Агрономія
Головне:
Агрономія

Фунгіцидне перезавантаження

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Фунгіцидне перезавантаження

Дослідженнями доведено, що здоров’я рослини й урожайність посіву залежать не тільки від інтенсивності фунгіцидного захисту.

Ось і закінчується аграрний 2018/19 рік для зернових колосових озимих… Поки що про кількісні, тим більш якісні показники вести розмову зарано. Однак проаналізувати помилки, порадіти правильно виваженим рішенням тощо вважаю за потрібне. 

Повертаючись думками в минулі осінь та зиму, хочу покроково нагадати ситуацію. Загалом по к раїні частина регіонів (західний — найбільше, північний, частково центральний і деякі частини східного) мали торік достатню кількість опадів, отож посівна пройшла вдало. Весна та літо 2018 року, на жаль, задали багато шкоди західній частині України, не оминули повені й усі інші регіони, навіть південні. Однак я хочу зосередитися саме на південних районах Одещини, адже ситуації були надто показовими щодо кліматичних умов. 

Південна частина України минулого року не мала опадів до середини весни. Перші опади, наприклад, в Одеській Бессарабії де-не-де впали градом чи надто рясним дощем лише тоді, коли пшениця подолала фазу трубкування (ВВСН 32–34). 

Деякі райони потерпали від посухи до червня. Саме тут сівба зернових колосових була найскладнішою, найпроблемнішою та абсолютно нерівномірною за метеоумовами. Доводилося маніпулювати строками сівби, адже вологи не було. Ранні посіви почали розвиватися тільки після 30–35 діб сухого «зберігання» в ґрунті після дуже незначних, навіть провокаційних дощів. Зрозуміло, що перспективи отримання сходів у такій ситуації були дуже примарними. Посіви оптимальних термінів сівби та пізні посіви територіально різнилися за кількістю опадів — від несуттєвих, коли насіння мало змогу прорости, до повної відсутності. 

Тривога не полишала до кінця листопада. Подекуди сніг, невеличкий морозець, потім відлиги розбудили доти не проросле насіння, і саме тоді з’явилася надія на врожай. Чорні поля зазеленіли, хоча не повсюдно, не дуже рівномірно — від фази шилець до 2–3 листочків. Під час проведення детального аналізу рослин у лабораторії звернули увагу на достатній і навіть дуже хороший розвиток кореневої системи. Найгірші посіви були після стерньових попередників: слабкі, кволі, тільки у шильці, зі слабкою первинною кореневою системою — такі собі кандидати на загибель. Пшениця та ячмінь однаково погано реагували на стерньового попередника. 

Зима вражала нестабільністю та непередбачуваністю. Температурні «викрутаси» від плюса до мінуса, неочікувані переходи від снігу до дощу й назад, майже відсутність вітряних днів сприяли тихому, повільному та непомітному розвитку кореневої системи й наземної листяної маси. Загартування рослин йшло правильним шляхом, хоча непослідовно; цукри утилізувалися доволі повільно, однак продуктивно. 

Лютий характеризувався майже щоденними туманами вранці та у надвечір’я. На 16 лютого розкопки полів, де сходи навіть не з’явилися, показали міцну, добре розвинену повноцінну кореневу систему. Саме тумани стали рятувальниками майбутнього врожаю. Наступного тижня поля зазеленіли. Почалася весна. Таким чином, статус проростків було встановлено, впевненість у майбутньому врожаї була стовідсотковою.  

Весна 2019 року була доволі прохолодною, без опадів на Півдні, з повенями — на Заході та в Центрі тощо. Озимі розвивалися повільно, але оскільки тумани були доволі часто, рослини відчували певний рівень комфорту. Розраховувати на рясні опади протягом весни на Півдні не було сенсу. Однак у червні подекуди дуже рясні дощі та зливи з градом змивали майбутні врожаї. Треба було якимось чином стимулювати фізіологічні процеси розвитку рослин, аби за можливості допомагати їм виходити зі стресових ситуацій, яких було без міри. 

Окрім того, протягом зими збудники хвороб та, особливо, шкідники не використали свій потенціал. Це свідчило про можливий розвиток усіх хвороб, які є. Дуже проблемною мала бути й критична навала шкідливих комах, кліщів тощо. 

Я завжди наголошую, що для гарантованого отримання врожаю ранніх зернових поряд з агротехнічними заходами та вибором сорту треба мати надійну систему захисту від шкідливих організмів. Надто важливим є економіка вирощування, тобто врожай, котрий отримуємо, повинен мати високий рівень рентабельності. 

Провівши аналіз систем захисту зернових колосових культур різних агрохімічних компаній, переглянувши результати своїх досліджень біологічної ефективності пестицидів, котрих багато представлено в Україні, я дійшла висновку, що варіантів захисту вистачає. Головне — зробити правильний вибір. Однак за всіма показниками цього сезону, застосування традиційної пестицидозалежної технології захисту рослин було недостатнім. Уважаю, що в системі захисту важливим буде звернення до фізіологічної складової. 

Час для змін настав 

А тепер — про головне, про наболіле… Я впевнена в тому, що всі помірковані науковці, дослідники та лікарі замислюються про майбутнє земної цивілізації. Наразі зрозуміло, що перенаселення нашої планети, катастрофічні природні катаклізми, вплив космосу не прикрашають наше життя — воно стає жорсткішим і небезпечнішим із кожним днем. Отож поміркуймо, яким чином розвиватиметься сільське господарство на планеті в близькому майбутньому. Вченим і аграріям слід замислитися, як господарювати на землі. Адже ми стоїмо на шляху самоліквідації. Кількість захворювань людства зростає у темпі надзвукового винищувача, і принцип «ми є тим, що ми їмо» проявляється у нашому шаленому житті через наше харчування, продукти, що насичені залишками пестицидів, нітратів і нітритів. Тотальною хімізацією в сільському господарстві ми посилюємо ерозію ґрунтів, залишками пестицидів забруднюємо поля, на яких навіть невибагливі до умов культури ростуть значно гірше. Пестицидами ми також забруднюємо довкілля, знищуємо корисних комах-запилювачів. Ланцюг негативів від людства можна вести й далі… 

«Без хімії життя неможливе» — так на початку розвитку системи захисту рослин казали вчені-хіміки. Проте тепер ми живемо в інші часи, і для свого виживання зобов’язані повернутися до витоків і крок за кроком замінювати «важку» хімію на біологічні засоби захисту. А найправильніше — йти шляхом удосконалення генетики з проєкцією на природний і штучний імунітет. 

Ось що ми з’ясували 

Щорічно, проводячи наступну серію досліджень вирощування озимих пшениці та ячменю, ми обов’язково у план цих досліджень закладаємо контрольні варіанти (замість пестициду обробляємо ділянки водою). З контролем ми порівнюємо пестициднозалежні варіанти. Теоретично в разі застосування пестицидів ми повинні отримувати врожай значно вищий, ніж у контрольному варіанті. Проте в реаліях ми з кожним роком помічаємо, що часто тільки добре підготовлений ґрунт під посів, правильно підібрані добрива, вибір генетично стійкого до групи патогенів сорту, додаткове застосування органічних препаратів-рісторегуляторів у чітко визначені фази розвитку рослин ведуть до чудових результатів, значно перевершуючи врожай, що отримано на ділянках із застосуванням пестицидів. 

Жодним чином я не відмовляю читачів від застосування традиційних технологій вирощування озимих злаків. Ще не час… Однак поступовий перехід до зниження пресингу пестицидів уважаю суперзавданням для наших аграріїв. 

А тепер прошу особливої уваги. Аналізуйте кожне речення, щоб зрозуміти ідею. Наводжу приклади цьогорічного захисту посівів від збудників хвороб й отримання врожаю озимої пшениці з мінімальним застосуванням фунгіцидів. 

Виробничі досліди закладали на 5 га посівів кожного з варіантів технологій. Один, основний варіант, — за майже повної відсутності фунгіцидів. Зазначу, що полігон для випробувань у нас відмінної якості. Попередник — пар чистий від бур’янів завдяки агротехнічним діям, помірно заряджений макродобривами, рівень NPK — золота середина, що розрахована згідно з агрохімічним аналізом ґрунту. Сорти пшениці для випробувань: за традиційної технології — це державний стандарт сорт Куяльник; на контрольному варіанті — генетично стійкий і толерантний до восьми збудників хвороб (борошниста роса, іржасті — листкова, стеблова та жовта, септорія листкова, піренофора, фузарії, альтернарія) — сорт Княгиня Ольга. Норма висіву насіння сорту Княгиня Ольга — не більше як 2,5 млн/га схожого насіння, сорту Куяльник — традиційно 4,5 млн/га. Глибина загортання насіння в ґрунт — у жорстких межах від 3,5 до 4 см. Насіння контрольного варіанта до сівби обробляли сумішшю рістрегулятора Атонік-Плюс із нормою витрати 0,2 л/т і Гуматом калію «Зернові» (добриво органо-мінеральне) з нормою витрати 1,0 л/т. Насіння у варіанті з традиційною технологією обробляли фунгіцидно-інсектицидними комплексами з ростовими препаратами згідно з вимогою однієї з агрохімічних компаній. 

Сівбу провели в оптимальні терміни — 26–30 вересня. В контрольному варіанті восени ми провели одне (!) позакореневе підживлення посіву у фазу розвитку ВВСН 19–21 (наявність 3–5 листочків у більшості проростків) органо-мінеральними добривами, у складі яких повний набір макро-, мезой мікроелементів із визначеними нормами від компанії-виробника. На меті мали посилення росту кореневої системи до входу в зиму для формування правильної архитектоніки рослин. Розкопки проводили до зупинки вегетації в передзим’я. Розвиток кореневої системи був чудовим: вторинна — міцна, чим вразила, як і коренева шийка. 

Польова схожість — майже 100% (!), адже насіння було високоякісним і дуже великим. Ще один момент — вірогідне зменшення довжини епікотиля на 35–55% та ефективне положення вузла кущення, порівнюючи  з традиційним варіантом із Куяльником. Взагалі, порівнюючи традиційну технологію із сортом Куяльник і нашу оригінальну із сортом Княгиня Ольга, відверто заявляю, що візуально і ті, і ті посіви були відмінними перед входом у зиму. Однак на нашому контрольному варіанті густота посіву була суттєво вищою, незважаючи на досить зменшену норму висіву щодо Куяльника. Колір листкових пластинок був більш інтенсивно-зеленим, ніж на Куяльнику, що характеризує насиченість рослин додатковою кількістю хлорофілу. 

Восени на Куяльнику мали осередки розвитку борошнистої роси, рівень захворювання — посередній. Для зупинки розвитку хвороби застосували фунгіцид. У контрольному варіанті жодного прояву будь-яких хвороб не бачили, тому захисту не проводили. 

Навесні наш випробувальний полігон мав чудовий вигляд. В обох варіантах візуально рослини мали доволі добру характеристику, Куяльник дещо відрізнявся загальною висотою рослин проти Княгині Ольги (треба враховувати, що Княгиня Ольга — напівкарлик), але зеленість і міцність листя були кращими саме на контрольному варіанті. Не спостерігали розвитку кореневих і прикореневих гнилей. Аналіз кореневласних рослин пшениці по варіантах показав відсутність уражень кореневої та прикореневої зон росту, але в контрольному варіанті стан кореневої системи був на 9–15% міцнішим, ніж у традиційному. 

Відновлення весняної вегетації відбулося вже в першу декаду березня, температурний рівень повітря не перевищував +15…+16 °С, задули характерні для Півдня холодні вітри, потім температура поступово підвищувалася, тільки опадів було мало. Попереду вже відчувалася посуха. У фазу ВВСН 30–31 (вихід у трубку — початок стеблування) внесли комплексні гумати. Саме ця фаза розвитку передбачає продуктивне внесення гуматів (одна умова — гумати мають бути справді ефективними). Ми використали комплекси гуматів із додаванням марганцю, міді та сірки (підбір гуматів із певними елементами проводили на основі агрохімічного аналізу ґрунту на полігоні). Марганець бере участь у синтезі вуглеводів і білка, регулює дихання, фотосинтез. Мідь об’єднує різні ферментативні системи, дихання та фотосинтез, незамінна для синтезу клітинної стінки та лігніну. Доведено, що застосована у фазу ВВСН 29–32 мідь підвищує посухостійкість і спекостійкість. А за умови неочікуваних весняних приморозків мідь активує механізм морозостійкості, чим зберігає розвиток закладеного колоса. Сірка безпосередньо впливає на засвоєння азоту в синтезі білка, відповідає за транспорт речовин і процеси іонної рівноваги в клітинах. Магній посилює фотосинтез, впливає на швидкість окислювально-відновлюваних процесів, активує ферментативні системи білкового й вуглеводного обміну. 

Весна вступила у свої законні права й дуже швидко передала їх спекотному, але місцями вологому літу. Розвиток рослин пішов із пришвидшенням. На сорті Куяльник виявили перші пустули листкової іржі, які швидко поширювалися на листі рослин. За цим пішла септорія, що утворювала пікніди на листі нижнього ярусу. В традиційному варіанті на сорті Куяльник у фазу ВВСН 31–32 провели фунгіцидний захист, це було необхідно. У варіанті «органік» на Княгині Ользі розвитку захворювання не спостерігалося, тому жодних технологічних дій із захисту рослин ми не проводили. У квітні опадів не було (подекуди тільки незначна кількість), за цей час на сорті Куяльник виявили жовто-буру плямистість (піренофороз), що швидко розповсюджувалася. У фазу ВВСН 35–37 (поява прапорцевого листка) ми провели фунгіцидну обробку проти листостеблових хвороб. 

У контрольному варіанті рослини мали чисте листя, де-не-де були невеличкі плями піренофори, які дуже швидко були пригнічені рослинним імунітетом. За станом сорту Княгиня Ольга можемо стверджувати, що освоєння елементів живлення кореневою системою рослини виконали. Передумови для цього були такі: сорт (відмінний за низкою показників); фаза розвитку рослини (успішне проходження усіх вегетативних фаз розвитку); наявність достатньої кількості органічних речовин у ґрунті (повне забезпечення добривами, застосування ростових речовин й органо-мінеральних добрив на основі макро-, мезой мікроелементів); вологість ґрунту (дефіциту не було), температура повітря (комфортна); освітлення (достатнє); щільність ґрунту (помірна); аерація ґрунту (хороша); рН ґрунту — 6,8; антагонізм (відсутній); синергізм елементів живлення (упевнений). 

Переходимо до репродуктивної фази розвитку рослин. На контрольному варіанті спостерігаємо, що без застосування фунгіцидів рослини мають відмінний вигляд. Високий рівень кущистості та формування до 15–22 продуктивних стебел на сорті Княгиня Ольга показують майбутній високий урожай. 

У фазу розвитку ВВСН 59–61 (кінець колосіння — початок цвітіння) в обох варіантах приступили до фунгіцидної обробки по колосу. Хочу звернути увагу, що обробка фунгіцидами по колосу є обов’язковою без заперечень для запобігання можливому розвитку фузаріозу колоса та зерна, а також проти альтернаріозу, пліснявої інфекції тощо. Через 7 днів після обробки посівів пройшли дощі. Тому цей елемент захисту є вдалим. Річ у тому, що природний імунітет пшениці працює протягом вегетації до появи колоса, тобто до початку розвитку генеративних органів. Після цього рівень зараження фузаріями колосся та зерна пшениці залежатиме тільки від погодних умов (дощі підвищать небезпеку зараження) та толерантності сорту. 

Наостанок для покращення якості зерна в контрольному варіанті ми внесли хелатні добрива на основі рослинних амінокислот й екстракт морських водоростей і янтарну кислоту у формі «мікро». Це сприяло поліпшенню якості та крупності зерна й високій масі 1000 зернин. За традиційної технології було внесено по 5 кг карбаміду для поліпшення якості зерна. 

Підбиття підсумків 

1. Урожай у варіанті з традиційною технологією коливався від 6,9 до 7,5 т/га. Висока норма висіву сорту Куяльник спровокувала загущення посіву, що спричинило зменшення врожаю проти контрольного варіанта. 

2. У контрольному варіанті із сортом Княгиня Ольга отримали врожай 9,4 т/га, що вище, ніж за традиційної технології. 

3. Порівнюючи результати щодо кількості та якості врожаю у варіантах із використанням фунгіцидів і без них спостерігали незначні розбіжності за якістю, а за кількістю контрольний варіант був сильнішим. 

4. Економічна ефективність виробництва озимої пшениці краща в контрольному варіанті. Витрати тільки на фунгіцидний захист за традиційної технології становили від 96 до 105 дол./га. На фунгіцидний захист у контрольному варіанті витратили 34 дол./га. 

Висновок: без перезавантаження — неможливо. 

Ольга Бабаянц, д-р біол. наук, завідувачка відділу фітопатології і ентомології, журналіст

Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення

журнал The Ukrainian Farmer, липень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись: