Коли ґрунт втомився...
Бажання отримати максимальний урожай, на жаль, не завжди збігається з можливостями зберегти й поліпшити родючість ґрунту. Нині, коли спостерігаємо нестабільність урожаїв, аграрії часто нарікають на брак вологи в ґрунті через відсутність опадів, але часто причиною недороду є не лише посуха, в й ґрунтовтома.
За термінологічним словником ґрунтовтома — це процес нагромадження у ґрунті токсичних речовин, хвороботворних мікроорганізмів, незбалансованості властивостей, що викликає значне зниження продуктивності сільськогосподарських культур за беззмінного вирощування або частого їх повернення на одне й саме поле. Тобто систематичне вирощування рослин з однаковими біологічними вимогами, однотипним хімічним і біохімічним складом, розвитком специфічних хвороб і шкідників несе загрозу ґрунту, який є також живим тілом (рис. 1).
Спостереження вітчизняних і закордонних науковців свідчать, що інтенсифікація сільськогосподарського виробництва (внесення тільки мінеральних добрив, застосування хімічних засобів захисту рослин) не усувають, а навіть пришвидшують прояв ґрунтовтоми. Слід також зазначити, що це явище посилюється за посушливих умов.
Перевіряння ґрунту на ґрунтовтому проводиться:
- за аналізом його фізичних властивостей, водного й повітряного режимів, фізико-механічних властивостей;
- за аналізом фізико-хімічних й агрохімічних властивостей ґрунту;
- за складом водних і повітряних екзаметаболітов у ґрунті й рослинах;
- з використанням біотесту рослин і мікроорганізмів, окремих біохімічних реакцій.
Різні типи ґрунтів, які відрізняються за гранулометричним складом, рН, умістом гумусу, характеризуються різною стійкістю до ґрунтовтоми й здатні впливати на рослини різною кількістю токсичних продуктів. Так, ґрунти з більшою сорбційною місткістю, наприклад, чорноземи, стійкіші до ґрунтовтоми, ніж дерново-підзолисті, але накопичують і більшу кількість токсичних продуктів, тобто її настання буде повільнішим, але й усунення — тривалішим. Доведено також, що сорти й гібриди мають різну здатність не лише викликати ґрунтовтому, а й порізному на неї реагувати.
Отже, суттєве пригнічення біологічної активності ґрунту є серед основних причин ґрунтовтоми. Одним з агрозаходів, здатних ефективно розв’язати проблему ґрунтовтоми, є застосування біодеструкторів.
Майстерність біотехнологів БТУ-Центру дозволила скомпонувати у своїх препаратах-деструкторах мікроорганізми різних цільових груп широкого спектра дії, що виробляють у процесі свого життєвого циклу вітаміни, амінокислоти, фітогормони, які потрібні культурам для повноцінного росту, розвитку й формування врожаю. Крім цього, до складу біопрепаратів уведено натуральний протектор, що забезпечує стійкість мікороорганізмів до ультрафіолету сонячного проміння. Так, Екостерн для ефективної дії слід загорнути у ґрунт протягом 1–3 днів після внесення, тоді як Органік-Баланс можна взагалі не заробляти. Тому, Екостерн зорієнтований переважно на технології з інтенсивним обробітком ґрунту, а комплекс агрономічноцінних мікроорганізмів деструктору Органік-Баланс забезпечує нейтралізацію патогенів і фітотоксинів, зосереджених на післяжнивних рештках і буде високоефективним у технологіях notill, strip-till, mini-till, де органічна маса, як мульча, залишається на поверхні поля (табл. 1).
Унесення деструктора розв’язує проблему не лише розкладання біомаси післяжнивних решток, забезпечивши якісний обробіток і сівбу наступної культури, а й поповнює ґрунт штамами представників агрономічно корисної мікрофлори, зміщуючи її баланс у позитивний бік.
Ще одним підтвердженням, що може виступати на підтримку застосування деструкторів, є те, що всі типи виділень (як із живих рослин, так і після їх відмирання, водорозчинні й леткі) підпорядковуються одній закономірності — вони найактивніші в листі та стеблі й найменш активні в коренях, тобто фітонциди коренів (включно з токсичними) зазвичай у десятки разів слабкіші за фітонциди надземної маси. Тому запобігати ґрунтовтомі слід, впливаючи на післяжнивні рештки саме вегетативної маси — стерню або листостеблову масу. Її загортання в ґрунт для розкладання без додавання деструкторів, або хоча б азотних добрив, є малоефективним.
Досить часто виробничники вважають за головний показник ефективності препарату чи добрива — врожайність культури, причому вже в перший рік їх застосування, забуваючи, що кожен із них має не тільки пряму дію, а й післядію.
Відповідні польові дослідження з препаратами БТУ-Центру проведено у всіх ґрунтово-кліматичних зонах. Однак для наочного прикладу наведемо результати із зони Степу, що характеризується критичними умовами за забезпеченістю вологою (табл. 2).
Таким чином, застосування біодеструкторів стерні дозволяє:
- запобігти проблемам агрономічного та екологічного характеру, що виникають за застосування замість науково обґрунтованої сівозміни чергування тільки 2–3 економічно привабливих культур із порушенням принципу сумісності або їх монокультури;
- поліпшити поживний режим ґрунту та його фізико-хімічні властивості;
- контролювати поширення шкідливих об’єктів і патогенної мікрофлори, запобігаючи порушенню природної рівноваги мікроорганізмів;
- пришвидшити доступність елементів живлення, фізіологічно активних речовин, сконцентрованих у післяжнивних надземних і підземних рослинних рештках;
- запобігти нагромадженню токсичних продуктів життєдіяльності рослин і супутніх мікроорганізмів.
Отже, обробляючи біодеструкторами, аграрії підвищують біологічну активність ґрунту, забезпечують його оздоровлення, знімають ґрунтовтому й дають можливість ефективно працювати, пам’ятаючи вислів із пісні американських індіанців «Ми не отримали землю у спадок від предків, ми позичили її у наших дітей».
С. О. Гаврилов, агроном-дослідник, канд. с.-г. наук, БТУ-Центр
044-594-38-83