Український клуб аграрного бізнесу спільно з Європейською бізнес-асоціацією провів дебати на тему «Якість ЗЗР на вітчизняному ринку». Свою думку щодо цього важливого питання висловили представники компаній-виробників й імпортерів ЗЗР, а також фахівці відомств, які здійснюють контроль за обігом цієї продукції.
Торік понад третину (точніше — 35%) керівників агрофірм стикалися з контрафактними пестицидами. Відтак, проблема підробок на ринку пестицидів стала третьою в списку найгостріших після збуту та пошуку фінансування для проведення термінових сільгоспробіт. Ці дані, що їх оприлюднила координатор соціологічних і маркетингових досліджень УКАБ Анна Квіт, свідчать про те, що боротьбу з фальсифікатом на ринку ЗЗР держава наразі програє й, щоб змінити ситуацію, потрібні негайні та радикальні заходи. Які саме, намагалися визначити запрошені на нараду фахівці.
Чи не вперше подібний захід зібрав представників не лише вузького кола міжнародних компаній, що контролюють значну частину світового ринку пестицидів, а й генеричних компаній і фірм, що імпортують генерики. Були й представники Мінагрополітики, Держветфітослужби, СЕС і навіть СБУ. От тільки Мінекології проігнорувало захід, хоча до роботи цього міністерства в учасників ринку ЗЗР було найбільше запитань.
Присутні зазначили, що за 2014 рік, що пройшов у державі під знаком поліпшення умов для роботи бізнесу та боротьби з корупцією та злочинністю, контрабандних і підроблених ЗЗР на ринку побільшало. Наталія Гусєва з компанії «Байєр» закликала звернути особливу увагу на сегмент дрібного фасування: на базарах частка контрафактної продукції доходить до 99%. «Якщо раніше на таких ринках, як «Барабашовський» або «7-й кілометр», на кожному п’ятому лотку продавали легальну продукцію, то нині там її немає взагалі», — розповів президент Агроіндустріальної асоціації України, генеральний директор ТОВ «Вассма кемінакел» Андрій Власенко. Всього ж на українському ринку пестицидів, який оцінюється в 1 млрд доларів, частка підробок становить 20–25%, тоді як в країнах ЄС — 8%. «Унаслідок мораторію на перевірки бізнесу контрольними органами, зокрема СЕС, а також існування 5–10-відсоткового мита на пестициди частка фальсифікату зростає», — констатував національний координатор проекту ЄС і ФАО з покращення управління пестицидами в країнах колишнього СРСР і групи ФАО з протидії незаконному обігу пестицидів Михайло Малков. Швидко зростає реалізація фальсифікату через інтернет.
Заради справедливості слід зауважити, що частка фальсифікату на українському ринку все-таки нижча, ніж на світовому, де вона оцінюється у 25–30%, а виробництво фальсифікату поставлено на дуже високий рівень. «Голограму фальсифікатори повторити поки що не можуть, але тару миттєво освоюють таку саму — відразу ж після того, як виробник сам починає завозити препарат в Україну», — повідомив менеджер із маркетингу компанії «Дюпон» Олексій Омеляненко.
Через такі події лунали пропозиції щодо вдосконалення нормативної бази. Знову порушували питання ліцензування, нещодавно скасованого після тривалої боротьби міжнародних компаній, які справедливо вказували на те, що процедура не приносила потрібного результату для ринку, а лише сприяла корупції шляхом затягування чи пришвидшення проходження документів. Дехто вимагав усе регулювати вартістю імпортної ліцензії, встановивши її на якомога вищій позначці, щоб учасники ринку дорожили своїми іміджем і реноме й не завозили в країну фальсифікат. Однак європейське законодавство вимагає, щоб плата за ліцензію лише покривала витрати на її отримання.
Інші пропонували скасовувати реєстрацію препаратів, якщо встановлено, що заявником надана неправдива інформація. Адже зафіксовані випадки, коли в супровідних документах китайською мовою написано одне, а в наданому імпортером перекладі — зовсім інше. Однак представники генеричних компаній заговорили про можливості зловживань із боку Мінекології у цьому напрямі. Лунали й пропозиції оновити Закон України «Про захист рослин», ухвалений ще 20 років тому, коли не було стільки генеричних препаратів і їх виробників.
Дехто вважає, що навіть чинної законодавчої бази було б достатньо, аби знизити обсяги і контрабанди, і фальсифікату: просто впроваджувати їх на практиці не поспішають. «Закон України «Про ринковий контроль і нагляд» дає достатньо повноважень для вилучення фальсифікату з полиць магазинів, — зауважила Наталія Гусєва. — Проте, коли ми давали конкретні адреси фальсифікаторів, жодної реакції відповідних органів не було. Що там казати, якщо навіть партії арештованого товару за час слідчої та судової тяганини кудись зникають, а потім знову спливають на ринку».
Обговорення нових заходів, які могли б сприяти боротьбі з контрафактними ЗЗР, виявило чималі суперечності між міжнародними компаніями-оригінаторами та генеричними компаніями. Тож поки що фахівці провідних компаній-виробників рекомендують аграріям купувати пестициди в офіційних дилерів і не вестися на дешеві пропозиції препаратів, нібито вкрадених з агрохолдингу або завезених самостійно із сусідніх країн. Адже, купуючи ЗЗР, що зареєстровані в Україні, але з російськими чи польськими етикетками, або нібито оригінальний, проте крадений, препарат, сільгоспвиробник ставить себе в ситуацію, коли він не має змоги поскаржитися на продавця, не ризикуючи самому бути притягнутим до відповідальності. «У 80% випадків придбання агрофірмою чи фермером фальсифікату — це усвідомлений вибір», — наголосив Андрій Власенко. Тому фахівці провідних компаній-виробників радять аграріям не лінуватися й телефонувати в представництво виробника, дізнатись адресу офіційного дилера або офіційної точки продажу.
Говорять експерти
Михайло Малков, національний координатор проекту ЄС і ФАО з покращення управління пестицидами в країнах колишнього СРСР і групи ФАО з протидії незаконному обігу пестицидів:
Сьогодні в боротьбі із фальсифікатом ЗЗР особливо важлива роль належить міжнародній співпраці, зокрема, щодо обміну розвідувальними даними та створенні профілів ризику на митниці. Так, за даними Європолу, кожен другий контейнер із фальшивими пестицидами на континенті так чи інакше пов’язаний з Україною. Суттєво просунутися у розв’язанні цієї проблеми допоможе передача митним органам інформації щодо групи ризику, до якої внесено міжнародною митною організацією того чи іншого імпортера. Відповідно до цього у Європі митні органи ухвалюють рішення: піддавати товар мінімальному огляду (якщо його історія по ввезенню пестицидів бездоганна), посиленому огляду чи повному огляду партії включно з лабораторними аналізами (якщо імпортер не має історії або мав якісь проблеми із законом). Наступного року в Україні розпочнеться реалізація спільного з Європолом проекту з навчання митників протидії обігу фальсифікату ЗЗР.
Наталія Гусєва, компанія «Байєр»:
Є багато випадків, коли в Україні реєструються препарати, де заявлені виробники виявляються нелегальними в самій країні походження ЗЗР. Наші намагання розширити підстави для скасування реєстрації і на випадки надання неправдивої інформації поки що не увінчались успіхом: ця поправка була відхилена, причому на останньому етапі узгодження, коли в законодавців була політична воля на її ухвалення.
Проте в першу чергу повинен діяти ринковий контроль. Ми якось пройшлися по виставці-продажу аграрного спрямування в Одесі разом із представниками митниці та дослідного інституту й з’ясували, що на оглянутих лотках не виявилося жодного (!) оригінального препарату.
Сергій Білий
журнал “Плантатор”, липень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
