Вплинути на якість майбутнього зерна пшениці озимої можна вже на етапі її сівби восени.
Одним із найважливіших агротехнічних заходів, за допомогою якого можна поліпшити якість зерна пшениці озимої, є правильний підбір попередників. Попередники, які покращують вологозабезпечення озимини та збагачують ґрунт поживними речовинами, зокрема нітратами, сприяють формуванню зерна з підвищеними технологічними властивостями. Кращими у цьому сенсі є чорний і зайняті пари, помітно знижується якість зерна після непарових попередників і насамперед після поширених сьогодні соняшнику, ріпаку, озимих і ярих колосових культур, які характеризуються підвищеним виносом поживних речовин із ґрунту.
За дослідженнями, проведеними в ІСГСЗ НААН України, парові попередники в більшість років навіть за помірного удобрення, але за умови захисту посівів від хвороб і шкідників, забезпечують формування зерна з умістом білка 11–13, клейковини — 20–25%, що дає змогу використовувати вирощене зерно в борошномельній і хлібопекарській галузях і для експорту. Розміщення посівів після колосових культур, соняшнику, ріпаку призводить до погіршення якості зерна. Одержання високобілкового зерна після таких попередників можливе лише за умови внесення підвищених доз добрив.
Роль обробітку ґрунту
Узагальнення низки досліджень свідчить, що оранка, плоскорізний чи поверхневий обробіток ґрунту істотно не впливають на вміст білка та клейковини в зерні й інші показники якості за вирощування після будь-якого попередника, за винятком чорного пару, де перевага залишається за оранкою. Водночас є дані, що плоскорізний обробіток ґрунту, порівняно з оранкою, погіршує силу борошна та хлібопекарські властивості зерна пшениці озимої як по чорному пару, так і по пласту багаторічних трав.
Для одержання високоякісного зерна важливе значення мають терміни підготовки ґрунту під пшеницю озиму. Затримка оранки на 20 діб порівняно з оптимальним терміном може знижувати вміст клейковини на 3–5%. На полях, де розраховують одержати сильне та цінне за якістю зерно, підготовку ґрунту слід закінчити за 20–30 діб до сівби. У господарствах це правило часто порушують.
Вплив терміну сівби
Важливе місце належить визначенню оптимального терміну сівби, який залежить від комплексу факторів, зокрема фенотипічних особливостей сорту. Визначаючи ці строки, треба враховувати, що рослини до початку зимівлі повинні вегетувати 55–60 днів і створити 3–4 пагони. Оптимальний термін сівби має забезпечувати добрий розвиток кореневої системи рослин, утворення сильного вузла кущіння й нормально розвинутої надземної маси. Як правило, урожайність пшениці озимої за такого терміну значно вища порівняно з більш ранніми чи пізніми. Водночас по мірі затримки із сівбою якість зерна має тенденцію до покращення, спостерігається збільшення в ньому білка та клейковини. Це пояснюється прискоренням темпів проходження пшеницею заключних фаз вегетації, вищим рівнем азотного живлення, який обумовлено невеликим коефіцієнтом продуктивного кущіння рослин цих термінів, а також істотною часткою загибелі пшениці пізніх термінів сівби протягом усього періоду вегетації, від чого зростає забезпечення рослин цим елементом і ефективність його використання. Якість врожаю за оптимального терміну сівби слід регулювати удобренням посівів.
Якісне насіння
У комплексі агротехнічних заходів вирощування пшениці озимої велике значення має доброякісне насіння. Під впливом сприятливих умов у період вегетації на насіннєвих ділянках формується насіння з високою життєздатністю, польовою схожістю й енергією проростання. Доведено, що насіння пшениці озимої з масою 1000 зерен (у середньому 33–35 г) є повноцінним і за потреби може бути використане для сівби. Норми висіву для насіння зі зниженою масою (30–33 г) слід підвищувати:
• за високої енергії проростання та схожості по парових попередниках на 5%, а після непарових попередників на 10%;
• для насіння зі зниженою енергією проростання (до 75%) після кращих попередників на 10%, а непарових — до 15%.
Насіння з масою 1000 насінин менш ніж 30 г для сівби використовувати не бажано. Експериментальним шляхом доведено, що дрібне насіння може давати врожай зерна на 10–15% нижчий, ніж насіння середніх розмірів.
Слід зауважити, що в період сівби 2013 року необхідно відповідально підійти до вибору насіння пшениці озимої для сівби. Значна частина зерна врожаю цього року, наприклад у степовій зоні, була зібрана після опадів, які пройшли наприкінці червня та на початку липня, і з полеглих посівів. Маючи оптимальну масу 1000 зерен, таке зерно в багатьох випадках має дуже низьку склоподібність, втратило колір, ендосперм набув борошнистої структури. У цьому зерні розпочалися процеси дихання, гідролізу високомолекулярних сполук, активізувалися ферментативні реакції. І навіть за умови, коли життєздатність і лабораторна схожість на час проведення аналізу в межах норми, у польових умовах таке насіння може дати ослаблені, нерівні та зріджені сходи, а рослини сформувати низький урожай.
Для підвищення стійкості рослин пшениці озимої до хвороб перед сівбою насіння обов’язково протруюють. Адже збудники багатьох хвороб, які становлять загрозу посівам, передаються з насінням або через ґрунт (тверда та летюча сажки, фузаріоз, септоріоз, гельмінтоспоріоз тощо). У зерні з посівів, уражених фузаріозом, погіршуються фізичні властивості клейковини, а хліб із нього має низький об’єм, пористість і еластичність, м’якуш темний за забарвленням. Окрім того, фузаріозне зерно містить мікотоксини, небезпечні для людини й тварин. У разі розмелу зерна, ураженого твердою сажкою, борошно набуває темного кольору, хліб погано пропікається та має м’якуш темно-сірого або синюватого кольору з неприємним запахом і смаком. Обирають протруйник з урахуванням спектра його фунгіцидної дії та результатів фітоекспертизи насіння. Ширшим спектром фунгіцидної активності відзначаються протруйники, які містять комбінацію діючих речовин.
Між нормами висіву, урожаєм та якістю зерна пшениці озимої є залежність. Якщо посів зріджений, то й загальний урожай буде невисокий. Мірою загущення посіву індивідуальний розвиток окремих рослин послаблюється, однак сумарний врожай їх продовжує певний час зростати, а потім за оптимальної кількості рослин, досягнувши максимальної величини, поступово знижується. Як правило, у загущених посівах зменшується маса 1000 зерен, кількість зерен у колосі, уміст у зерні білка та клейковини. Об’ємний вихід хліба від густоти посіву знижується незначно.
Оптимізація живлення
Для одержання великого врожаю та доброї якості зерна потрібне гармонійне поєднання густоти посіву, термінів сівби, живлення рослин тощо. У різних зонах вирощування пшениці озимої залежно від ґрунтово-кліматичних умов і сортів воно буде неоднаковим. Зрідження посівів для поліпшення якості зерна недоцільне, оскільки це призведе до суттєвих втрат урожаю.
Відомо, що серед основних елементів живлення пшениця озима найбільше з урожаєм виносить із ґрунту азот. Згідно з науковими даними, для формування 1 т зерна з відповідною кількістю соломи пшениці необхідно 30–35 кг азоту. Найкращих результатів від застосування азотних добрив досягають у тому разі, коли його вносять відповідно до потреб рослин протягом вегетації в разі збалансованого забезпечення фосфором і калієм.
Велике значення у підвищенні урожайності та якості зерна має внесення мінеральних добрив під основний обробіток ґрунту чи прямо перед сівбою. Відомо, що ефективність цього агроприйому залежить від багатьох факторів, найголовнішими з яких є рівень забезпечення ґрунту елементами живлення, погодні умови конкретного року, попередник, сортові особливості тощо.
Дослідження, проведені в ІСГСЗ, дають підставу стверджувати, що не завжди дози та види добрив, які забезпечують високу продуктивність рослин пшениці, достатні для покращення показників якості її зерна. Так, одностороннє фосфорне або фосфорно-калійне живлення по попереднику чорний пар сприяло зростанню врожаю, проте якість зерна за такого удобрення не поліпшувалася. Невелика доза (N 30 ) у складі повного мінерального добрива, не знижуючи морозостійкість рослин пшениці озимої, позитивно впливала на якість зерна.
У східних районах Степу урожайність по чорному пару підвищувалася вже за внесення P 60 K 60 , якість зерна — за включення до складу повного добрива азоту дозою 60–90 кг/га.
В умовах північного Степу після кукурудзи на силос найвищий приріст врожаю пшениці озимої було одержано за внесення в передпосівну культивацію N60P60K40, кращу якість зерна забезпечувало збільшення дози азоту до 120 кг/га.
Встояти до кінця
Для одержання зерна поліпшеної якості слід висівати сильні за якістю сорти пшениці озимої: Подолянка, Смуглянка, Сонечко, Апогей Луганський, Литанівка, Землячка одеська, Антонівка, Благодарка одеська та ін., які за дотримання технології вирощування можуть сформувати високобілкове зерно з покращеними технологічними властивостями. Однак слід брати до уваги схильність до вилягання деяких сортів у вологі роки, на тлі з підвищеним мінеральним живленням, по парових попередниках, із більшою густотою стеблостою (Подолянка, Одеська 267, Сирена одеська, Писанка, Апогей Луганський, Дар Луганщини, Златоглава тощо). У східних та південних районах степової зони з нижчим вологозабезпеченням, порівняно з північними, загроза для вилягання таких сортів знижується, аналогічно, менше вилягають ці сорти після непарових попередників із помірним унесенням мінеральних добрив.
У деякі роки опади у фазу воскової та повної стиглості зерна спричиняють проростання зерна пшениці озимої на корені. Ступінь проростання залежить насамперед від сортової схильності, а також густоти стеблостою та вилягання. У зерна з ознаками проростання знижується його маса, натура, склоподібність, кількість і якість клейковини, число падання, об’єм хліба.
Ірина Гасанова, канд. с.-г. наук
Інститут сільського господарства степової зони НААН України
журнал “The Ukrainian Farmer” вересень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “The Ukrainian Farmer” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
The Ukrainian Farmer
