Складність сучасного промислового свинарства в тому, що оператор доглядає за великою кількістю тварин одночасно й не має можливості персоніфіковано враховувати особливості і потреби кожної з них. А вони існують і залежать від генетичних задатків, живої маси, віку, кількості тварин у станку, його стану й обладнання, умов і технології годівлі, повноцінності раціонів тощо.
На ознаки репродукції свиноматок впливає багато чинників, перший з яких — формування груп у станку. Існують два методи — утримання у стабільній і динамічній групах. У першому випадку в станках розміщують свиноматок в одному фізіологічному стані, яких зібрали за певний період часу, наприклад, тиждень. Оскільки їх уводять у групу одночасно, ієрархічне ранжування відбувається один раз. Тварини мають обмежену спільну територію, групову годівницю й автонапувалку. Персоніфікований облік споживання кормів неможливий, бо роздавання кормів відбувається вручну або за допомогою групових дозаторів у групову годівницю. Потрібно враховувати, що навіть чітко дозований корм, що надходить у годівницю, розподіляється між свиноматками відповідно до місця в ієрархії. Деякі свиноматки можуть домінувати й споживати більше корму, тоді як інші можуть потерпати від його нестачі. Для цього потрібно витримувати нормативи доступу свиноматок до кормів і якісної води, розміру станків, інакше можуть виникати конфлікти, моніторити кожний станок.
У динамічну групу постійно вводять нових основних маток із підтвердженою поросністю, а також тих, що перевіряються. З неї також періодично виводять маток у сектор опоросу або тих, що мають проблеми зі здоров’ям, зривом вагітності або соціальною адаптацією. Існують різні варіанти формування динамічних груп, але головне — застосування автоматизованого персоніфікованого обліку, що дає змогу застосовувати індивідуальну годівлю.
Один із ризиків групового утримання свиноматок — наявність домінантних тварин, які бажають контролювати доступ до годівниці або місця для відпочинку. Оскільки поголів’я в такій групі нестабільне, ризик ієрархічних конфліктів збільшується.
Нормована годівля
Значно зменшує негативні наслідки за такого групового утримання застосування кормових станцій. Одна станція може обслуговувати близько 70 свиноматок. Інколи їх в одному станку встановлюють дві або три, відповідно, і кількість свиноматок та станкова площа збільшується. Таким чином збільшується й продуктивність праці персоналу, зменшується ризик впливу на свиноматок технологічного стресу, оскільки тварини поводяться цілком природно для їх виду: у них відсутня конкуренція за корми та воду, які вони мають вживати за потреби.
Як тільки тварина заходить до станції, за нею зачиняються й блокуються двері, вона ідентифікується за допомогою транспондера або електронного чипа у вухах. Водночас кожна персоніфікована тварина перебуває під наглядом працівника, він може керувати роздачею корму для кожної тварини і моніторити його споживання — станції під’єднано до внутрішньогосподарської цифрової мережі.
Практично запроваджена індивідуальна нормована годівля. Кожна свиноматка отримує більш-менш збалансований раціон відповідно до її живої маси, вгодованості, фізіологічного стану, рекомендацій для конкретного генотипу. Годуються всі свиноматки одним повнораціонним комбікормом, складеним за однією рецептурою, що має збалансований поживний склад. Споживання поживних речовин залежить тільки від кількості спожитого корму свиноматкою. Наприклад, свиноматка вагою 120 кг потребує на добу 16,5 МДж обмінної енергії, а досвідчена основна матка вагою 300 кг — 32,8 МДж. Корм у годівницю поступає невеликими порціями по 100 г через кожні 30–40 с. Теоретично 2,5 кг корму свиноматка буде з’їдати приблизно протягом 15–17 хв. Однак вона приходить на годівлю кілька разів на день, коли відчуває голод, і денну норму буде споживати за кілька підходів. До речі, можливо запрограмувати не лише денну, а й разову норму корму.
У звичайних станках (без кормових станцій) свиноматки, які опиняються на нижніх ієрархічних щаблях, часто недоїдають, а отже, гірше ростуть або гірше відновлюються після опоросу. У недогодованих маток виникає ризик загибелі зародків (мікроаборт) і проявляються ознаки непередбачуваної статевої охоти. Встановлено, що в період ранньої поросності невеликі прирости й недостатнє нарощування шпику напряму негативно впливають на чисельність гнізд у наступному опоросі.
Після закінчення споживання корму система чекає до 3 хв, доки свиноматка зрозуміє, що годівля закінчилася. Тоді двері розблоковуються й наступна свиноматка потрапляє в станцію — починається новий цикл.
Крім кормового обладнання кожна станція містить автосепаратор й окремі загони, куди відокремлюють тварин у запрограмований фізіологічний період або свиноматок із певними ознаками захворювань, наприклад, різкого зменшення споживання корму. Відокремлення відбувається після годівлі.
Економія витрат
Аналізуючи споживання повнораціонного корму кожною твариною, що закладено в можливості кормового обладнання, в більшості випадків виявляється, що свиноматки споживають його щоденно на рівні 90–95%. Тобто складений раціон з урахуванням реальної, а не довідникової поживності, здатен повністю забезпечити фізіологічні потреби тварини. За індивідуального підходу до годівлі глибоко поросних свиноматок кількість корму потрібно збільшувати, бо такі тварини потребують більше поживних речовин. Під час пізньої фази поросності активно розвиваються ембріони та збільшуються молочні залози, тому більшість практиків уважають: якщо свиноматка багато їсть на останньому етапі поросності, вона швидше і легше пороситься, а отже, у гнізді менше мертвонароджених поросят. Крім того, після опоросу в період лактації свиноматка теж їстиме більше, що напряму впливає на її молочність. Можна сказати, що вони споживають його досхочу.
Незважаючи на те, що утримання поросних маток динамічними групами із застосуванням інноваційної технології є відносно дорогим, практикою доведено, що економиться до 40% витрат на корми. Крім оптимізації годівлі свиноматок їх застосування дає змогу зменшити втрати кормів, унеможлививши розкидання корму біля годівниць. Свиноматки отримують тільки ту кількість, що їм потрібна, а годівля відбувається без участі оператора.
Сьогодні провідні виробники обладнання для індустріальних свинарських ферм виробляють комплекти обладнання для утримання маточного поголів’я великими динамічними групами. Ці кормові станції легко монтувати як в нових, так і в чинних господарствах із різною підлогою — солом’яною, частково щілинною або перфорованою. Вони економлять 10–15% простору приміщення. Всі вони здатні проводити комп’ютеризований контроль годівлі, щоденно оновлюють інформацію про споживання корму й таким чином дають можливість корегувати стратегію годівлі. Зручний огляд протоколів, графіків і сигналів тривоги реально допомагає підтримувати оптимальний рівень продуктивності, а автоматичний відбір тварин із групи, автоматичне визначення охоти, мічення тварин й інші додаткові функції зменшують витрати праці та полегшують менеджмент стада.
The Ukrainian Farmer
