Тваринництво

«Євротір-2014»: форум перспективних рішень

«Євротір-2014»: форум перспективних рішень

Новинки у сфері годівлі й утримання, альтернативне енергозабезпечення, тваринництво без антибіотиків і розмови про Росію.

 

Міжнародна виставка «Євротір-2014» 11–14 листопада традиційно зібрала всіх охочих у Ганновері. І якщо в Україні різних сільгоспвиставок більше ніж треба, і стартують вони ледь не щоквартально, то «Євротір» проходить раз на два роки, однак стає справжнім діловим майданчиком для потрібних знайомств і демонстрації найсучасніших досягнень у сфері тваринництва, дає відповіді на запитання щодо здоров’я тварин, утримання, доїння, годівлі ― й не лише цього.

Цього року виставка зібрала, за офіційними даними, майже 1 млн відвідувачів і понад 2,5 тис. експонентів із 50 країн світу.

 

 

Новинки

Безперечно, виставка «Євротір-2014» є найбільшим форумом новинок європейського та світового масштабу для потреб професійного тваринництва. Окремі з них отримують всесвітнє визнання завдяки експертній комісії, призначеній організатором виставки — DLG (Німецьким сільськогосподарським товариством), до складу якої входять незалежні експерти.
Цього року відповідно до суворих критеріїв відбору із заявлених 270 інновацій було обрано 6 новинок, які й удостоєні золотих медалей, і 15 — срібних. Отже, пропонуємо короткий огляд медалістів «Євротір-2014».

 

PEF-System (компанія Big Dutchman)

Це система гомогенізації цільних рослин кукурудзи в годівлі свиней. Як відомо, свині — моногастричні тварини, що не завжди можуть перетравлювати певну низку компонентів свого щоденного раціону: у них для цього елементарно немає потрібних
ферментів. От, наприклад, такий компонент раціону, як кукурудзяний силос, у цій системі обробляється електричними пульсаторними полями, у результаті чого клітини розкриваються й виділяється клітковий сік, що легко перетравлюється свинями. Таким чином, рослину кукурудзи тепер можна повністю використовувати як корм для свиней, а отже, підвищується ефективність використання сільськогосподарських площ.

Мішалка з регульованим рівнем лопатей (компанія Big Dutchman)

Ця мішалка — таке собі удосконалення мішалок, застосовуваних в ємностях попереднього змішування. Її переваги полягають у рівномірному розмішуванні кормів і підвищенні гігієни самого бака для їх розмішування. Адже завдяки тому, що запропонована лопать може вертикально зміщуватися вздовж привідного вала, це запобігає надмірному розбризкуванню кормів і суттєво зменшує забрудненість бака-змішувача.

InService Remote (компанія DeLaval)

Система моніторингу фірми DeLaval має ту перевагу, що забезпечує онлайн-сервіс процесу управління доїльними установками. Така опція покликана допомагати в надійному та швидкому контролі пошуку помилок на доїльних комплексах. Крім того, у системі можна зберігати й інші дані технічних компонентів, використовуючи їх потім для діагностики помилок на підключених приладах на молочнотоварній фермі.

 

Комп’ютерна мережа для підприємств молочного напряму (компанія GEA Farm Technologies GmbH)

Об’єднання процесів й окремих даних дозволяє наочно документувати, аналізувати й регулювати складні виробничі процеси молочного тваринництва та рослинництва в одному універсальному програмному продукті. Усі основні планові й технологічні дані автоматично зв’язуються між собою та в результаті оптимізують виробничий менеджмент. Уперше сільгосптехніка, сенсорні покажчики, годівля, доїння та підтримання клімату об’єднані в одну універсальну систему, яка суттєво економить робочий час документування й оцінювання інформації з усього підприємства, а також дає змогу скоротити витрати на обслуговування постачальником програмного забезпечення.

GEA Conductive Cooling (компанія GEA Farm Technologies GmbH)

Система охолодження лежаків для відпочинку корів. Із допомогою кондуктивної системи охолодження, що вбудована у поверхню лежака, забезпечується охолодження тварин у спекотні дні. Керована приладами клімат-контролю в приміщенні, ця система вмонтовується в глибокі бокси з піском чи композитною підстилкою.

Згадані новинки мають вийти на світовий ринок не пізніше 2015 року.

 

 

Здоров’я тварин

У центрі уваги на «Євротір-2014» були такі теми, як відмова від застосування у тваринництві антибіотиків і резистентність до них більшості мікроорганізмів, організація відтворення без гормонів і синхронізації, підвищення благополуччя та комфортного утримання тварин. Якщо раніше основна увага приділялася розміщенню більшої кількості тваринних місць на одиниці площі й досягненню високої продуктивності за будь-яку ціну, то сьогодні все більшого значення набуває благополуччя тварин, збільшення їхнього продуктивного довголіття.

Це включає такі технологічні моменти, як догляд за кормовим столом корів, автоматизація годівлі свиней; більш адаптовані до потреб тварин раціони, частіша подача кормів, що в підсумку позитивно впливає на здоров’я утримуваних тварин.

Енергозабезпечення

Нині в Євросоюзі поряд із питаннями біоконверсії органічної речовини на енергію стурбовані призупиненням розвитку мережі децентралізованих електростанцій, які працюють на природному газі. Тож у ЄС нині модернізують старі та будують нові електростанції — ТЕЦ, що працюють на традиційному газовому паливі.

Відповідно, в рамках виставки «Євротір-2014» поряд із добуванням електроенергії з регенеративних джерел було розглянуто ефективність децентралізованих енергоустановок, а також зберігання та розподіл виробленої енергії. Були продемонстровані децентралізовані рішення для сільського господарства. Пропозиції від 350 експонентів охопили інноваційні технології, починаючи від вироблення енергії через створення мереж й управління до зберігання, поставок кінцевому споживачеві та споживання.

Нам у Європі не раді

 

На цьогорічній виставці «Євротір-2014», як ніколи раніше, обговорювали відносини України та Росії. На офіційному рівні під час пресконференцій, бізнес-ланчів тощо основною темою було введення РФ ембарго на товари з Європи, Північної Америки, Австралії та вплив цих заходів на подальший розвиток тваринництва у цих регіонах; обговорювали також падіння гривні щодо євро та долара й неможливість вести нормальні торгівельні відносини із нашою країною. На неофіційному рівні розмови стосувалися більшою мірою військових дій РФ на території України, побоювань подальшої експансії на інші країни, присутності на виставці великої кількості фермерів з України та мінімального відвідування цього заходу російськими фермерами.
І висновок з усього такий: у Європі українських виробників, принаймні тваринників, не чекають, ба більше ― усіляко опиратимуться їхній появі чи стабільній присутності.

 

Адже після втрати стратегічного ринку збуту — російського прогнози ділового розвитку в більшості країн Європейського Союзу нерадісні. А низькі внутрішні ціни на зерно, заборона імпорту, висока пропозиція молока змушують фермерів більш скептично дивитися на перспективу європейсько-української співпраці.

Що в такому разі робити українському фермеру? Якомога більше користуватися науково-технічними досягненнями європейців; працювати не над залученням фінансів у вигляді всіляких кредитів та інвестиційних вливань із боку європейських фінансових структур, а зосередитися на підвищенні ефективності тваринницького бізнесу; просувати свою продукцію на азійські ринки, для торгівлі з якими не доведеться переобладнувати свої виробництва за останнім словом техніки; проходити щомісячні перевірки та терпіти прискіпливість комісарів, усвідомлюючи власну другосортність порівняно з європейським виробником.

 

 

Наталія Колос

журнал The Ukrainian Farmer, грудень 2014 року

Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі The Ukrainian Farmer та інтернет сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал The Ukrainian Farmer з гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ