Контрольовані іноземні компанії: новий виклик для українського власника бізнесу.
Проблеми виведення коштів з юридичної особи та зменшення податкового навантаження на бізнес є природними і невід’ємними для власників та ключового управлінського персоналу підприємства. Вони не є чимось унікальним і притаманним виключно вітчизняним підприємцям. Схеми виведення коштів та оптимізації податкового навантаження є типовими та досить поширеними і в практиці інших країн. А особливо популярними в умовах глобалізації бізнес-процесів стають так звані міжнародні схеми розмивання податкової бази.
Податковий контроль за застосуванням суб’єктами господарювання схем оптимізації податків із застосуванням іноземних компаній все більше входить в життя і починає впливати на схеми міжнародного руху товарів та капіталів, встановлює ряд нових правил та вимог, яких мають дотримуватись, та які мають враховуватись суб’єктами господарювання — платниками податків під час організації і провадження бізнес-процесів.
Одним із важливих аспектів нових умов гри на ниві міжнародних схем розмивання податкової бази є нові для України підходи до оподаткування контрольованих іноземних компаній, які планується впровадити в податкове законодавство України вже з наступного року.
Досить поширеною в Україні (та і у світі) схемою організації структури власності бізнесу є схема, коли основною вигодогенерувальною компанією володіє компанія (материнська компанія), яка має місцезнаходження в країні, що є низькоподатковою юрисдикцією. Як показує вітчизняна практика, найбільш популярним у цьому плані наразі є, наприклад, Кіпр.
За такої схеми отримуємо таке: формально материнська низькоподаткова компанія генерує в собі прибуток, який надалі отримує власник, як правило, резидент України.
Однак існування такої схеми не влаштовує уряди країн, чиї суб’єкти господарювання таким чином виводять капітали і дохід, оскільки вони втрачають надзначні суми податкових надходжень до бюджету. План BEPS — план боротьби з розмиванням податкової бази на міжнародному рівні одним зі своїх кроків закладає механізм боротьби з застосуванням контрольованих іноземних компаній для виведення активів та заниження податкової бази.
Наразі у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі — Законопроєкт №1210), яким пропонується ввести до Податкового кодексу України нову статтю 392 «Контрольовані іноземні компанії», яка визначить правила розкриття резидентами України до податкових органів інформації про контрольовані ними іноземні компанії та порядок оподаткування в Україні доходу, згенерованого контрольованими іноземними компаніями.
Поняття контрольованої іноземної компанії
Перш за все, Законопроєктом №1210 надається визначення контрольованої іноземної компанії (далі — КІК): «Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи — резидента України або юридичної особи — резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом». Крім того, законопроєкт має вже аж геть дивний абзац: «У випадках, передбачених цією статтею, до контрольованої іноземної компанії може прирівнюватись іноземне утворення без статусу юридичної особи».
Які встановлюються критерії для визнання компанії за кордоном контрольованою іноземною компанією?
Відповідно до пп. 392.1.2. ст. 392 Податкового кодексу України в редакції Законопроєкту №1210, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа — резидент України або юридична особа — резидент України (далі — контролююча особа):
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 50 і більше відсотків, або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 10 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб — резидентів України та/або юридичних осіб — резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
в) окремо або разом з іншими резидентами України, пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Знайшли серед наведених вище свій випадок — готуйтеся до сюрпризів.
Оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії (п. 392.2. ст. 392 ПКУ в редакції Законопроєкту №1210)
Власник контрольованої іноземної компанії (контролююча особа) має декларувати та сплачувати в Україні податок з доходів, отриманих його компанією за кордоном (ПДФО, якщо власник КіКа фізична особа, і податок на прибуток підприємств, якщо власник юридична особа).
Об’єктом оподаткування для ПДФО (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа. Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії:
Як обчислюватиметься скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в Україні?
Скоригованим прибутком контрольованої іноземної компанії визнається прибуток контрольованої іноземної компанії до оподаткування, визначений відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року — за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються контрольованою іноземною компанією, та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції.
У випадку, якщо згідно із законодавством іноземної юрисдикції фактичного місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії, не передбачено обов’язку складання фінансової звітності, контролююча особа повинна забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.
Отже, з метою оподаткування в Україні необхідно буде складати/адаптувати фінансову звітність КІКа за календарний рік, а отриманий прибуток декларувати і оподатковувати в Україні.
Декілька нюансів під час розрахунку об’єкта оподаткування КІКа:
Скоригований дохід КІК, що декларується в Україні контролюючою особою, оподатковується за базовою ставкою 18%
При цьому Законопроєкт №1210 містить ще й таку норму: «на вимогу контролюючого органу фінансова звітність контрольованої іноземної компанії повинна бути підтверджена письмовим звітом аудиторської компанії, що має право на проведення аудиту фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції, та що не може містити негативний висновок або відмову від надання висновку».
Такий собі напівобов’язковий аудит, який, на нашу думку, породжуватиме корупційні схеми з боку ДПС в частині прийняття рішення: проводити чи не проводити аудит фінансової звітності КІКа, зліпленої з незрозумілих даних та переведеної у вітчизняну гривню по якомусь там курсу. Але і це ще не все.
КІКи та трансфертне ціноутворення
Відповідно до пп. 392.3.2.4 ПКУ в редакції Законопроєкту №1210, доходи і витрати контрольованої іноземної компанії за операціями із нерезидентами — пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, визначаються із дотриманням принципу «витягнутої руки».
У разі якщо доходи контрольованої іноземної компанії за такими операціями є нижчими рівня доходів, розрахованих за принципом «витягнутої руки» відповідно до правил, встановлених ст. 39 ПКУ, доходи контрольованої іноземної компанії збільшуються на таку різницю. Якщо контрагентом контрольованої іноземної компанії при здійсненні зазначених операцій була інша контрольована іноземна компанія, така інша контрольована іноземна компанія має право на пропорційне коригування фінансового результату за такою операцією на таку різницю у сторону зменшення.
У разі якщо витрати контрольованої іноземної компанії за такими операціями є вищими рівня витрат, розрахованих за принципом «витягнутої руки» відповідно до правил, встановлених ст. 39 ПКУ, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії збільшується на таку різницю. Якщо контрагентом контрольованої іноземної компанії при здійсненні зазначених операцій була інша контрольована іноземна компанія, така інша контрольована іноземна компанія має право на пропорційне коригування фінансового результату за такою операцією на таку різницю у сторону зменшення.
Контролюючий орган може зобов’язати контролюючу особу надати документацію з трансфертного ціноутворення, складену відповідно до вимог ст. 39 ПКУ, щодо операцій контрольованої іноземної компанії із будь-якою особою, у разі якщо загальний обсяг операцій контрольованої іноземної компанії із такою особою перевищує 10 млн гривень за календарний рік. Зазначена документація разом із копіями первинних документів контрольованої іноземної компанії має бути подана протягом 60 календарних днів з дня отримання такої вимоги.
Насолоджуйтесь, власники низько-податково-юридичних компаній!
Про декларування доходів КІКів контролюючими особами
Відповідно до редакції ПКУ, запропонованої Законопроєктом №1210, контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно із поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі.
При цьому у звіті про контрольовані іноземні компанії відображаються:
До звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.
Катерина Проскура, д-р екон. наук, сертифікований аудитор, судовий експерт КНДІСЕ
газета “АгроМаркет”, грудень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті
“АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
