Застосування спеціальної програми менеджменту мікотоксинів допомагає виявляти ці токсичні речовини в кормі, а застосування адсорбентів — боротися з ними.
Мікотоксини негативно впливають на здоров’я та продуктивність тварин. Це відбувається через чотири головні механізми:
1. Зниження споживання корму або відмова від нього.
2. Зміна вмісту поживних речовин корму, абсорбції поживних речовин і їх метаболізму.
3. Вплив на ендокринну та екзокринну системи.
4. Пригнічення імунної системи.
Мікотоксини можуть збільшити кількість випадків захворювань тварин і знизити ефективність виробництва. Види цвілевих грибів і типи мікотоксинів відрізняються залежно від регіону та виду сировини, але всі рослинні матеріали є субстратом для росту грибів — рослини на полі, зерно під час зберігання та готовий корм. Мікотоксини порушують усі аспекти продуктивності стада, проте найбільше впливають на молодих тварин і племінне поголів’я.
Причини виникнення мікотоксикозів тварин:
Як дізнатися, чи є проблема мікотоксинів
Фураж і корми:
– фермер згодовує корми з високим умістом сухої речовини;
– спостерігаються ознаки псування/контамінації фуражу;
– є ознаки псування/перегріву сировини;
– спостерігалися незвичайні погодні умови до/під час збирання врожаю;
– є ознаки псування сировини гризунами;
– зниження продуктивності може бути пов’язано зі змінами раціону;
– спостерігалися зміни рівня споживання корму;
– знижувався рівень заплідненості або збільшувалася кількість абортів.
Здоров’я та продуктивність стада:
– спостерігається варіабельність надоїв;
– збільшилася захворюваність;
– є ознаки ацидозу в корів;
– спостерігаються зміни якості гною;
– незрозумілі зміни здоров’я та продуктивності.
Якщо хоч один із вищеперерахованих варіантів спостерігається у господарстві, цілком імовірно, що є проблема мікотоксинів.
Корови отримують мікотоксини різними шляхами:
• при випасанні на пасовищах (грибкове забруднення трав);
• при споживанні силосу;
• через сіно й солому (зокрема підстилка);
• із грубими кормами з контамінованої сировини.
Економічні втрати, які пов’язано з мікотоксикозами молочних корів:
• зниження молочної продуктивності;
• зниження якості молока (кількість соматичних клітин, бактеріальна забрудненість тощо);
• порушення травлення (неперетравлені частки в гної);
• підвищена сприйнятливість до хвороб;
• зниження тривалості життя.
У раціони для жуйних зазвичай включають як концентрати, так і корми, що збільшують ризик отримання мікотоксинів порівняно з іншими тваринами, які мають менш різноманітні дієти. І, незважаючи на те, як раніше вважалося, що жуйні тварини не є чутливими до дії мікотоксинів через здатність метаболізувати токсини в рубці, цей процес часом може призвести до утворення нових іще більш токсичних метаболітів, створюючи серйознішу проблему.
Афлатоксин у молоці
Екстремальні торішні умови посухи на Балканах під час вирощування та збирання сільськогосподарських культур призвели до небезпечного підвищення концентрації афлатоксину (високотоксичної та канцерогенної речовини групи мікотоксинів) у кукурудзі, яку споживали корови. Тож у результаті молоко було також контаміноване мікотоксинами.
Незважаючи на суворі заходи контролю якості, 39 видів молочних продуктів вилучили з полиць супермаркетів Сербії. Крім того, у Хорватії та Словенії виявили афлатоксин у молоці.
Що таке афлатоксини і як вони впливають на молочних корів
Афлатоксини продукують гриби роду Aspergillus і є одними з численних видів мікотоксинів — токсичних речовин, які продукують плісняві гриби. Ці гриби можуть рости на сільськогосподарських культурах на полі або в сировині (зерно, кукурудза тощо) під час зберігання, за посушливої погоди, яка є сприятливою для розвитку Aspergillus.
Афлатоксин B1, як й інші види мікотоксинів, часто трапляється в кормах і може негативно вплинути на здоров’я та продуктивність тварин. Незважаючи на те, що симптоми часто є явно не вираженими, однією з ознак може стати зниження молочної продуктивності, імунітету, що призводить до підвищеної сприйнятливості до інфекцій і зниження якості молока. Крім того, афлатоксин B1 інгібує синтез білка, що призводить до зниження імунної відповіді за вакцинації та репродуктивних якостей — анеструсу, ранньої ембріональної смертності, опуханню сосків, набряку вимені, ацидозу тощо. Після споживання контамінованого корму частина афлатоксину передається в молоко у вигляді афлатоксину M1. Через свій потенційний канцерогенний вплив на організм афлатоксин M1 є реальною проблемою для безпеки харчового ланцюга і тому його вміст у молоці регулюється. Через значні фінансові втрати для виробників, пов’язані з вибраковуванням молока і зниженням здоров’я та продуктивності корів, а також через питання доступності та безпеки молока, контамінація кормів афлатоксинов — одна з головних проблем у Європі.
Адсорбенти знижують уміст афлатоксину в молоці
У досліді, проведеному протягом 5–7 днів на молочних коровах, вивчили вплив декількох видів адсорбентів мікотоксинів у дозі 30 г на голову і встановили, що найефективнішим був органічний адсорбент мікотоксинів широкого спектра дії на основі глюканів клітинної стінки дріжджів та водоростей.
У зв’язку з тим, що сьогодні налічується понад 500 видів мікотоксинів, адсорбент має діяти швидко — адсорбувати й виводити з організму мікотоксини, не дозволяючи їм усмоктуватися та негативно впливати. Адсорбентів на основі глин слід уникати, бо вони можуть зв’язувати корисні речовини, такі як кальцій, фосфор, марганець і цинк, а також мають обмежену адсорбційну здатність.
Було виявлено, що коли органічний адсорбент широкого спектра дії на основі глюканів клітинної стінки дріжджів та водоростей додали в раціон, це призвело до зниження вмісту афлатоксину M1 у молоці в середньому на 60%, а на 83-х фермах із 85-ти — на 97%. Крім того, за додавання його в раціони середній рівень афлатоксину М1 у молоці був у 3 рази нижчим, порівняно з контролем.
У зв’язку з тим, що фураж і зерно одночасно контаміновано кількома видами мікотоксинів, необхідно застосовувати комплексну програму боротьби з мікотоксинами, яка має вивчити ситуацію від оцінки ризику для контролю якості вхідної сировини.
Програма менеджменту мікотоксинів
Упровадження Програми Менеджменту мікотоксинів (МIKO), яка заснована на принципах ХАССП (аналіз ризиків і критичних контрольних точок), стало значною допомогою для виробників і комбікормових заводів. Програма ефективно виявляє конкретні причини впливу мікотоксинів завдяки систематичному аудиту, який оцінює систему виробництва ферми. Із точною процедурою моніторингу, а також процесом ідентифікації для визначення критичних доз для жуйних тварин, програма MIKO також визначає заходи, що дозволять зменшити майбутні ризики появи мікотоксикозів тварин.
Юлія Дворська, канд. вет. наук, доцент Сумський НАУ
Максим Томан, генеральний директор «Оллтек-Україна»
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі The Ukrainian Farmer та інтернет сторінці журналу за адресою http://www.agrotimes.net/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал The Ukrainian Farmer з гіперлінком http://www.agrotimes.net/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
