Існує тісний зв’язок між відносною ефективністю джерел метіоніну, економічно оптимальною різницею в ціні та рівнем метіоніну в раціоні з найменшою вартістю.
Завищення вмісту або переоцінка біологічної доступності поживної речовини в продукті чи сировині, що використовується в розробці рецептури промислового корму, часто призводить до завищення рівня такої поживної речовини в специфікації. Однією з можливих причин виникнення такої ситуації є часовий розрив між коригуванням умісту поживної речовини та можливістю побачити й кількісно оцінити його вплив на показники продуктивності.
Переоцінка вмісту поживної речовини призводить до формування дорогого «страхового запасу» в раціоні, який зберігається навіть у разі зміни джерела поживних речовин і до того ж не дозволяє проводити порівняння різних джерел однієї і тієї самої поживної речовини. Усі ці фактори підвищують вартість корму. Хоча більшість фахівців із годівлі знають про таку ситуацію, але вона все одно продовжує існувати й досить часто трапляється, особливо у разі джерел метіоніну та вмісту метіоніну в промислових кормах.
Дослідження в Данії
У Дослідницькому центрі Foulum на факультету годівлі та фізіології тварин Данського інституту сільськогосподарських наук проведено дослід, мета якого полягала у визначенні біологічної ефективності рідкого аналога (MHA-FA) і DL-метіоніну.
2,880 добових півників-бройлерів кросу ROSS 208 були розділені на 16 дослідних груп. У кожній групі було 6 повторювальностей, по 30 голів у кожній. Було розраховано 16 дослідних раціонів, зокрема один контрольний із дефіцитом метіоніну та цистину (Met + Cys) і 15 раціонів із 5-ти різними рівнями DL-метіоніну (DL-Met) або його аналогу. До того ж DL-метіонін (65) розбавляли глюкозою так, щоб зміст цієї амінокислоти становив 65% (табл. 1).
Таблиця 1. Схема досліду
|
Група |
Джерело метіоніну |
Додано джерела метіоніну, % |
Додано джерела метіоніну |
|
І |
– |
– |
|
|
II |
DL-Met |
0,04 |
0,040 |
|
III |
DL-Met |
0,08 |
0,079 |
|
IV |
DL-Met |
0,12 |
0,119 |
|
V |
DL-Met |
0,16 |
0,158 |
|
VI |
DL-Met |
0,20 |
0,198 |
|
VII |
Розбавлений DL-Met (65) |
0,04 |
0,026 |
|
VIII |
Розбавлений DL-Met (65) |
0,08 |
0,052 |
|
IX |
Розбавлений DL-Met (65) |
0,12 |
0,078 |
|
X |
Розбавлений DL-Met (65) |
0,16 |
0,104 |
|
XI |
Розбавлений DL-Met (65) |
0,20 |
0,130 |
|
XII |
Рідкий MHA-FA |
0,04 |
0,035* |
|
XIII |
Рідкий MHA-FA |
0,08 |
0,070* |
|
XIV |
Рідкий MHA-FA |
0,12 |
0,106* |
|
XV |
Рідкий MHA-FA |
0,16 |
0,141* |
|
XVI |
Рідкий MHA-FA |
0,20 |
0,176* |
*базується на 88% умісті DL-MHA-FA в комерційному продукті.
Для кожної групи був розроблений стартерний і ростові раціони, які згодовували в період із 1-го по 21-й день і з 22-го по 42-й день відповідно. Доступ до корму й води був вільним. Раціони складали з пшениці, соєвого шроту та гороху. Контрольний раціон був збалансований за вмістом енергії та всіх поживних речовин за винятком метіоніну й цистину (Me t +Cys). У стартерному та ростовому раціонах уміст Met + Cys становив 0,59% і 0,52%, відповідно.
Птицю утримували в підлогових загонах площею 1,7 м². Як підстилку використовували пшеничну солому. Із 3-го дня температуру поступово знижували з +33 °С до +21 °С. Протягом експерименту птиця перебувала на безперервному режимі освітлення. Живу масу, а також споживання корму фіксували в 1-й день, наприкінці стартерного періоду (21-й день) і по завершенні експерименту — на 42-й день. Потім розраховували приріст живої маси і конверсію корму. Дані були оброблені за допомогою множинної експоненційної регресії для визначення відносної ефективності рідкого MHA-FA і розбавленого DL-Met (65) порівняно з DL-Met.
Продуктивність бройлерів спостерігалася на високому рівні. Збільшення продуктивності в разі додавання джерел метіоніну підтвердило, що контрольний раціон був дефіцитним по Met + Cys. Так, приріст живої маси, досягнутий завдяки введенню максимальної кількості компонента, майже вдвічі перевищував приріст живої маси, отриманої за згодовування контрольного раціону. Показник конверсії корму був поліпшений у середньому на 0,28 кг/кг. Нелінійний характер зміни продуктивності, низька варіабельність, достатня кількість повторюваностей і висока кількість птиці дозволили провести експонентний регресійний аналіз для визначення відносної ефективності розведеного DL-Met (65) і рідкого MHA-FA. Так, ефективність рідкого MHA-FA порівняно з DL-Met становила лише 64% і 67% для показників приросту живої маси та конверсії корму відповідно. Обидва результати достовірно нижчі за 88%, що відповідає вмісту активної речовини в рідкому MHA-FA. Для розведеного DL-Met (65) біологічна ефективність становила 67% для приросту живої маси і 59% для конверсії корму. Обидва значення ефективності достовірно нижчі за 88%. Оскільки результати із застосуванням розведеного до 65% DL-Met відповідали очікуваним результатам (65%). Було зроблено висновок, що ця схема дослідження із застосуванням множинного експоненціального регресійного методу для оцінки даних є оптимальним для порівняння різних джерел метіоніну. У ході експерименту встановлено біологічну цінність рідкого MHA-FA таку, що 1000 г рідкого MHA-FA можна замінити на 640–670 г DL-Met без негативного впливу на продуктивність.
Бразильський дослід
Мета дослідження, проведеного в Університеті Rio Grande do Sul, полягала у визначенні біологічної ефективності рідкого MHA-FA порівняно з DL-метіоніном у доза-залежному досліді на півниках-бройлерах.
2,730 добових півників-бройлерів кросу Ross 308 були розділені на 13 дослідних груп. У кожній групі було 6 підлогових загонів по 35 бройлерів у кожному. У період із 1-ї по 6-ту добу птиці згодовували комерційний стартерний раціон. На основі контрольного раціону, дефіцитного по Met + Cys було складено 13 стартерних (7–21-й день) і ростових (22–40-й день) раціонів, 6 раціонів із різним рівнем DL-Met і 6 раціонів із рідким MHA-FA (табл. 2). Обидва компоненти були додані на еквімолярній основі. Доступ до корму та води був вільним. Контрольний раціон містив кукурудзу та соєвий шрот і був збалансований за вмістом енергії та всіх поживних речовин, за винятком Met + Cys. Загальний уміст Met + Cys у стартерному й ростовому раціонах становив 0,65% і 0,62% відповідно. Живу масу та конверсію корму визначали на 7, 21 і 40-й день. Для оцінки якості тушки з кожного загону відбирали по 6 бройлерів з умовою, щоб їх жива маса була якомога ближче до середньої живої маси загороди. М’язи грудки зважували та вираховували співвідношення до маси туші. Був проведений множинний експонентний регресійний аналіз (за масою) для визначення відносної ефективності рідкого MHA-FA порівняно з DL-Met.
Таблиця 2. Схема досліду
|
Група |
Джерело метіоніну |
Додано джерела метіоніну, % |
Додано еквівалентів метіоніну |
|
II |
DL-Met |
0,030 |
0,03 |
|
III |
DL-Met |
0,060 |
0,06 |
|
IV |
DL-Met |
0,100 |
0,10 |
|
V |
DL-Met |
0,140 |
0,14 |
|
VI |
DL-Met |
0,190 |
0,19 |
|
VII |
DL-Met |
0,240 |
0,24 |
|
VIII |
Рідкий MHA-FA |
0,034* |
0,03 |
|
IX |
Рідкий MHA-FA |
0,068* |
0,06 |
|
X |
Рідкий MHA-FA |
0,114* |
0,10 |
|
XI |
Рідкий MHA-FA |
0,159* |
0,14 |
|
XII |
Рідкий MHA-FA |
0,216* |
0,19 |
|
XIII |
Рідкий MHA-FA |
0,273* |
0,24 |
*базується на 88% вмісті DL-MHA-FA в комерційному продукті
У бройлерів, яким згодовували максимальну кількість DL-Met і рідкого MHA-FA, прирости живої маси збільшилися на 10–11% порівняно з бройлерами контрольної групи. Конверсія корму поліпшилася на 8%, у той час як вихід м’язів грудки підвищився на 9% у бройлерів, що отримували DL-Met і рідкий MHA-FA. Усі ці зміни були статистично вірогідними.
Проведено множинний експонентний регресійний аналіз. Так, ефективність рідкого MHA-FA становила 52, 82 і 56% порівняно з DL-Met відносно приросту живої маси, конверсії корму та виходу м’язів грудки. Усереднюючи значення всіх показників продуктивності, регресійний аналіз показав, що середня біологічна ефективність становить 63%, і, значить, 630 г DL-Met можуть замінити 1000 г рідкого MHA-FA в раціоні бройлерів.
Досвід Німеччини
Дослідження проводили Деннер і Бессай (2002 р.) на кафедрі птахівництва Університету Хоенхайм. Метою його було визначення біологічної ефективності рідкого аналога (MHA-FA) порівняно з DL-метіоніном (DL-Met) у раціонах курок-несучок.
Три різні рівні DL-Met (група II–IV, табл. 3) або рідкого MHA-FA (група V–VII) додавали в контрольний раціон (група I), дефіцитний по Met + Cys, але збалансований за іншими поживними речовинами й енергії. Базовий раціон складався з кукурудзи, ячменю та соєвого шроту й містив 0,22% метіоніну і 0,49% Met + Cys. Співвідношення додавання DL-Met або рідкого MHA-FA становило 65:100. Доступ до корму й води був вільним.
Таблиця 3. Схема досліду
|
Група |
Джерело метіоніну |
Додано джерела метіоніну, % |
|
І |
Базовий раціон |
– |
|
II |
DL-Met |
0,050 |
|
III |
DL-Met |
0,100 |
|
IV |
DL-Met |
0,150 |
|
V |
Рідкий MHA-FA |
0,077 |
|
VI |
Рідкий MHA-FA |
0,154 |
|
VII |
Рідкий MHA-FA |
0,231 |
624 несучки породи Ломан-леггорн (LSL) були розподілені випадко по 7 досвідчених групах. Після завершення адаптаційного періоду (із 19-го по 21-й тиждень) розпочали дослід, який тривав з 22-го по 45-й тиждень. Тривалість світлового періоду становила 16 годин. Визначали масу яйця, несучість і споживання корму для визначення добової маси яєць і конверсії корму. Дані були оброблені за допомогою множинної експоненційної регресії. Продуктивність курок-несучок значно зросла за введення добавок. У цьому дослідженні ефективність рідкого MHA-FA становила 67% і 69% порівняно з DL-Met для одержання однакової добової маси яєць і конверсії корму. За порівняння показників продуктивності птиці різних груп (II і V, III і VI, IV і VII) достовірних статистичних відмінностей установлено не було. Це означає, що 100 частин рідкого MHA-FA можна замінити 65 частинами DL-Met у раціоні курок-несучок без негативного впливу на продуктивність птиці.
Залежно від використовуваного на підприємстві значення біологічної доступності, застосування рекомендованого (Evonik Industries, Німеччина) показника, який становить 65%, може мати значний вплив на прибутковість.
Так, виробник кормів середніх розмірів використовує 300 т рідкого MHA-FA на рік. До того ж використовується на підприємстві показник відносної біологічної ефективності, що становить 80%.
У кожному разі, просто дотримуючись рекомендації, виробник зможе уникнути значних витрат незалежно від того, яким джерелом метіоніну він послуговуватиметься. Заощадження коштів за використання значення біологічної доступності 65% може виявитися дуже істотним, а отже, це питання заслуговує пильної уваги у виробництві комбікормів.
Михайло Сичов, професор, д-р с.-г. наук
Національний університет біоресурсів і природокористування України
журнал “Наше Птахівництво”, вересень 2014 року
Наше Птахівництво
