Вакцинація тварин від цирковірусу різними вакцинами має різні результати. Це підтвердив дослід, проведений у господарстві.
Свинячий цирковірус другого типу (РСV-2) є одним із наочних прикладів багатофакторного захворювання свиней. І сьогодні вже не виникає сумнівів, що наявність цирковірусу типу 2 (PCV-2) призводить до виникнення хвороби, до того ж цей вірус всюдисущий, і важко знайти ферму, яка повністю вільна від цієї інфекції. Тому спалах захворювання або просто субклінічна інфекція не залежить, по суті, від вірусного агента (тільки частково, відповідно до генотипу PCV-2, яким інфікована тварина), а, найімовірніше, залежить передусім від пускових механізмів та низки факторів, що справляють негативний вплив.
Від початку найбільш вирішальним фактором вважався менеджмент. Добрий менеджмент полегшує перебіг РСVAD (комплекс респіраторних захворювань свиней) або принаймні має тенденцію зменшувати вплив захворювання. Утім, удосконалення методів управління не є ключовим елементом контролю PCV. Однак варто наголосити, що контроль цирковірусу у неадекватних умовах виробництва практично неможливий.
Другим фактором ризику РСV-2є супутні хвороби. І з епідеміологічного, і з експериментального погляду було продемонстровано, що коінфекція PCV-2 з вірусом репродуктивно-респіраторного синдрому свиней (PRRSV), свинячим парвовірусом (PPV) і Mycoplasma hyopneumoniae може призвести до серйозних втрат, пов’язаних із РСV-2 на фермі. Саме тому було рекомендовано управляти цирковірусом шляхом контролю паралельних хвороб за відсутності вакцини проти PCV-2. Контроль коінфекцій не обов’язково зумовлює зникнення цирковірусу, але знижує його вплив. Безперечно, PRRSV розцінюється як найважливіший хвороботворний мікроорганізм у розвитку цирковірусної інфекції, і, коли ми стикаємося з РСV-2, автоматично виникає запитання: чи є PRRSV? Тепер слід поставити обернене запитання: чи завжди наявний РСVAD (хвороби що пов’язані із цирковірусом) на фермах, що позитивні по РРСС?
Генетика свиней є ключовим фактором у сприйнятливості та/або резистентності свиней до РС. Незважаючи на те, що цей фактор до 2002 року не розглядався серйозно, існувала велика кількість свідчень того, що деякі генетичні лінії або конкретний рід були сприйнятливішими до захворювання. Сьогодні це визнаний факт, але механізми опору та сприйнятливості поки що не відомі.
Звісно, факторів ризику та пускових механізмів РСVAD набагато більше, проте науково-технічна спільнота домовилася про три основні групи пускових механізмів: методи управління, супутні хвороби, генетика.
Це є очевидним, коли стикаєшся із ситуацією РСV-2 на певній фермі, і треба усунути або спробувати усунути головний пусковий фактор хвороби. Як цей конкретний фактор ризику можна визначити? Який вплив матиме його усунення? Як легко його усунути? (Коли йдеться про PRRSV, «очевидність» не означає, що його можна легко усунути, і водночас не можна бути певним, що це — основний фактор ризику.)
Поява нових ефективних вакцинних продуктів й успішний контроль PCV-2 змусили частково забути про цирковіроз як багатофакторне захворювання.
Практичний дослід
На сьогодні визнано, що цирковірус свиней типу 2 поширений повсюдно, а цірковірусна інфекція має істотний вплив на економічні показники у свинарстві. Для боротьби з хворобою розроблено різні програми вакцинації. Мета цього досліду — порівняти ефективність і економічну доцільність вакцинації поросят новою вакциною 1мл (№2) проти PCV-2 із застосовуваною раніше вакциною 0,5мл (№1). Дослід проводили в провінції Бретань (Франція). Поголів’я господарства становило 700 свиноматок, цикл вирощування — від опоросу до кінця відгодівлі. Господарство працювало у тижневому виробничому ритмі, відлучення поросят проводили у віці 21 день. Стадо було позитивним до PCV-2, вірусу репродуктивно-респіраторного синдрому свиней (PRRSV), актинобацильозної плевропневмонії (АРР), Mycoplasma hyopneumoniae та Lawsonia intracellularis. Імунізацію свиноматок проти циркові русу вакциною 2мл розпочали в середині 2006 року, а незадовгодо цього досліду почали також проводити вакцинацію поросят цією ж вакциною по 0,5мл (1198 голів). Відлучників у довільному порядку ділили на дві групи, кожному поросяті прикріплювали вушну бирку. Першій групі поросят (599 голів) внутрішньом’язово вводили вакцину №1 (0,5мл), другій — вакцину №2 (1мл). Обидві групи утримували в окремих секторах, але в одному приміщенні. Персонал господарства не знав, якими вакцинами імунізували групи. Для визначення перебігу цирковірусної інфекції в кожній групі 4 рази брали по 9 проб крові й тестували її за допомогою ПЛР (3 пули по 3 проби в кожному): при відлученні, на дорощуванні, у середині та наприкінці відгодівлі. Кожне порося зважували, коли відлучали (у віці приблизно 21 день), потім через 140 днів — до забою перших поросят. Свиней, кінцева вага яких була на 25% нижчою за середню вагу, у досліді вибраковували. Дані про кожну окрему тушу реєстрували на забої. Середньодобові прирости розраховували за період від відлучення до забою. У кожній групі брали до уваги, чи проводилося лікування антибіотиками кожного окремого поросяти. На основі виробничих показників окремих поросят і даних про падіж вираховували економічну вигоду як валовий прибуток на кожне порося. Валовий прибуток дорівнює прибутку від кожної свині мінус загиблі поросята і витрати на корми (довідкова ціна: 1,20 євро/кг свинини, 20 євро/порося, 200 євро/т корму).
Статистично вагу під час відлучення, кінцеву вагу, середньодобовий приріст ваги від відлучення до відгодівлі оцінювали на основі критерію Стьюдента; лікування окремих поросят, вибракування та загибель оцінювали на основі критерію Хі-квадрат.
Результати
Наявність PCV-2 під час досліду підтверджує позитивний результат ПЛР у середині та наприкінці відгодівлі. Різниця у рівнях загибелі між вакцинованими поросятами була очевидною. Різниця в рівнях загибелі в період від відлучення до відгодівлі становила понад 60% (3,34 проти 8,68%, р = 0,0001, таблиця).
Виробничі показники свиней, що були вакциновані вакциною №2 (1мл), були набагато кращими, ніж у групі, вакцинованій вакциною №2 (0,5мл). Крім того, свині, що вакциновані вакциною №2 (1мл), були клінічно більш здоровими, на що вказує набагато менша кількість поросят, які потребували лікування антибіотиками (3,67 проти 6,34%, р = 0,034).
Висновки
У стаді свиноматок із цирковірусною інфекцією, спричиненою PCV-2, у групі, імунізованій вакциною №2 (1мл), порівняно з групою, де використовували вакцину №1 (0,5мл), показники загибелі та вибракування були нижчими, показники приросту ваги вищими, а також потребувала менше антибіотиків. Ці результати показують ефективність нової вакцини 1мл проти негативного впливу інфекції, спричиненої PCV-2. Збільшення прибутку становило 7,8 євро на кожну свиню.
Таблиця. Виробничі показники та валовий прибуток в обох вакцинованих групах (a,b: різні індекси означають статистично достовірну різницю показників)
|
Показники |
Вакцина №1 (0,5мл) |
Вакцина №2 (1мл) |
Різниця |
Значення р |
|
Вага при відлучці, кг |
5,55a |
5,49a |
-0,06 |
0,31 |
|
Кінцева вага, кг |
86,51a |
88,65b |
+2,14 |
0,006 |
|
Добовий приріст від відлучки до забою, гр/день |
598a |
612b |
+14 |
0,002 |
|
Загибель, % |
8,68a |
3,34b |
-5,34 |
0,0001 |
|
Вибраковка, % |
7,85a |
3,28b |
-4,57 |
0,0058 |
|
Валовий прибуток, €/порося |
20,0a |
27,8b |
+7,8 |
<0,0001 |
Матеріал надано компанією «Берінгер Інгельхайм»
журнал The Ukrainian Farmer, червень 2014 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал The Ukrainian Farmer з гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
