Ще далеко не всюди відгриміли артилерійські канонади та залпи реактивних засобів вогню, ще ворог лютує на нашій землі, ще в розпалі жнива, а українському аграрію вже потрібно планувати підготовку до сівби озимини. Насамперед ріпаку, а потім й озимих зернових — пшениці, ячменю та жита.
Відомо, що ключовим чинником успіху на початкових етапах органогенезу є отримання дружних і рівномірних сходів, які здатні сформувати достатню для повноцінного врожаю густоту рослин і зменшити потенційні можливості бур’янів у конкуренції з культурними культурами. Треба зауважити, що цього досягти непросто на тлі головної проблеми останніх років — недостатньої кількості вологи в ґрунті та посушливих умов, з екстремальними позитивними температурами повітря в цей період майже по всіх регіонах України.
Тому визначальним стає стратегія підготовки насіння до сівби з використанням ефективних захисно-стимулювальних комплексів (фото 1), які в ідеалі мають і простимулювати швидкий старт, і захистити молоді паростки від збудників грибної й бактеріальної природи, різноманітних шкідників, а в останній час ще й від шкідливих нематод. Крім того, створити сприятливі умови для фіксації кореневими волосками дорогоцінної вологи, яка виступає обмежувальним чинником отримання якісних сходів.
За використання тільки хімічних засобів захисту, мінеральних добрив і синтетичних аналогів фітогормонів досягти цього майже неможливо. Всім добре відомо, як жорстко діють хімічні речовини на паростки рослин, особливо за умов дефіциту вологи.
Сучасна альтернатива хімічному є біологічний або комбінований захист насіння. Протруєння біологічними захисними комплексами дає змогу повністю запобігти хімічному стресу рослин, створити на початковому етапі умови для активного розвитку симбіотичної мікробіоти в ризосфері, яка здатна із самого початку крім фунгіцидної, бактерицидної, інсектицидної та нематоцидної активності ще й фіксувати мікроскопічні краплі вологи — в точці роси, використовуючи перепади нічних і денних температур. Найактивніше ці процеси підтримують корисні ґрунтові гриби, мікроміцети й водорості.
Шкода на 100 млрд доларів
В умовах спрощення сівозмін, глобальних кліматичних змін і дефіциту органічних добрив, що негативно впливає на чисельність й активність корисних мікроорганізмів у ґрунті, особливу увагу слід приділяти ефективному захисту насіння, яке не втрачатиме після обробки енергію проростання та схожість.
З тим окремий наголос хотілося б зробити на відносно нових, але вже надзвичайно поширених і шкідливих об’єктах, якими є паразитичні нематоди. Кількість видів, що викликають хвороби культур закритого та незахищеного ґрунту, понад 20 тис.: цистоутворювальні, стеблові, галові, деревні, мікогельмінтні тощо. Відомий зв’язок нематод з іншими фітопаразитами — вірусами, бактеріями, грибами. Нематоди руйнують клітини рослин, що сприяє проникненню в клітини фітопатогенних мікроорганізмів. Разом вони утворюють єдиний патогенний комплекс, що завдає значної шкоди сільському господарству, тобто наразі поширені міко-бактеріонематодози.
За нашими спостереженнями, у рослин, уражених нематодами, зменшується листкова поверхня та біомаса, знижується фотосинтез, що призводить до зменшення врожаю. Втрати врожаю від ураження рослин паразитичними нематодами у різних країнах становлять від 25 до 70%, а в екстремальних умовах можуть досягати 90–100%, з тим: за чисельності фітогельмінтів до 140 особин/100 см. ґрунту втрачається 40–60% врожаю, за 350–980 особин/100 см. — 90–100%. Нематоди завдають втрат сільгоспкультурам, які оцінюються приблизно в 100 млрд доларів щорічно! А багато хто каже — посуха, погодні умови погані, добрива дорогі чи їх бракує…
Аналіз наших даних показав, що в традиційних районах землеробства від фітопаразитів найбільше потерпають зернові та цукрові буряки, овочеві, технічні, зокрема ріпак, квітникарство та декоративне садівництво (фото 2). Наприклад, торік в 1 г коренів кукурудзи ми виявили 1540 личинок паразитичних нематод, що у 31 раз перевищує поріг шкідливості.
Кожен вид нематод віддає перевагу «своїм» рослинам, а люблять вони більше кореневу систему. У жмені землі можуть розвиватися тисячі особин, невидимі для ока. Оскільки більшість фітопаразитичних нематод — поліфаги, що мають широкий спектр рослин-господарів, що містить найчастіше 200– 400 видів. Зрозуміло, що практично всі культури тією чи іншою мірою уражують нематодози.
Кілька рішень
На жаль, на території України поширеність і шкідливість фітопаразитичних нематод досі глибоко не вивчали. Однак, як бачимо, проблема існує незалежно від наших знань про неї. У розвинених країнах боротьба з нематодами — один із важливих напрямів інтегрованого захисту рослин, видовий склад нематод, поширення та шкідливість постійно досліджуються, підбираються ефективні заходи боротьби.
Щодо системи захисних заходів рослин від паразитичних нематод слід зазначити, що хімічні препарати нематицидної дії в Україні фактично заборонені через накопичення залишків нематицидів, які здатні до міграції в різних системах (атмосфера — рослина, ґрунт — рослина, ґрунт — вода, вода — гідробіонти тощо). Тому система протинематодних заходів повинна базуватися на нематодостійких сортах рослин, дотриманні сівозміни, вирощуванні сидератів і своєчасному загортанні їх у ґрунт, рекомендаціях щодо обробітку ґрунту (пропарювання ґрунту в теплицях), внесенні добрив, а також застосуванні протинематодних препаратів біологічного походження. Вітчизняні біонематициди розроблено в Інституті мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України на підставі біологічно активних речовин ґрунтових стрептоміцетів і сприяють зниженню ураження рослин шкідниками та підвищенню врожаю та його якості.
Проблема нематод на полях України потребує глибокого вивчення. Тільки знання допоможуть нам знайти оптимальні рішення для ефективного усунення шкідливих чинників, що обмежують урожайність сільськогосподарських культур.
Якщо практикою обробки насіння озимих зернових нікого не здивуєш, кожен із нас може сформувати свою комбінацію захисно-стимуляційного розчину та провести протруєння посівного матеріалу самостійно, то з насінням ріпаку є питання. Всім відомо, що провідні насіннєві компанії пропонують уже оброблене насіння. Як бути в цьому разі?
На думку наукового консультанта ДП МНТЦ Агробіотех НАН та МОН України Миколи Остаха, який має понад 30 років практичного досвіду роботи з різними мікробіологічними препаратами, існує кілька рішень:
Розпочати роботу з ґрунтом одразу після збирання врожаю — провести обробку післяжнивних решток мікробіологічним комплексом, створивши таким чином відповідний біозахисний екран у поверхневому шарі ґрунту, що матиме задані захисні й стимуляційні властивості.
По можливості додатково обробити насіння біологічними препаратами із заданими захисно-стимуляційними властивостями.
Передбачити внесення рідкого біологічного старту й додати необхідні мікробіологічні компоненти під час сівби.
Поєднати перші три наведені вище біотехнологічні підходи як послідовне біотехнологічне рішення для максимального захисту сходів, розкриття генетичного потенціалу сорту або гібрида з мінімізацією можливих ризиків втрати рослин й урожаю на різних етапах їх росту й розвитку.
Підсумовуючи наведене вище, слід зазначити, що якісна підготовка до сівби ґрунту й насіння озимих культур має складатися із застосування унікальних біозахисних мікробіологічних препаратів, біостимуляторів, природних плівкоутворювачів, що здатні вирішувати ці складні завдання в комбінації з хімічними інсекто-фунгіцидами або без них.
The Ukrainian Farmer
