Коротка ротація Степу

Про весняно-польові роботи в Степовій зоні землеробства в умовах короткоротаційних сівозмін, насичених соняшником.

  

З урахуванням ґрунтово-кліматичних й економічних умов у господарствах Степу України мають використовуватися польові сівозміни щонайменше з трьох- чотирьох- п’ятипільним чергуванням сільськогосподарських культур і полем чистого пару з насиченням зернових не більше як 55–60%. Такі короткоротаційні сівозміни в умовах ринку є найбільш динамічними й гнучкими.

 

Пшеницю краще розміщувати по кращих попередниках — чистих парах, однорічних і багаторічних травах, зернобобових. Третьою й четвертою культурами після пару можуть бути зернофуражні, круп’яні, олійні. Рекомендується застосовувати такі схеми зернопарових сівозмін (таблиця). Просо загалом менш вимогливе до попередників. Найкращими з них є: просапні, зернобобові, багаторічні бобові трави, капустяні, однак і після зернових воно не знижує своєї врожайності. Не слід розміщувати просо після багаторічних злакових трав і з обережністю — після кукурудзи через поширення спільних шкідників.

 

Кращі попередники для гречки — удобрені озимі, зернобобові, просапні культури і бобові трави, що збагачують ґрунт органічною речовиною й азотом. Не слід висівати гречку після вівса, пожнивні рештки якого, розкладаючись, виділяють речовину, що гальмує ріст і розвиток її кореневої системи. За високої агротехніки гречка є фітосанітарною рослиною й добрим попередником для інших культур сівозміни.

 

 

Добрими попередниками для соняшнику є озимі та ярі зернові, кукурудза на силос. Частка соняшнику в сівозміні обмежується зазвичай грибними хворобами — особливо білою гниллю (Sclerotіnіa sclerotіorum) унаслідок того, що до рослин-хазяїв збудника цієї хвороби належать ріпак й інші капустяні, а також зернобобові й багато овочевих культур: їх частка у сівозміні не має перевищувати 20%. Також треба виключити культури, що залишають у ґрунті багато азоту, через що може спостерігатися запізнення дозрівання соняшнику. Додавати соняшник у сівозміну з бобовими й капустяними культурами, що схильні до ураження склеротиніозом, слід не раніше ніж через 4 роки. Повернення соняшнику на колишнє поле в сівозміні — не раніше ніж через 8 років. У разі недотримання цих термінів у ґрунті накопичуються патогени білої та сірої гнилі, несправжньої борошнистої роси, альтернаріозу й інших хвороб.

 

Особливості весняної агротехніки

 

У посушливих умовах регіону виростити задовільний урожай можна лише за максимального нагромадження, збереження й раціонального використання вологи, що досягається застосуванням вологозбережної технології (мінімальний і нульовий обробітки ґрунту). Для застосування цієї технології використовують на посівних комплексах сошники долотоподібні, анкерні, чизельні, що зберігають 80–90% рослинних решток на поверхні, мінімально розпушують ґрунт і забезпечують максимальне збереження продуктивної вологи.

 

Особливості клімату зони богарного землеробства (короткий весняний період, швидке наростання температур) вимагають проведення весняних робіт у гранично стислі терміни, адже в таких умовах тільки за одну добу з ґрунту втрачається до 30-40 т/га вологи. Під час боронування на поверхні поля утворюється пухкий шар, що припиняє капілярне надходження вологи з нижніх шарів ґрунту.

 

В умовах 2018 року всі агротехнічні заходи мають бути спрямовані на максимальне збереження наявних запасів вологи. Ранньовесняне боронування треба починати мірою настання фізичної стиглості ґрунту.  Найкращими знаряддями для закриття вологи на фоні безполицевого основного обробітку ґрунту є голчасті борони, дискові лущильники з плоскими дисками, а на фоні полицевого обробітку — звичайні зубові борони БЗСС-1,0.

 

На парових полях і площах, оброблених восени поверхнево, за осіннього полицевого обробітку ґрунту закриття вологи проводиться зубовими боронами, зчепленими у два ряди. У такому положенні борони добре розпушують ґрунт, сприяють вирівнюванню його поверхні, що забезпечує збереження вологи. На необроблених з осені масивах по стерні закриття вологи проводиться знаряддями роторного типу, а за їх відсутності — дисковими лущильниками з кутом атаки 15° на найменшу глибину (3–4 см), з метою укладення стерні на поверхню поля, що створить додаткову мульчу і збереже вологу. Щоб не допустити пересихання розпушеного верхнього шару після заходів закриття вологи за її дефіциту треба обов’язково, особливо по стерньовому фону, провести прикочування кільчастими котками. Цей спосіб забезпечує вирівнювання поверхні поля й зменшує випаровування вологи. Чим сухіше поверхня ґрунту і чим вище її брилистість, тим більшою є потреба в його прикочуванні.

 

На парах і на полях, чистих від бур’янів, перед сівбою ранніх ярих зернофуражних культур (овес, ячмінь) проводять лише боронування. На полях, засмічених багаторічними бур’янами, а також на важких і ущільнених ґрунтах рекомендуємо проводити тільки локальний передпосівний обробіток ґрунту на глибину 6–8 см (не має перевищувати глибину загортання насіння) з використанням сучасних посівних комплексів, плоскорізів-культиваторів і стерньових сівалок.

 

За весняного обробітку полів треба добиватися максимального вирівнювання поверхні ґрунту й створення дрібногрудкуватого поверхневого шару. Ці заходи дозволять зберегти в ґрунті більше вологи, одержати сильні дружні сходи й раціональніше використовувати вологу весняних і літніх опадів.

 

За чинної в регіоні системи землеробства з безполицевим, мінімальним і нульовим обробітками ґрунту в поверхневому його шарі нагромаджується велика кількість насіння бур’янів, тож умови весни цього року будуть сприяти їх всебічному проростанню. Передпосівний обробіток слід проводити за наявності на поверхні поля сходів бур’янів на глибину загортання насіння тієї культури, що висівають (3–5 см), краще використовувати культиватор, що не перемішує верхній сухий шар ґрунту з більш вологим нижнім. Річ у тому, що надмірно глибокий обробіток навесні збільшує шпаруватість ґрунту, що посилює висушування його, особливо за спекотної вітряної погоди, призводить до зависання насіння в напівсухому прошарку і зрідженості сходів. Тому глибина передпосівної культивації в усіх випадках має відповідати глибині загортання насіння. Серед знарядь передпосівного обробітку досконалішими є культиватор зі стрілчатими лапами на S-подібних пружинних стояках.

 

Проблемою є основний обробіток площ під ярі культури, попередньо не оброблених на зяб. Оранка таких площ навесні недоцільна, плоскорізні знаряддя  мало придатні для роботи за підвищеної вологості. Найбільш раціональним буде застосування важких культиваторів з пружинними чи підпружиненими стояками робочих органів різної жорсткості залежно від ґрунтових і погодних умов з максимальною глибиною обробітку до 12–18 см.

 

На полях, де планується проводити сівбу ячменю, вівсу, гороху по нульовому обробітку, тобто в тому разі, коли такі поля залишилися з осені без основного обробітку, ранньовесняне закриття вологи не проводиться. Тоді за 7–10 днів до сівби варто зробити обробку поля гербіцидами суцільної дії.

 

Щодо соняшнику, то всі агротехнічні заходи з його вирощування також мають бути спрямовані на збереження вологи. Тобто не варто зайвий раз обробляти поле, якщо воно чисте від багаторічних бур’янів або падалиці озимини. У наших дослідженнях показано, що серед негативних сторін основного обробітку ґрунту без обороту пласта є слабка ефективність у боротьбі із засміченістю посівів. Тому безполицевий спосіб обробітку ґрунту восени ефективний під соняшник лише в разі широкого використання гербіцидів. Отже, за вологозбережної технології рекомендується проводити гербіцидний обробіток, що здійснюється за 4–10 днів до сівби культури.

Таблиця. Схеми зернопарових сівозмін для зони Степу

 

Спостережено, що на чистих від бур’янів полях основний обробіток ґрунту без обертання скиби не знижував урожайності соняшнику. У тих випадках, коли поверхневий обробіток (на глибину 8–10 см) проводився на фоні обробітків з обертанням скиби в попередні роки, врожайність соняшнику не лише не знижувалася, а й мала тенденцію до збільшення.

 

Упровадження елементів технології, які пропонують науковці Миколаївської ДСГДС ІЗЗ НААН, значною мірою зменшують негативний вплив скорочення терміну ротації соняшнику в умовах південного Степу України. Отже, під передпосівну культивацію слід унести ґрунтові гербіциди з одночасним їх загортанням. Перед сівбою насіння обов’язково протруюють фунгіцидами.

 

Сіяти соняшник починають за прогрівання ґрунту на глибині загортання насіння до 8–10 °С, сортами й гібридами, які пропонує Реєстр, і відрізняються надзвичайною посухостійкістю і мають генетично обумовлену стійкість до вовчка та фомопсису. Густота рослин перед збиранням має бути для сортів 30–35 тис./га, для гібридів — на рівні 55–60 тис./га. Ураховуючи польову схожість й ураженість рослин у період вегетації, норму висіву збільшують на 20–25%.

 

Нашими дослідженнями встановлено оптимальні норми внесення мінеральних добрив — N40-60Р60-80К30-40. Глибина загортання насіння в разі застосування гербіцидів — 5–6 см (якщо зволоженість ґрунту достатня), або 6–8 см без унесення гербіцидів, що дає можливість провести одне-два досходових й 1–2 післясходових боронування з метою знищення пізніх дводольних й однодольних злакових бур’янів.

 

Дотримання таких агротехнічних заходів навесні разом із використанням кращих вітчизняних сортів і гібридів дають змогу вирощувати соняшник за скороченою ротацією з урожайністю 2,0–2,5 т/га.

 

 

Лариса Андрійченко, канд. с.-г. наук

Миколаївська ДСДС Інституту зрошуваного землеробства НААН України

журнал “The Ukrainian Farmer”, січень 2018 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями