Сезон масового сушіння зерна розпочнеться ближче до осені, коли з полів піде соняшник, а за ним і кукурудза. Але вже нині аграрії активно шукають способи зменшити вартість видалення вологи шляхом застосування альтернативних видів палива. Враховуючи, що ймовірність тривалого зберігання в не самих зручних умовах украй висока, доведеться зменшувати вологість на відсоток-два від базису, щоб гарантувати якість продукції.
Одним із варіантів економії витрат на сушіння є застосування альтернативних видів палива. Найкращі результати вдається отримати з твердопаливними теплогенераторами, які набули значного поширення протягом останніх 5 років. Як розповів Сергій Малка, регіональний представник по роботі з ключовими клієнтами компанії «Греко Груп», теплогенераторами їх виробництва нині користуються у більше ніж 200 підприємствах. Навіть у часи дешевого газу тверде паливо мало попит через свою доступність і давало змогу не залежати від постачальників інших енергоносіїв. Коли ж вартість блакитного палива почала стрімко зростати, альтернативні джерела енергії стали вкрай популярними.
Агрохолдинги й великі елеватори зі значними обсягами перевалювання відчули ціновий тиск і почали розглядати способи використання твердого палива. Здешевити вартість сушіння зерна стало ціллю номер один.
Багато хто працював на скрапленому газі, мазуті й навіть дизельному пальному. Якщо скраплений газ був альтернативою природному газу, і там навіть можна було «знайти» економію, то тепер його ціна надто висока, щоб говорити про вигідність. Про дизель взагалі говорити нічого — крім високої ціни на ринку є неабиякий дефіцит цього виду пального.
Розглядаючи варіанти використання твердого палива, аграрії часто сумніваються щодо кількох речей. Насамперед сумніви торкаються розміщення твердопаливних теплогенераторів. Багатьом здається, що для теплогенератора потрібно багато місця, буде неможливо його встановити на робочих об’єктах. Насправді потреба в місці є мінімальною, і тільки в незначній кількості випадків буває справді складно розміщувати додаткове обладнання. Якщо навколо сушарок є щільна забудова або проходять технологічні проїзди, це може бути проблемою. Порівнюючи пропозиції ринку, найменше місця потребують теплогенератори від «Греко Груп».
Другий момент стосується експлуатації: існує думка, що для функціонування теплогенератора потрібна значна кількість додаткового персоналу. Реалії зовсім інші — зазвичай на зміні достатньо одного оператора й одного техніка. Якщо підприємство невелике, оператор встигає самостійно контролювати роботу обладнання. Твердопаливні теплогенератори від «Греко Груп» мають високий рівень автоматизації. Тут можна встановити потрібний режим сушіння, і усе буде відбуватись без участі людини. Оператор тільки запускає процес, установлює параметри й контролює їх дотримання.
Види палива
Найпоширенішим і найзручнішим альтернативним паливом є соняшникова пелета. Тут висока калорійність, найкраща теплотворна здатність і стабільність температури згоряння. На другому місці за сукупністю характеристик — деревна пелета. Звичайно, є різні види дерев, з яких виготовляють пелети, тому енергетичні характеристики можуть помітно відрізнятись. Обирати слід пелети з твердих порід дерева. Вони мають практично такі самі енергетичні характеристики, як соняшникові, до того ж зольність зазвичай не перевищує 1%.
Багато аграріїв розглядають роботу твердопаливних теплогенераторів на щепі. Це може бути зручним, бо після розчищення периметрів полів лишається велика кількість деревини, яку можна подрібнити й використовувати як паливо. Компанія «Греко Груп» має приклади, коли їх теплогенератори працюють тільки на щепі й демонструють хороші результати. Однак тут слід згадати про певні обмеження, що пов’язані зі спалюванням щепи.
Насипна щільність щепи значно нижча, ніж у пелет, і цей вид палива потребує багато місця для зберігання. Для великих елеваторів зі значними обсягами сушіння це може бути проблемою через брак місця під паливний склад. Калібрування щепи є окремим проблемним питанням. Частки деревини різного розміру мають досить погану сипкість, і під час завантаження цього матеріалу в теплогенератор можуть виникати труднощі з рівномірністю подачі. Це означає, що у приймальні бункери доведеться встановлювати додаткові мішалки, які допомагатимуть рівномірній подачі палива.
В ідеалі вологість щепи не має перевищувати 12–15%. Однак у багатьох випадках досягти цього не вдається через технологічні труднощі. Зазвичай щепу сушать у природних умовах, і все залежить від старанності персоналу і можливостей підприємства. У теплогенераторах «Греко Груп» допускається спалювання щепи з вологістю до 25%.
У теплогенераторах також можна спалювати зернові відходи, проте «Греко Груп» радить змішувати їх з пелетами у співвідношенні 20 : 80. Якщо говорити про відходи колосових зернових, під дією високої температури вони можуть плавитись. Висока зольність вимагає набагато частішого очищення камери згоряння. Крім того, зернові відходи не забезпечують стабільної температури згоряння, що впливає на якість сушіння.
Що може піти не так
Кожен тип твердого палива має свої особливості. Якщо соняшникова і деревна пелета створюють мінімум клопоту для операторів сушарок, то зі щепою працювати складніше. Доводиться періодично контролювати процес подачі палива, і добре, якщо власник установив систему відеонагляду в усі критичні зони. Неоднорідна вологість щепи може сильно впливати на температуру сушильного агента, що також потребує додаткової уваги з боку оператора. Зернові відходи слід уважати найскладнішим паливом, бо крім схожих проблем із температурою виникає потреба у значно частішому очищені топки. Тому, якщо на соняшниковій пелеті теплогенератор чистять двічі на добу, на зернових відходах доведеться робити це 5 разів на добу. Також швидше зношується внутрішня футеровка камери згоряння, що збільшує загальну вартість експлуатації обладнання. Тож зерновими відходами сушити невигідно через зменшення загальної продуктивності сушіння й скорочення строку служби футеровки. Досвід «Греко Груп» показує, що краще заплатити дорожче за якісне паливо і не мати проблем з обслуговуванням і ремонтом теплогенератора.
Кукурудза на паливо
Як зазначив Сергій Малка, зерно кукурудзи цілком можливо використовувати як паливо. Теоретично тут може бути велика зольність, що вимагатиме від оператора дотримання періодичності обслуговування. На жаль, практичного досвіду у клієнтів компанії ще немає, хоча деякі фермери вже активно цікавляться питанням. Ураховуючи, що на сьогодні кукурудза за вартістю практично не відрізняється від пелет, нею можна було б замінити традиційне паливо і не витрачати гроші. У США кукурудзу використовують як паливо в регіонах, де не ростуть дерева і де постачання традиційних видів палива є ускладненим. Щоб визначитись із реальними характеристиками кукурудзи як палива, компанія «Греко Груп» готова посприяти клієнтам, які на власних потужностях проведуть такий експеримент. За потреби виробник за власний кошт забезпечить сервіс і навіть ремонт обладнання.
Ціна питання
Витрата соняшникових пелет на зняття тонно-відсотка вологості по кукурудзі становить у середньому 2,5 кг. Рання зернова група вимагає дещо меншої кількості палива — тут для зняття тонно-вісотка вологості потрібно 2 кг пелет. Проте основні розрахунки виконують саме по кукурудзі, бо саме цю культуру доводиться сушити більше за інші. Ураховуючи поточну вартість пелет, витрати на зняття тонно-відсотка вологості — 15–17 грн. Якщо говорити про природний газ, середня витрата становить 1,5 м. на один тонно-відсоток вологості. У грошах це приблизно 55 грн сушарки, що працюють на дизельному пальному, витрачають у середньому 1,4 л на зняття тонно-відсотка вологості. За нинішніх цін навряд кому захочеться сушити з паливною собівартістю 80–85 грн. Скраплений газ показує собівартість 65–70 грн за тонно-відсоток, що також економічно недоцільно і виправдано тільки за умови відсутності інших варіантів. Таким чином, простий аналіз ситуації показує, що твердопаливними теплогенераторами користуватимуться дедалі більше. Незважаючи на дещо складнішу експлуатацію, порівнюючи з газом, аграрії передусім рахуватимуть кошти й звертатимуть увагу на доступність палива.
The Ukrainian Farmer
