Контроль хвороб плодових культур у весняний період
Захисні заходи від шкідливих об’єктів є одним з найважливіших чинників підвищення урожайності та поліпшення якості продукції. Своєчасність проведенння яких є успішними лише тоді, коли враховується реальна потреба їх застосування.
Спеціалісти компанії BASF допомагають садівникам у діагностиці хвороб плодових культур за допомогою сучасних методів аналізу та моніторингу. Патогенні комплекси мають суттєві відміни у різних регіонах, оскільки вони відрізняться як кліматичними умовами так і віком та станом багаторічних насаджень. Тому, для правильного контролю хвороб, досить важливим чинником є максимально точна діагностика хвороби навіть на початкових етапах інфекційного процесу. Без належного визначення етіології хвороби захисні заходи можуть стати марною витратою часу та грошей, що в свою чергу, призведе до подальших втрат урожаю.
Діагностика хвороб плодових культур і науково обґрунтований захист насаджень є одним із найскладніших завдань. Наприклад, боротьба з паршею яблуні є економічно виправданою лише у випадку своєчасного застосування фунгіцидів. Перш за все, обробки мають запобігати первинному інфікуванню рослин, що може відбуватися за температури +5° С шляхом перенесення аскоспор за наявності краплинної вологи. Спори можуть поширюватись за допомогою вітру на відстань до 3 км і потрапивши на орган рослини здатні уражувати через 48 годин, а при сприятливих умовах через 9 год. Перший прояв симптомів стає помітним лише через 7–19 днів. Після чого відбувається вторинне інфікування, яке стає добре помітним у період формування, наливу плодів та дозрівання.
Збудниками філостикозу яблуні є гриби Phyllosticta briardi Sacc. і Phyllosticta mali Pr. et Del. Перший з яких проявляється на листі, плодах та коренях у вигляді виразок, що є характерною діагностичною ознакою, проте, досить подібною до парші. Інший характерний для дерев більш старшого віку, типовим є ураження кореневої шийку у вигляді загнивання. Останній прояв може мати доволі тривалий латентний період та проявись лише через деякий час, коли насправді інфікування відбулося задовго до того (хвороба здатна перезаражувати рослини восени та рано на весні). Досить часто захворювання плутають з чорним раком плодових або цитоспорозом, адже первинні симптоми прояву майже не відрізняються.
При інтенсивному ураженні борошнистої роси відбувається опадання зав’язі та листя, енергія витрачається на утворення нового листя, а не на формування плодів. Протягом зими міцелій гриба зберігається в заражених листкових і квіткових бруньках, весняне зараження відбувається аскоспорами, які вивільнюються з клейстотеціїв при настанні температури 3–6 °С, сумчастої зимової стадії патогену. Тому досить важливим заходом є моніторинг розвитку патогена у бруньках.
Втрати урожаю можуть виникати як у період вегетації, так і в наслідок ураження хворобами при травмуванні плодів під час збирання та зберігання. Окрім економічних міркувань, хворі продукти представляють потенційний ризик для здоров’я споживачів, адже ряд грибних патогенів, таких як Penicillium, Alternaria, Fusarium та інші, в процесі своєї життєдіяльності продукують мікотоксини. Загалом, найбільший ризик контамінації продукції садівництва мікотоксинами виникає у разі патогенного навантаження у період зберігання. В більшості випадків уражена продукція, очевидно, не буде споживана та може перезаражувати інші одиниці тим самим примножуючи збитки.
Хвороби сховищ часто класифікуються залежно від того, як розвивається інфекція. Це так звані «спокійні» або «латентні» інфекції — ті, де патоген починає інфікування господаря в певний момент часу (як правило, до збирання врожаю ), але потім вступає в період спокою до фізіологічної зміни тканини господаря (в’янення) таким чином, що інфекція має можливість без перешкод потрапляти у клітину або міжклітинний простір. Негативні фізіологічні зміни, що виникають під час дозрівання плодів, часто є тригером для реактивації латентних форм. Наприклад, потрапляння патогену під час травмування плоду в збиральний період може викликати загниван ня, пліснявіння. Часто патогени потрапляють через поверхневі рани, утворені механічно або комахами. Рана не обов’язково має бути великою, в багатьох випадках достатньо мікротравм.
Найчастіше в результаті ранової інфекції виникають блакитна та зелена плісняви (Penicillium spp. та Aspergilum spp.), а також м’які гнилі. Так, наприклад, антракноз, що є одним з найшкідливіших післязбиральних захворювань і уражує широкий асортимент культур, є прикладом хвороби, що виникає внаслідок латентної інфекції. Патологічний процес починається, коли конідії проростають на поверхні тканини та колонізують фрукт, що призводить до розвитку типових симптомів антракнозу.
Інфікування альтернаріозною гниллю сердечка відбувається у період вегетації, а саме під час цвітіння, перші симптоми проявляються, переважно, при зберіганні. Уражені плоди здатні швидко перезаражувати поряд лежачі. Погіршення становища супроводжується заселенням пошкоджених ділянок іншими грибами. Інколи захворювання можна спостерігати у вигляді плямистості на листі у кінці липня — на початку серпня.
Найбільш відповідальним періодом для боротьби з основними хворобами є проміжок часу від початку розпускання бруньок до фази «грецький горіх». Саме тоді найбільш інтенсивно розвивається листова поверхня плодових дерев, проходить квітування та зав’язуються плоди. В цей час відбувається зараження та поширення таких хвороб, як парша, борошниста роса, альтернаріоз та моніліоз.
Система захисту повинна бути комплексною з обовязковим чергуванням препаратів з різними механізмами дії на патогени. Серед основних препаратів, які повинні бути в данні фази розвитку плодових дерев, є препарати компанії BASF. До таких препаратів належать: Делан®, Малахіт®, Стробі®, Полірам® ДФ, Серкадіс® Плюс, Белліс®.
В умовах весни, при великих перепадах між спекою вдень і холодними ночами, у яблуневому саду надзвичайно ефективний системний фунгіцид Малахіт®. Діючі речовини: дитіанон (250 г/л) + піриметаніл (250 г/л). Норма витрати: яблуня — 1,25–1,5 л/га.
Подвійний захист завдяки двом діючим речовинам:
• Дитіанон ефективний проти проростання спор.
• Піриметаніл активний проти проникнення і розвитку міцелію.
Переваги препарату:
• Найнадійніший і найефективніший фунгіцид для захисту від важливих хвороб плодових культур.
• Широкий період застосування (малиновий бутон, початок цвітіння, цвітіння, зав’язування і ріст плодів).
• Швидке проникнення в тканини рослини (не змивається дощем через дві години після обприскування).
• Повна відсутність фітотоксичності для різних фенофаз яблуні..
• Покращує якість продукції, збільшує кількість плодових утворень.
• Надійно діє при температурі +5°С, коли фунгіциди з системною дією можуть давати збій (застосування від + 5 до 35 °С).
• Володіє певною лікувальною дією на початковій стадії розвитку парші яблуні
• Має властиву оригінальну кристалічну структуру.
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ НА ЛИСТКУ?
Ко-кристал перебуває в стані рівноваги коли активна речовина розчиняється у водній фазі.
На листку ко-кристали починають одночасно виділяти обидві сполуки. Коли ко-кристали вступають в контакт з водою або вологою, піриметаніл та дітіанон розчиняються у воді, доки не буде досягнута рівноважна концентрація. Щойно піриметаніл та дітіанон будуть виведені з водної фази (будь то шляхом поглинання листком, внаслідок випаровування в повітря чи додаткового розведення водою), рівновага тяжітиме до відновлення, тобто почнуть розчинятися додаткові ко-кристали до відновлення рівноваги.
ЩО Є РУШІЄМ РОЗЧИНЕННЯ КО-КРИСТАЛІВ?
Рушієм розчинення кристалів на листку є вода. Чим вища температура, тим швидше відбувається розчинення. Сам ко-кристал має низьку розчинність (6 мг/л при 20 °С). Через невеликий розмір кристалів, вони займають величезну площу поверхні. Після розпилення, ці дрібні частинки чудово вкривають поверхню листя рослин. Будь-яка невелика кількість вологи (крапля дощу або волога з повітря, ще не насичена АІs) входить в контакт з ко-кристалами. Це призводить до зміщення рівноваги, і внаслідок цього відбувається безперервне вивільнення піриметанілу та дітіанону.