Тваринництво

Розуміння процесу лактації дає змогу виокремити чинники, що впливають на збільшення молочної продуктивності свиноматок

Енергоносії для свиноматки

Енергоносії для свиноматки

Розуміння процесу лактації дає змогу виокремити чинники, що впливають на збільшення молочної продуктивності свиноматок.  

Після народження поросят одна з найголовніших функцій свиноматки — виробництво молока для свого потомства. На кілограм маси тіла свиноматки виробляють молока більше, ніж корови. Проблема в тому, що свиноматці складно виробити достатню кількість молока для забезпечення максимального росту своїх поросят. Якщо підгодовувати поросят штучним молоком і вони будуть краще рости — це свідчить про те, що порося має здатність рости більше, ніж отримує молока від матері. Щоб використати цей потенціал росту, треба збільшити молочність свиноматки — це найдешевший і технологічно зручніший спосіб забезпечити поросят повноцінними поживними речовинами природного походження, що максимально засвоюються організмом. 

Розуміння процесу лактації дає нам змогу виокремити чинники, що впливають на цей складний процес. Свиноматка, яка годує, вироблятиме молоко завдяки іншим функціям організму, і це є головним компонентом її метаболічного стану. Основні джерела енергії для лактуючої свиноматки — енергія корму і запаси власного організму, що активуються у цей період та є енергоносіями для свиноматки в період лактації. Тому так важливо приділяти увагу стану здоров’я, поживності корму та вгодованості свиноматок, забезпечуючи їм належні умови утримання й догляду. 

Як збільшити молочну продуктивність 

Щоб збільшити молочну продуктивність свиноматки, потрібно: 

• Годувати свиноматку в період поросності так, щоб вона мала середню вгодованість і товщину жиру (в точці Р2) 14–17 мм; 

• Сортувати поросят через 48 год після опоросу — це впливає на зниження виробництва молока, завдяки розподіленню за вже закріпленими сосками між поросятами. Цю дію краще провести в перші 24 год; 

• Контролювати температуру тіла свиноматки після опоросу — у результаті це забезпечить максимальне споживання корму впродовж лактації. Визначення того, чи є у свиноматки лихоманка, є обов’язковою виробничою практикою, яка дає змогу персоналу своєчасно виявляти свиноматок, які потребують лікування. Найкраща стратегія — визначити температуру тіла свиноматки наступного ранку після опоросу, орієнтовно через 24 год після опоросу. У лактуючих свиноматок лихоманка визначається як температура тіла 39,4 °C; 

• Збільшити споживання корму, запровадивши триразову годівлю. У спекотну пору годування переносять на прохолодний період дня (наприклад 5, 11, 21 год), тим самим спонукаючи свиноматку підійматись до їжі та води, а в разі потреби примусово підіймати, щоб профілактувати утворення плечових ран, причиною яких є пролежні та малий запас жирової тканини; 

• Поступово збільшувати кількість корму до норми протягом перших 10 днів лактації. У таблиці наведено приклад кормової схеми для середньої свиноматки, яка годує 13 поросят. Коли добова даванка сягає максимуму,  діятиме емпіричне правило: 3 кг корму виділяють на свиноматку та по 0,5 кг на кожне порося; 

• Обмежити свиноматку в годівлі після опоросу. Адже в перші 10 днів після опоросу свиноматка здатна продукувати більше молока, ніж можуть спожити поросята. Надлишок молока може спровокувати мастит; 

• Не давати без потреби замінники молока. Адже організм матері реагує збільшенням продукування молока, якщо його на 100% споживають поросята. З цієї причини їхня активність під свиноматкою дуже важлива, а введення без потреби замінників молока з перших днів після народження знижує молочність свиноматки; 

• Додавати енергетичні добавки в комбікорм для лактуючих свиноматок, щоб збільшити вміст енергії в кормі, поліпшити його перетравність, молочну продуктивність і якість молока; 

• Забезпечити оптимальну температуру (18–22 °С) на свинофермі; 

• Оптимізувати технологічні процеси на маточнику, щоб мінімізувати вплив стресу на тварин (уникати стороннього шуму, різких звуків); 

• Знижувати ризик захворювання свиноматок і поросят шляхом організації групових опоросів і системи «порожньо — зайнято»; 

• Стежити за допомогою лічильника води за оптимальним забезпеченням тварин водою. Лактуючій свиноматці потрібно 30–40 л води на день. Середня швидкість протікання води в напувалки має становити 4 л/хв; 

• Регулярно перевіряти якість води з напувалок на відхилення від норми за кольором, запахом і смаком; 

• Регулярно вести контроль, чи з’їдають свиноматки весь корм із годівниць. Це має відбуватися максимум через 30 хв після роздавання корму. Якщо це не так, перевірте забезпечення водою, виміряйте температуру тварини; 

• Уникати різких змін складників комбікорму — робіть це поступово; 

• Стежити за молочними залозами свиноматок: якщо вони почервоніли й набрякли, свиноматка лягає на живіт і не підпускає поросят смоктати — це ознака синдрому ММА; 

• Перевіряти, чи вийшов послід у свиноматки — найпізніше через день після опоросу; 

• Перевіряти молочну продуктивність свиноматки, спостерігаючи за поросятами (регулярне зростання, добові прирости, неспокійна поведінка в гнізді); 

• Перевіряти вгодованість свиноматок наприкінці лактації. Зазвичай втрата 6–7% маси тіла не впливає на подальшу репродуктивність. Зважування окремих тварин полегшує оцінювання; 

• Очищати зернові корми, висушувати їх до потрібної вологості, а за потреби чи з профілактичною метою додавати адсорбент мікотоксинів. Адже мікотоксини можуть шкодити здоров’ю та продуктивності свиноматок і поросят, погіршувати смакові якості корму, що негативно впливає на споживання; 

• Збалансувати комбікорм за всіма складниками поживності з урахуванням генетичного потенціалу стада й особливостей кормової бази, наявної в господарстві, з додаванням спеціальних кормових добавок для покращення апетиту й перетравлення корму. 

Допомога спеціалістів 

ТОВ «Вітагро Нутришин» спеціалізується на складанні раціонів і виготовленні преміксів на замовлення відповідно до вимог свинарства. Ми усвідомлюємо, що виробники мають індивідуальні потреби й що вимоги до вирощування та розведення свиней і свиноматок відрізняються залежно від генетики, навколишнього середовища, статусу захворювання та лікування. 

Наші спеціалісти з годівлі свиней мають практичний досвід того, як дієта може вплинути на продуктивність, здоров’я та добробут свиней. Команда має широкий спектр знань і багаторічний практичний і академічний досвід, забезпечує клієнтів технічною підтримкою та супроводом. 

Статтю надала компанія «Вітагро Нутришин»

Інші статті в цьому журналі
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
9
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ