Тваринництво

Гіподермоз

Гіподермоз

 Хвороба набуває актуальності та вимагає особливої пильності спеціалістів ветмедицини ферми під час льоту оводів – літо та початок осені.

В практичному скотарстві особливу увагу слід приділяти хворобам, що найчастіше зустрічаються та приносять багато шкоди. До таких хвороб відноситься гіподермоз, котрий, якщо не проводити профілактичних заходів та не лікувати дане захворювання, може вразити від 80 до 100% всього поголів’я.

Х арактеристика хвороби

Оводи особливо небезпечні влітку та на початку осені Гіподермоз – це хронічне паразитарне або інвазійне захворювання великої рогатої худоби викликане личинками великого підшкірного овода (Hipoderma bovis), в народі названого «строка», та малого підшкірного овода (Hipoderma lineatum) чи іншими словами «стравохідника». Економічні збитки, спричинені гіподермами, зумовлюються зниженням якості шкірної сировини на 30 – 50%, молочна продуктивність молочної ВРХ падає на 15 – 25%, у молодняку в період відгодівлі маса тіла зменшується на 40 – 80%, тобто одна інвазована тварина може втратити до 9,8 кг приросту. При цьому погіршується також і якість м’ясної продукції. Адже у м’ясі тварин забитих в період розвитку личинок другої та третьої стадії виявляють інфільтрати, гнійний ексудат та осередки некрозу, що робить його не придатним для споживання.

Шлях інфікування

Тварини заражаються даним захворюванням при переведенні на літнє табірне утримання в період масового льоту оводів, значно рідше — у першій половині осені. Для того, щоб вдало лікувати та попереджувати гіподермоз необхідно розуміти цикл розвитку збудника, який завершується протягом року. Розпочинається він тим, що самка овода відкладає на поверхню шкіри з густим підшерстком (голодна ямка, м’яка стінка черева, пах, передня частина стегон) яйця. Що цікаво, самки H.bovis під час нападу на тварину видають специфічні звуки, почувши які, тварини намагаються втекти, а самки H. lineatun навпаки підбираються непоміченими. Живуть статевозрілі оводи до одного місяця і за цей час встигають відкласти близько 800 яєць. Протягом 3-7 діб в яйцях формуються личинки першої стадії, які, травмуючи шкіру, проникають у тіло тварин і мігрують: H.bovis – уздовж великих судин і нервів до хребта, а далі в жирову тканину хребтового каналу; H.lineatum – до стравоходу і локалізуються в його підслизовому шарі. В цих місцях личинки знаходяться протягом 6 місяців. Потім вони мігрують в ділянку спини та попереку, де формують сполучнотканинні капсули. Личинкам другої стадії потрібен атмосферний кисень, і вони утворюють у шкірі норицеві ходи, через які личинки третього стадії (коричневого кольору, довжиною 27—28 мм) виповзають і падають на землю, де перетворюються на лялечки. Час перетворення останніх на імаго (статевозріла особина) залежить від температури землі й становить 1—1,5 міс. Тривалість паразитування личинок під шкірою спини та попереку худоби триває 2—2,5 міс.

Діагностика захворювання

Хворобу діагностують в основному шляхом огляду та пальпації шкіри тварини в місцях локалізації личинок підшкірних оводів II і III стадій, по всій довжині спини – від холки до крижів. При огляді тварин звертають увагу на стан шерстяного покриву, адже у особин, хворих на гіподермоз, шерсть ділянками скуйовджена, а поверхня шкіри спини горбиста – з добре помітними капсулами. Пальпують шкіру уважно, послідовно ділянку за ділянкою, звертаючи увагу навіть на ледь помітні зміни на поверхні. Горбки на поверхні шкіри Обов’язково повинні мати норицеві ходи. Горбки без отворів можуть бути іншого походження – внаслідок поранень, розростання сполучної тканини навколо залишків кутикули (зовнішнього покривного шару) личинок, загиблих у попередні роки та інше.
Для ранньої діагностики захворювання, коли візуально спеціаліст ветеринарної медицини не в змозі виявити хворобу, застосовують спеціальні методи дослідження – імунобіологічні. Принцип їх дії полягає в тому, що тварині внутрішньошкірно вводиться антиген, приготований з личинок овода, а сенсибілізований організм дає імунну відповідь у вигляді потовщення шкіри на місці введення вже через одну годину.

Лікування

Насамперед лікування направлене на знищення личинок в організмі тварини. З цією метою проводять ранні обробки тварин, після закінчення льоту оводів, що направлені на боротьбу з личинками першої стадії, які знаходяться в стані міграції по організму. Ранню обробку великої рогатої худоби проводять системно діючими інсектицидами: гіподермін-хлорофос, діаксафос, сульфідофос-20, препарат івомек. Щоб досягти 100%-го лікувального ефекту, худобу обробляють восени двічі з інтервалом 30 днів. Препарати наносять на спину, поливаючи тонким струменем з обох боків хребта від холки до крижів з будь-якого дозуючого обладнання: шприца, напівавтомата Шилова, автомата-дозатора. Гіподермін-хлорофос тваринам масою до 200 кг наносять з розрахунку 16 мл, понад 200 кг — 24 мл, діоксафос — відповідно 12 і 16, сульфідофос-20 тваринам масою до 200 кг — 5, 200—400 кг — 10, понад 400 кг — 12 мл. Івомек вводять одноразово підшкірно з розрахунку 200 мкг на 1 кг маси тіла. Якщо ранні обробки не проводились або виявились малоефективними, проводять пізні обробки у весняно-літній період вище зазначеними препаратами у тих же дозах методом поливання, безпосередньо на уражені жілянки шкіри. Якщо в минулому році мав місце високий ступінь гіподермозної інвазії (5 % і вище), проводять поголовну обробку худоби методом поливання, а при наявності норичевих капсул на деяких тваринах, лікують лише уражених.

Групи препаратів, які застосовують для лікування:
- інєкційно вводять препарати з діючою речовиною клозантел в дозі 50мг/10кг маcи тіла (сантел, бронтел). Недолік цих препаратів полягає в тому, що клозантел виділяється з молоком, через що його не можна вводити дійним коровам;
- препарати фосфорорганічних сполук (ФОС) наносяться на шкіру вздовж хребта в дозі 12-24мл на одну тварину, залежно від маси (негувон, гіподермін-хлорофос);
- макроліди (макроциклічні лактони) вводять підшкірно або внутрішньомя’зово в дозі 1 мл/50кг маси тіла.

Для попередження побічних явищ рекомендується за два дні до обробок виключити із раціону концентровані та легкозброджувані корми. Після обробки тварин методом зрошення їх потрібно утримувати на відкритому повітрі, або в належно вентельованих приміщеннях. Впродовж однієї доби за ними спостерігають і в разі появи ознак інтоксикації вводять підшкірно 1 % – вий розчин атропіну (1 мл на 100 кг маси тварини). При необхідності введення атропіну повторюють через 1-2 години. Молоко, отримане від оброблених корів, протягом двох діб не можна використовувати для дитячого, дієтичного та лікувального харчування. Забій тварин на м’ясо дозволяється тільки через три тижні. Хворим і виснаженим тваринам, а також коровам за два тижні до отелення обробки інсектецидними препаратами проводити заборонено.

Профілактика захворювання

Тварин, уражених личинками оводів та не оброблених інсектицидами, не виганяють на пасовища. В сезон льоту оводів бажано утримувати тварин в приміщеннях, під навісом, в затінених місцях, випасати зранку – до початку льоту оводів, а ввечері – після закінчення їх льоту. В господарствах зі стійловим утриманням з початком випадання личинок із шкіри на лялечкування регулярно прибирають гній, складають та піддають його біотермічному знезараженню.
Влітку тварин обробляють піретроїдами – синтетичними інсектецидами, які своїм запахом відлякують комах. На даний час на ветеринарному ринку представлено велику кількість препаратів (неостомазан, байофлай та інші), які ефективно відлякують оводів.
Завдяки дотриманню проведення профілактичних заходів велика кількість тваринницьких господарств України давно ліквідували дане захворювання.

 

 

Галина Голишевська

журнал “The Ukrainian Farmer” червень, 2013 року

 

 

 

Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.

При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “The Ukrainian Farmer” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines .   Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ