Нещодавно ми розширили наш земельний банк, щоб забезпечити перспективний розвиток і заповнити дефіцит у певних сортах яблук. Водночас активно розвиваємо інші культури, зокрема черешню. До цього моменту під неї було відведено всього 5,5 га, проте нині ми плануємо збільшити цю площу майже втричі — до 14 га. Ми дійшли до етапу, коли потрібно ухвалити стратегічне рішення: або зупинитися, або зробити якісний крок уперед для виходу на експорт. Внутрішній ринок черешні є нестабільним і чутливим до криз перевиробництва, тож орієнтація на зовнішні ринки є логічним і перспективним кроком.
ЕКСПОРТНИЙ НАПРЯМ
Цього року ми будемо закладати пізні сорти черешні, які вважаємо своєю нішею. Якщо в близькому майбутньому відновиться авіасполучення, а в нас будуть належні сорти й повний цикл доробки з охолодженням, думаю, ми зможемо на промислових рейках експортувати черешню літаком на Близький Схід і Південно-Східну Азію, і це буде окупатися. Нині робити це через аеропорти Румунії чи Молдови доволі складно, хоча й можливо. Навіть з аеропорту Чернівців були рейси в Тель-Авів, Мілан, Київ та інші міста.
На Близькому Сході черешня має попит, наприклад, у Дубаї на прилавках вона є цілий рік. Коли навесні закінчується продукція з південної півкулі, з березня починаються постачання з теплиць Іспанії, Марокко тощо. Саме наша близькосхідна клієнтура нам підказує, що пізні сорти черешні для нас — добра ніша.
Нам недоцільно конкурувати з Іспанією, Грецією, Італією, Туреччиною і навіть Узбекистаном у сегменті черешні: коли в них ідуть пізні сорти, ми починаємо збирати ранні, які за смаковими якостями та калібрами гірші. У ранніх сортів короткий період вегетації, і вони просто не встигають нарости до тих калібрів і врожайності, що дають пізні. А коли, наприклад, у Туреччині черешня зовсім закінчується, ми ще збираємо пізні сорти й таким чином втікаємо від конкурентів — німці й поляки діють за тим самим принципом.
Окремо серед черешневих лідерів сьогодні стоїть Чилі завдяки своїй географії — країна розтягнута, лежить як на південній, так і північній півкулях, має багато черешневих зон, які поперемінно можуть відвантажувати продукцію майже цілий рік. Наприклад, вони дуже активно відправляють черешню контейнерами в Піднебесну, і весь цей бізнес працює на китайський Новий рік.
СКЛАДНА КУЛЬТУРА
Якщо кілька років тому ми казали, що як господарство робимо тільки перші кроки у вирощуванні інтенсивної черешні за сучасними технологіями, то тепер потрохи рухаємось далі — побудували в саду сортувальний цех для черешні й розглядаємо пропозиції по сортувальних лініях. Поки що з ділянки в 5 га немає належних обсягів продукції, щоб вкладати немалі інвестиції в таке обладнання. Нормальна врожайність якісної черешні становить 10–12 т, і загалом з нашої площі виходить зібрати 60–70 т.
Якщо нові площі наших черешневих плантацій у 2027– 2028 роках вийдуть хоча б на 50% своєї продуктивності, а обсяги становитимуть 150–170 т, буде доцільно придбати гідрокулер і сортувальну лінію й розглядати експорт та преміальний сегмент внутрішнього ринку.
Чому ми посилюємо напрям черешні? По-перше, ця культура для нас вже являє, так би мовити, спортивний інтерес. Як рибалці нецікаво постійно ловити одну й ту саму рибу (тобто вирощувати яблука), так і нам хочеться спробувати чи нову рибу, чи інший вид риболовлі.
По-друге, і це вже реалістичніший погляд на речі, враховуючи, що черешня — складна культура для масового ринку, далеко не кожен фермер може створити більш-менш замкнутий цикл її виробництва — від саду до кінцевого продукту, який здатен експортуватись. Порівняймо це зі сливою, яку вирощували певний час, а потім викорчували. Ми просто втекли з цього ринку. Адже коли ледве не кожний садівник із мінімальним багажем знань і за мінімальних інвестиційних вкладень садить силенну кількість гектарів, а через кілька років бере мегаврожаї сливи, ринок цієї продукції миттєво завалюється. Тому ми намагаємось не рухатись у бік масової продукції, легкої у вирощуванні, як слива.
З черешнею справи складаються зовсім інакше. Наприклад, у нашому регіоні якщо грушу (також складну культуру) багато садівників хоча б пробували вирощувати, і вона пішла далеко не у всіх, то черешню навіть не ризикнули закладати, розуміючи, що буде дуже складно, і в них немає шансів влізти у цей ринковий сегмент. До того ж внутрішній ринок черешні дуже обвалює сектор домогосподарств продукцією третього класу з присадибної ділянки, яка майже нічого не коштує, але все одно дуже «фонить» на ринку. Саме тому наш черешневий проєкт ми намагаємося більше орієнтувати на експорт, поготів, що на це є запит.
Аби самім вийти на високий рівень виробництва черешні, ми неодноразово зустрічалися з фермерами в Німеччині, Нідерландах, Італії, бували у їхніх кооперативах. Минулого літа відвідали великі логістичні центри в Італії, де переробляють тисячі тонн черешні.
ПОШУКИ ФОРМИ
Ми багато експериментуємо з різними технологічними методами вирощування черешні. Наприклад, цього року в нас входить у повне плодоношення ділянка 2 га, посаджена за системою W-UFO. Відверто кажучи, сьогодні на нових насадженнях ми б вже не стали робити таке формування крони. Це був більше експеримент із використання площі (у нас міжряддя — 4 м). До того ми більше застосовували традиційний тип формування TSA (струнке веретено).
Виявилося, що за міжряддя 4 м вирощувати за системою W-UFO недоцільно — будемо недоотримувати врожайність. Для цієї системи треба було б садити міжряддя хоча б 3–3,5 м, адже в різні боки дерево все одно не росте, а плодоношення йде тільки на провідниках. Тому далі ми вирішили садити, використовувати класичну американську систему V-UFO, хоча під ці дві системи підходять далеко не всі сорти. Нарешті це дуже трудомісткі форми.
Тому майбутні нові насадження будемо закладати за формою B-Axis (аналог бі-баума у зерняткових) — це найоптимальніша крона, на наш погляд, а експериментували з ними ми багато. Коли відвідали італійський регіон П’ємонт, нам дуже сподобалася така система формування. Ми будемо замовляти такі саджанці в розплідника компанії Mazzoni, що в провінції Феррара.
Це золота середина між вище названими системами й тим, що пропонують і пропагують більшість розсадниководів, — а саме форму крони SSA. Їх можна зрозуміти — за SSA йде дуже багато саджанців на гектар, вони зацікавлені продати якнайбільші обсяги посадкового матеріалу.
РИЗИКИ Й ЗБУТ
Сьогодні я можу впевнено стверджувати: найбільша складність у виробництві черешні — це вплив атмосферних опадів. Якщо не мати, як у нас, протиградового й, особливо протидощового захисту, цей проєкт може тріснути за один-два дні, коли пройдуть рясні дощі.
Другий дуже серйозний чинник впливу на якість і кількість урожаю — птахи, які можуть розбити всю черешню буквально за два-три дні, якщо прилетить багатотисячна зграя. На цих любителів поласувати черешнею майже нічого не впливає — наприклад, ми використали всі доступні методи.
Я вже мимоволі став орнітологом і можу стверджувати: птахи летять сьогодні не лише на ранні сорти типу Біггаро Бурлат, а й на всі інші. Вони розумово прогресують, знають, де є будь-яка черешня, кличуть із собою «друзів», адаптуються до захисних засобів, виховують у цьому напрямі своїх пташенят.
Птахи завжди були величезною проблемою в аеропортах, ми купували в Німеччині ультразвукові установки, які застосовують саме там. В них є застереження: не розміщувати ближче ніж 150 м від житла людей, адже ця техніка впливає на здоров’я. Ці установки мають відлякувати навіть великих тварин — диких кабанів, оленів, а що ж казати про птахів. Я робив ставку саме на це, але ультразвук відлякував наших птахів тільки в перші дні, а потім вони до нього звикли, начебто насміхалися з нас.
Утім, якщо птахи все ж не знайдуть нашу черешню, буде стояти суха погода, і ми її зберемо — це буде тільки половина справи. З цього моменту починається похвилинне старіння плодів. Черешня не любить високих температур — відповідно, треба терміново, за 2–3 години охолодити її до +2…+3 °C гідрокулером і покласти в холодильник сховища.
Однак для місцевого свіжого ринку холодильник і черешня — несумісні речі. Зазвичай тут відбувається таке: продукція має відвантажуватись із саду «гарячою» у бус, який на повній швидкості вночі летить одразу на столичний базар. Цю черешню треба швидко продати — максимально до обіду наступного дня.
Якщо ж з якихось причин ми захочемо збути на місцевий ринок охолоджену черешню зі сховища, вона потрапить у теплий бус і на розігрітий прилавок, почне мокріти й швидко «вмирати». Крім того, у перекупника є психологічний стереотип, що охолоджена черешня вже далеко не свіжа.
У цьому сенсі краще працювати із супермаркетами — вони, навпаки, вимагають саме охолоджену черешню. Хоча мережі ще треба задовольнити, а використовуючи лише ручне сортування, зробити це дуже складно, особливо у разі з черешнею, на відміну від яблук і груш, які мають великі й менш делікатні плоди. До того ж, щоб фасувати руками в пів кілограмові пінетки великі обсяги дрібних плодів, не вистачить ні часу, ні людей. Тому всередині країни ми приречені продавати черешню дешевше — на базар. Проте обороти там швидші, все ж супермаркет — довша гра зі складнішими вимогами до якості. Нас це не має відлякувати, але ми маємо чітко розуміти, чи зможемо це зробити.
Наприклад, супермаркет «Сільпо» дає замовлення на 5 т черешні калібром 28 мм плюс, звісно, високої якості, без пошкоджень, хоча і є допуск іншого калібру до 5%. Тільки щоб зібрати такий обсяг, господарству треба мати мінімум 50 людей і ще стільки ж, щоб її розфасувати. Ціна там вища, але в мене фізично немає можливості це зробити, а звичайний міський ринок візьме нефасовану черешню всіх калібрів, якою вона вийшла із саду.
Тому наші рухи щодо черешні поки що досить обмежені, хоча я бачу, куди розвиватись і на внутрішньому ринку, і на експорт, треба тільки мати потрібні технічні умови.
СУЧАСНІ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ЧЕРЕШНІ V-UFO
(Vertical Upright Fruiting Offshoots) — це сучасний метод інтенсивного вирощування черешні, який забезпечує високу продуктивність, спрощує догляд за деревами та полегшує збирання врожаю.
Основні принципи V-UFO
1. Вертикальна орієнтація гілок — основні гілки спрямовано вгору під кутом 10–15° від вертикалі, що забезпечує рівномірне освітлення.
2. Ранній вступ у плодоношення — дерева починають плодоносити вже на 2–3 рік після посадки.
3. Щільна посадка — відстань між деревами в ряду становить 0,8–1,5 м, а між рядами — 3–4 м, що дає змогу отримати до 3000–4000 дерев на гектарі.
4. Простота обрізування та догляду — формування й підтримка структури дерев значно легші, ніж у традиційних методах.
5. Збільшення врожайності — метод дозволяє отримати 15– 25 т черешні з гектара.
6. Можливість механізованого збирання — завдяки рівномірному розташуванню плодів у зоні доступу.
V-UFO активно застосовують у США, Канаді, Чилі, Італії та Іспанії. Його популярність підвищується через високу ефективність і зниження витрат на ручну працю. Y-UFO є однією із сучасних агротехнічних методик, спрямованих на підвищення ефективності вирощування черешні шляхом оптимізації структури крони дерева.
Основні принципи Y-UFO
1. Форма крони. Основною особливістю є формування дерева у вигляді літери Y, де центральний стовбур розгалужується на дві основні осі. Така структура дозволяє збільшити площу контактів плодів із сонячним світлом, що сприяє кращому їхньому розвитку та рівномірному дозріванню.
2. Покращене освітлення. Оскільки дерева розміщено в певній геометричній формі, це дозволяє оптимізувати проникнення світла в середину крони, що є важливим для фотосинтезу й росту плодів. Завдяки цьому черешня отримує більше світла, що може позитивно впливати на якість плодів.
3. Зручність для механізованого збору врожаю. Завдяки компактній формі та більш рівномірному розподіленню гілок, система Y-UFO дозволяє полегшити збирання врожаю, зокрема механізованим способом. Це зменшує витрати на ручну працю та підвищує ефективність.
4. Підвищення врожайності. Правильне формування крони дозволяє отримувати більшу кількість плодів на одиницю площі, а також підвищує стійкість дерева до різних хвороб і шкідників завдяки кращій циркуляції повітря.
5. Зниження витрат на догляд. Зручна форма дерева дозволяє спростити догляд за садом, зокрема обрізування та інші агротехнічні заходи. Це також покращує доступ до рослин для обробки від шкідників і хвороб.
Система формування Y-UFO є ефективним методом для інтенсивного вирощування черешні, що дозволяє отримувати високі врожаї за мінімальних витрат на агротехнічні заходи й зберігати якість плодів. Систему Y-UFO застосовують у США (Вашингтон, Орегон, Каліфорнія) для механізованого збирання, у Канаді сприяє більш рівномірному дозріванню та високій якості плодів, у Чилі — популярна серед виробників, орієнтованих на експорт черешні, в Італії та Іспанії застосовується в сучасних інтенсивних садах на карликових підщепах.
Bi-Axis (B-Axis) — сучасна система формування дерев черешні, яка спрямована на оптимізацію врожайності, зменшення витрат на обрізування та покращення освітлення плодів. Її застосовують в інтенсивних садах для підвищення ефективності вирощування та полегшення збирання врожаю.
Основні принципи B-Axis
1. Два основних провідники (біосі) — замість одного центрального стовбура в дерева, формуються два вертикальні стебла, що дозволяє краще розподіляти навантаження і світло.
2. Щільна схема посадки — 2500–4000 дерев на гектарі, що забезпечує високу врожайність.
3. Оптимальне освітлення крони — завдяки розділенню основних гілок, світло рівномірно проникає до плодів, що покращує їх якість і забарвлення.
4. Простота обрізування та догляду — рівномірне розташування гілок спрощує обрізування, обприскування та збирання врожаю.
5. Придатність для механізованого збирання — структура дозволяє застосовувати сучасні технології збирання без пошкодження плодів.
6. Вища продуктивність — урожайність може досягати 25–30 т/га. Систему B-Axis активно застосовують у США, Канаді, Чилі, Італії, Франції та Іспанії. Вона ідеально підходить для інтенсивних садів, особливо там, де застосовують механізоване збирання плодів. B-Axis — це перспективна система для високощільного вирощування черешні, яка дозволяє підвищити врожайність, спростити догляд й оптимізувати механізоване збирання. Це ідеальне рішення для сучасного інтенсивного садівництва.
SSA (Steep Slender Axe) — це сучасна вертикальна система формування черешні, орієнтована на максимальну продуктивність, ефективне використання сонячного світла та зручність механізованого збирання врожаю.
Порівняльна таблиця систем формування черешні
У сучасному інтенсивному садівництві застосовують різні системи формування дерев для підвищення продуктивності, покращення якості плодів і зменшення витрат на догляд.
Основні принципи SSA
1. Один вертикальний провідник — дерево вирощується з одним основним стовбуром, що нагадує вісь у системі Slender Spindle (тонке веретено), яку застосовують у яблуневих садах.
2. Компактна та вузька крона — бічні гілки розвиваються під гострим кутом до провідника, що сприяє доброму освітленню та провітрюванню.
3. Висока щільність посадки — від 2500 до 4500 дерев на гектар, що дозволяє отримувати високі врожаї навіть на невеликих ділянках.
4. Рівномірне освітлення — завдяки вузькій кроні плоди отримують рівномірне освітлення, що покращує їхнє забарвлення та якість.
5. Мінімальні витрати на обрізування — бічні гілки регулюють вручну або за допомогою механізованих технологій, що знижує трудовитрати.
6. Підходить для механізованого збору — вертикальне розташування гілок і рівномірне дозрівання плодів роблять систему ідеальною для автоматизованого збирання.
7. Висока продуктивність — урожайність може досягати 25– 35 т з гектара за правильного догляду.
Цю систему активно застосовують у Європі (Італія, Франція, Іспанія, Німеччина), Північній Америці (США, Канада), Чилі та Австралії. Вона особливо ефективна в інтенсивних черешневих садах, орієнтованих на механізоване збирання.
SSA — інноваційна, високоінтенсивна система, що дозволяє максимально збільшити врожайність і мінімізувати витрати на догляд. Вона ідеально підходить для індустріального садівництва, де важливі
TSA (Tall Spindle Axe) — це високоінтенсивна система формування черешні, яка базується на одновісному (моноосновному) вирощуванні дерев із мінімальною кількістю бічних гілок. TSA є варіацією традиційної системи Slender Spindle (тонке веретено), яку широко застосовують у яблуневих садах.
Основні принципи TSA
1. Один вертикальний провідник — дерево вирощують з одним основним стовбуром, що спрощує догляд і регулювання росту.
2. Висока щільність посадки — від 1500 до 3500 дерев на гектар, що дозволяє отримувати високі врожаї з меншої площі.
3. Обмежене бічне гілкування — бічні гілки регулюють обрізуванням і натягуванням, що допомагає підтримувати вузьку форму крони.
4. Швидкий вступ у плодоношення — завдяки карликовим і напівкарликовим підщепам дерева починають давати врожай уже на 3–4 рік.
5. Зручність догляду та збирання врожаю — завдяки вертикальній формі крони збирання плодів можна механізувати або значно спростити.
6. Добре освітлення плодів — плоди рівномірно отримують сонячне світло, що сприяє кращому забарвленню та вищій якості продукції.
7. Сумісність із сучасними системами вирощування — TSA підходить для плівкових накриттів й антиградових сіток, що важливо для захисту врожаю.
TSA активно застосовують у США, Канаді, Німеччині, Італії, Франції, Чилі, Австралії та інших країнах із сучасним інтенсивним садівництвом. TSA — ефективна вертикальна система формування черешні, яка дозволяє оптимізувати простір у саду, покращити якість плодів і спростити догляд. Вона особливо підходить для сучасних інтенсивних садів, орієнтованих на швидкий вступ у плодоношення, високу врожайність і механізоване збирання.
Висновки
• Y-UFO — для максимального освітлення крони та рівномірного плодоношення, забезпечуючи високу продуктивність і зручність механізованого збирання.
• TSA — простий у догляді, але має нижчу щільність посадки й менший потенціал урожайності.
• SSA — одна з найефективніших систем для механізованого садівництва, дозволяє щільно розміщувати дерева й отримувати високі врожаї.
• B-Axis — збалансований варіант для тих, хто хоче стабільно високі врожаї з двох провідників.
• V-UFO — компромісний варіант між продуктивністю та якістю, який легше впровадити, ніж Y-UFO.
Вибір системи залежить від поставлених цілей, умов вирощування та можливостей господарства.
Найбільші виробники черешні у світі
• Туреччина: згідно з даними за 2022 рік, Туреччина виробила приблизно 19% світового обсягу черешні, що становить близько 828 тис. тонн.
• США: посідають друге місце з виробництвом близько 10% світового обсягу, що становить приблизно 436 тис. тонн.
• Іран: виробляє близько 8% світового обсягу черешні, що становить приблизно 350 тис. тонн.
• Узбекистан: посідає четверте місце з виробництвом близько 6% світового обсягу, що становить приблизно 261 тис. тонн.
• Чилі: виробляє близько 5% світового обсягу черешні, що становить приблизно 218 тис. тонн.
Ці п’ять країн разом забезпечують майже 50% світового виробництва черешні. Україна входить до десятки найбільших виробників черешні, посідаючи десяте місце з виробництвом близько 60–75 тис. тонн щорічно.
Садівництво по-українськи
