
Суха підстилка забезпечує здоров’я птиці та економію, тоді як навіть дрібниці на кшталт краплеуловлювача можуть щодня завдавати втрат
Комфорт птиці

Суха підстилка забезпечує здоров’я птиці та економію, тоді як навіть дрібниці на кшталт краплеуловлювача можуть щодня завдавати втрат.
Суха підстилка не лише комфорт для птиці, а й запорука здоров’я, економії та якісного мікроклімату. І доки сільгоспвиробники інвестують у дорогі системи напування, саме маленький краплеуловлювач іноді стає причиною щоденних витрат.
ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ НАПУВАННЯ
Краплеуловлювач — це елемент системи напування, який установлюють безпосередньо під ніпелем, звідки птиця отримує воду. Основна його функція — вловлювати залишкові краплі води, які птиця не випила після натискання ніпеля, щоб вони не падали на підстилку чи підлогу, оскільки надлишкова волога створює сприятливе середовище для розвитку бактерій, грибів, аміаку, тим самим завдаючи шкоди здоров’ю поголів’ю. Крім того, менше втрат — менше витрат, особливо на фермах із десятками тисяч голів, бо використання води — це не те саме, що її споживання. Мікроклімат теж залежить від ефективної роботи цієї маленької деталі, позаяк менше вологості — відповідно, менше проблем із вентиляцією, менше конденсату.
ЩО ЗНИЖУЄ ЕФЕКТИВНІСТЬ КРАПЛЕУЛОВЛЮВАЧА
По суті, роль краплеуловлювача в системі напування не другорядна. Однак на практиці він часто не виконує свою функцію на 100%. З яких причин це може відбуватися?
1. Занадто маленький об’єм чашечки, відсутність бортиків чи невдале розміщення під ніпелем, і навіть банально низька якість пластику (тріщини, деформація) можуть суттєво знижувати ефективність краплеуловлювача.
2. Неадаптованість до виду чи віку птиці теж негативно позначається на загальному результаті, бо маленькі курчата або доросла птиця можуть не точно влучати дзьобом, розбризкуючи воду. Трапляється, більші кури розхитують систему, в результаті чого вона проливається. Особливо бройлери в стресових умовах можуть клювати її з надмірною силою, тим самим порушуючи герметичність краплеуловлювачів. Часто в результаті такої активності пластикові елементи ламаються.

3. Тиск. Тут окремо варто зупинитися. Якщо тиск надходження води перевищує норму, то краплеуловлювач не встигатиме «прийняти» всі краплі.
4. Залишки корму, пил, пір’я, водяний наліт можуть закоркувати або навіть вивести його з ладу.
5. Правильний монтаж лінії напування теж впливає на його функціонування та довговічність. Якщо трубу з ніпелями встановлено не горизонтально, вода може витікати або не потрапляти в уловлювач. Також можливий і людський чинник під час обслуговування системи.

Тому, щоб уникати цих негативних наслідків, слід контролювати тиск води у системі, регулярно чистити чашечки від нальоту й залишків корму, обирати краплеуловлювачі з антивібраційним кріпленням і достатнім об’ємом й монтувати системи з точним дотриманням горизонтальності. Інакше це виллється у круглу копійку, а для промислових ферм — у дуже відчутну статтю витрат. Трішки наведу економіки. Навіть кілька зайвих мілілітрів води на годину з одного ніпеля на добу перетворюється на десятки літрів на лінію. А на фермах із тисячами ніпелів — це висока плата за воду й підвищене навантаження на систему водопостачання та фільтрацію. У масштабі ферми це може сягати до 10% загального водоспоживання.
Додаткові витрати та частішу заміну вологої підстилки на суху, збільшується обсяг вивезення й утилізації гною. Ну і витрати на ветеринарію для лікування грибків, хвороб у птиці. Волога підстилка спричиняє дерматити лап, інфек ції дихальних шляхів через високий рівень аміаку та стресу в поголів’я і, як результат, менше споживання корму, нижчі прирости маси та гірша яйценосність. У середньому 1–2% зниження конверсії корму або яйценосності дорівнює десяткам тисяч гривень втрат за цикл.
Через неправильне функціонування уловлювача частіше виникає потреба у сервісному обслуговуванні, додаткові витрати на запасні частини та ремонт.
СИСТЕМИ НАПУВАННЯ БЕЗ КРАПЛЕУЛОВЛЮВАЧА
Як бачимо, неефективний краплеуловлювач — це не лише технічна деталь, а й чинник, що впливає на економіку ферми.
А чи можна взагалі без нього обійтися? Виявляється — так. До прикладу, американська компанія Ziggity випускає повноцінні ніпельні системи напування для пташників без цієї деталі, обґрунтовуючи це їх неефективністю. Які ж переваги таких систем?
1. За відсутності чашечок відпадає потреба в регулярному їх очищенні.
2. Знижується ризик бактеріального забруднення: в уловлювачі накопичується брудна вода — потенційне джерело хвороб.
3. Відпадає потреба постійно витрачатися на запасні складники. Та й спочатку такі системи дешевші в закупівлі й монтажі.
4. Компанія Ziggity своїми дослідженнями доводить, що ніпельне напування дуже добре підходить особливо для молодняку: курчата часто не влучають у чашечку або навіть бояться її. Без неї простіше отримувати краплі прямо з ніпеля.
«Аби система без краплеуловлювача працювала ефективно, важливо забезпечити добре відрегульований тиск води, щоб краплі не падали без потреби, — наголошує співвласник компанії «ВАДА» Іван Муржа. — Слід обирати високоякісні ніпелі з точним дозуванням. Тут, без сумніву, раджу обладнання Lubing, IMPEX, Monoflo. Також у пташнику має бути дуже добра вентиляція, що швидко підсушуватиме підстилку. І не останню роль відіграє щільність посадки птиці, щоб не створювалася надлишкова волога. Якщо цього дотримуватися, втрати води стануть мінімальними, а підстилка залишатиметься сухою. Як на мене, такі системи з краплеуловлювачами віджили своє, і натомість краще обирати просто ніпельне напування. У нас був проєкт, де пташник на 24 000 голів працював без краплеуловлювачів, і вологість підстилки була нижчою, ніж на сусідньому об’єкті з чашками — усе завдяки добрій вентиляції та точному тиску». Однак така система не пробачає помилок: якщо щось розхиталось, потік води збільшився, або змінився кут — вода піде просто на підлогу. Тому тут слід розуміти важливість усіх чинників і дотримуватися їх.
Компанія «ВАДА» продає й установлює на вітчизняних птахокомплексах та інших тваринницьких фермах різні системи напування й усе необхідне обладнання для нормального функціонування господарства. Вибір — на будь-який гаманець і потребу. Однак завжди з індивідуальним підходом до кожного клієнта, аби врахувати його можливості та якомога точно задовольнити будь-який запит.
КОМЕНТАР

Олександр Жилінський, інженер компанії «ВАДА»
Мінімальний тиск води, що подається у пташник, має становити 2–3 бари. Такий рівень забезпечує рівномірне надходження води до всіх напувалок і її стабільний розподіл по всіх лініях напування. На кожній лінії встановлено регулятор тиску, який контролює подачу води та дозволяє налаштувати оптимальний тиск. Це необхідно для того, щоб птиця будь-якого віку могла без зусиль натискати на ніпель і споживати воду. При цьому надлишок води не повинен потрапляти на підлогу або в чашки краплеуловлювачів. Рівень води у лініях потрібно встановлювати відповідно до рівня аераторної трубки, з урахуванням віку птиці. Це допомагає підтримувати комфортні умови напування на всіх етапах вирощування. Максимальна довжина однієї лінії напування становить 120 м, за умови, що регулятор тиску розміщено посередині. У такому випадку в кожному напрямку від регулятора можна забезпечити рівномірну подачу води на відстань до 60 метрів.
