Щоб зберегти виробництво, на комбінаті «Дніпровський» пішли на «нульову» рентабельність
Усі обставини — проти тепличників
Щоб зберегти виробництво, на комбінаті «Дніпровський» пішли на «нульову» рентабельність.
«Специфіка тепличного виробництва така, що, зупинивши процес, його потім дуже витратно відновлювати. Це знають усі наші колеги, тому намагаються втриматися на ринку навіть за таких складних умов, у які ми наразі всі потрапили, — розповідає Сергій Задорожній, директор тепличного комбінату «Дніпровський».
Теплиці цього підприємства розташовано в селі Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області за кілька кілометрів від Кам’янського водосховища на Дніпрі. Заклали комбінат ще за колгоспних часів. Нові власники старі приміщення модернізували під сучасні технології й експлуатують їх донині. Поряд змонтували нові конструкції, поступово збільшивши виробничі площі вдвічі — до 23 га й досягнувши середньорічного обороту 9 тис. тонн.
«Дніпровський» співпрацює з майже всіма торговельними мережами України. Перша в сезоні-2022 продукція — томати — на вітчизняних полицях з’явилися на початку травня.
Теплиці комбінату працюють не цілорічно. Заощаджувати доводилося завжди. Від середини листопада до першої половини березня (чотири місяці поспіль) робили, так би мовити, технологічну перерву. Вона дозволяла не витрачатися на доосвічування рослин. У цей період приводили до ладу приміщення, проводили профілактичні роботи та вирощували розсаду під майбутній урожай.
«Цього року ми змістили термін вирощування на півтора місяця наперед і відмовилися від огірків. Метою була економія за рахунок скорочення часу опалення. Звичайно, зробили це через ціну на газ, — пояснює Сергій Володимирович. — Точкою беззбитковості для нас є ціна у 20 тис. гривень за 1000 кубометрів, але такої вже немає й навряд чи буде. Наразі ми вимушені купувати газ по 30 тис. гривень. Ось і порахували. Виходить, що на 1 кг томатів витрачається до 1 кубометру газу. Тобто в собівартості 1 кг томатів уже закладено ціну газу в приблизно 30 грн. А ми ж ще маємо сплатити заробітну плату, вкластися у витратні матеріали! Якою ж у результаті стане собівартість кілограма томатів? Торік (у березні) починали з 70 грн/кг, влітку, коли основний вал продукції, продавали по 25 грн/кг, ближче до осені й восени ціна підвищувалася до 40. Тож у середньому вона становила 38 грн. Цьогоріч вийде не менше як 40–42 грн. Інакше кажучи, по цьому року виходимо тільки в «нуль». Однак ми повинні були піти на це, щоб зберегти виробництво».
Зрозуміло, що ціна на газ для тепличників найболісніша. На «Дніпровському» кілька років тому почали переходити на альтернативні джерела енергії. Почали використовувати пелети. Наразі співвідношення «газ — пелети» довели до майже 50 на 50. Також планують застосовувати в майбутньому біогаз, адже тільки за умов дешевшого опалення можна говорити про збільшення обсягів виробництва.
За словами Сергія Задорожного, цього сезону всі чинники проти тепличників. Через підвищення ціни на газ подорожчали добрива. Деякі у 2–4 рази. Багато хто використовував китайську продукцію, яку постачали через одеські порти. Тепер ця продукція потрапляє в Україну через країни Європи, і це не на користь виробникові — відбивається на їхній ціні. Якщо китайських добрив немає, то аграрії вимушені купувати європейські, що дорожчі за китайські. Запасатися добривами — проблематично. У «Дніпровському» їх зазвичай купували десь на два тижні. Коли почалася війна, то по деяких позиціях збільшили запаси до одного-двох місяців, а це десятки тонн. Щоб зберігати більші обсяги, потрібно будувати спеціальні великі склади.
Підвищилися ціні й на транспортні перевезення. По-перше, стало менше машин, бо їх залучили під військові потреби. По-друге, не кожен власник готовий ризикувати у воєнних умовах своїм транспортним засобом, і тому деякі підвищують ціни перевезень у 3–4 рази.
Не довелося додатково витрачатися тільки на насіння овочів. Його встигли закупити в кінці року. Вирощують гібриди відомих брендів голландської селекції.
«Хоч тепличне виробництво — справа складна і витратна, особливо тепер, наша продукція має безліч переваг, — презентує своє підприємство директор комбінату. — Як ніхто з овочівників ми можемо отримати з одного квадратного метра посадок максимальну продуктивність. Якщо, приміром, у полі це 3 кг, а в непрофесіональній теплиці — до 12 кг, то в нас — усі 50 кг. Процес оптимізовано таким чином, що на рослину не впливають зовнішні чинники, вона не знає, що таке стрес, не витрачає свій потенціал на боротьбу за виживання — їй затишно. Тож за грамотного живлення та захисту від хвороб і шкідників вона постійно вегетує, нарощуючи за сезон стебло до 15 м, і постійно генерує урожай».
«Наша продукція категорії „фреш” завжди має попит, продається з коліс: увечері забрали — вранці відправили до логістичних центрів торговельних мереж або відразу до супермаркетів, — веде далі Сергій Володимирович. — Частину врожаю ми раніше відправляли на експорт, але через нинішні проблеми з логістикою від цього напрямку мусили відмовитися, навіть ураховуючи нове положення про зняття квот на постачання до країн ЄС і Англії. За якістю, вважаю, наші томати не поступаються імпортним. Міндобрива максимально збалансовані. Щодо обробок від хвороб і шкідників, то ще понад десять років тому на комбінаті відмовилися від хімічних препаратів, перейшовши на біозахист із застосуванням хижих комах і бактерій».