Про правильне пакування, транспортування та зберігання інкубаційних яєць на яйцескладах.
Необхідними ланками технологічного процесу на сучасних підприємствах птахівництва, які виробляють товарне яйце та працюють у галузі репродукції стада, є обробка й зберігання яєць у спеціально виділених й обладнаних приміщеннях — яйцескладах.
Яйцесклади
Зібрані для подальшого інкубування яйця пакують у спеціальні ящики й транспортують, не допускаючи поштовхів або інших механічних впливів, а також перегріву та переохолодження. Яйця на яйцескладі рекомендовано зберігати за температури +4…+12 °C і відносної вологості повітря 75–80%.
Для забезпечення належної чистоти повітря приміщення потрібно піддавати примусовому вентилюванню. Зберігання на яйцескладі сторонніх матеріалів із різким запахом не допускається. У приміщенні яйцескладу здійснюють сортування яєць, овоскопування, укладання у відповідну тару й складування на стелажах — стаціонарних або пересувних. Під час сортування непридатні для інкубації яйця з видимими дефектами шкаралупи (тріщини, вапняковий наліт тощо), занадто великі або занадто дрібні (із масою меншою ніж 50 г), неправильної форми (довгі або круглі) треба відбраковувати. Другим етапом перевірки є просвічування на овоскопі, після якого яйця неналежної якості також слід вилучати. Дуже забруднені яйця миють із застосуванням ефективних дезінфектантів. Обладнане відповідними технічними засобами та системою створення належного мікроклімату приміщення для зберігання інкубаційних яєць можна облаштувати в одному комплексі з інкубаторієм (рис. 1).
Температура зберігання яєць
Оптимальні режими передінкубаційного зберігання яєць були і є предметом численних досліджень науковців і фахівців галузі, оскільки ці питання дуже важливі для практичної роботи птахівників. Виводимість яєць, які зберігали протягом двох діб за температури +18 °C була кращою, ніж за температури +15 °C. У той же час за зберігання інкубаційних яєць протягом 8 діб ефект був протилежним. За тривалого зберігання оптимальною є температура +12 °C, що підтверджує більшість дослідників. У цьому разі для забезпечення належної виводимості температуру зберігання яєць слід зменшувати. Пояснити описані вище впливи самим лише перебуванням ембріона у відносному спокої за температури фізіологічного нуля (за різними даними, цей показник припадає на значення температури +19…+27 °C) було б невиправданим спрощенням. Доказом є те, що описані процеси відбуваються за температури, що нижча за фізіологічний нуль. Усі частини яйця, крім хіба що твердого шару шкаралупи: кутикула, оболонки яйця, білок і жовток із бластодермою — зазнають постійних змін під час зберігання та передінкубаційної обробки, і зміни ці, які називають постовіпозиційними, так само впливають на виводимість, як і овіпозиційні характеристики яєць — тобто властиві їм на момент знесення.
Вплив температури на білок
Є пряма залежність між температурою зберігання інкубаційних яєць та якістю їх білка. Зазначена вище оптимальна температура для тривалого зберігання яєць, +12 °C, зумовлена співвідношенням цього показника та відносної вологості повітря: температура +12 °C є досить низькою, проте забезпечує належну вологоутримну здатність, що запобігає дегідратації ембріона. Хоча відносна вологість не критична характеристика для інкубаційних яєць на яйцескладі, у низці випадків вплив цього показника є суттєвим. Так, дуже чутливими щодо відносної вологості є яйця від старого стада, які мають низьку якість білка. Нетривале перебування від знесення до інкубації в зоні впливу високих температур негативно впливало на виводимість яєць від несучок віком 59 тижнів, проте зазначений ефект не спостерігався в несучок віком 37 тижнів.
Вплив якості білка на виводимість яєць показав у своїй роботі німецький науковець А. Фьорстер, що дослідив залежність між терміном зберігання інкубаційних яєць від курей двох порід і заплідненістю, контрольованою за допомогою овоскопа. На рис. 2 показано, що значення цього показника зростає за короткотривалого зберігання та зменшується за довготривалого. Цей графік не відображає дійсної заплідненості, а лише співвідношення незаплідненості та загибелі ембріонів на ранній стадії розвитку. Пояснити останнє явище можна лише занадто коротким або занадто тривалим терміном зберігання яєць, тобто надмірною або недостатньою якістю білка. Зменшення летальності ембріонів на ранній стадії розвитку пов’язане з тривалішим зберіганням, що пояснює значне зменшення заплідненості (що прямо пов’язано з якістю білка). Виводимість запліднених яєць від курей, що несуть яйця з білком високої якості, була меншою порівняно з яйцями, якість білка в яких була низькою. Водночас якість шкаралупи та маса яєць помітної зміни виводимості не викликала.
Оптимальні режими обробки
Для вибору оптимальних режимів обробки та зберігання інкубаційних яєць важливо розуміти послідовність змін, які відбуваються з ними в період від знесення до початку інкубації. Спочатку кутикула є гідратованою і структурована так, щоб забезпечити доправлення вологи (при цьому також можливе проникнення бактерій). У наступний період кутикула стає сухою та перешкоджає подальшому руху вологи. Уже наявні всередині яйця бактерії переходять у білок, значення рН якого визначає його антибактеріальні властивості. Останньою лінією захисту зародка є перивітеліновий шар, що має антибактеріальні властивості. Водночас зовнішня підшкаралупна мембрана яйця зневоднюється, зв’язується із внутрішньою мембраною й набуває бар’єрних властивостей. Зазначене відбувається протягом 24 год. Раніше бактерії, що потрапили всередину, знешкоджуються, і білок змінюється таким чином, щоб забезпечити активний розвиток ембріона за високої температури. Зазначені зміни охоплюють виникнення оптимального градієнта рН у шарі епібласту, а також зрідження білка для зменшення бар’єрного ефекту щодо газів і поживних речовин. Тривалість цього процесу залежить від якості білка, зумовленої генетичними чинниками, параметрами довкілля й особливостями годівлі птиці. Достатня тривалість зберігання інкубаційних яєць дозволяє природним чином досягти точки оптимального співвідношення зазначених факторів, якщо тільки цей процес не гальмується через зовнішні впливи на динаміку змін білка та потребу періодично інтенсифікувати метаболізм для відновлення належних градієнтів.
Наведені результати дослідів дозволяють сформулювати деякі практичні настанови щодо оптимальних режимів й інших особливостей зберігання інкубаційних яєць на складі.
Зберігання яєць
Важливо якомога частіше збирати яйця, що сприятиме зменшенню механічних пошкоджень і збільшенню виводимості яєць від курей старого стада, оскільки у цьому разі необхідно щонайшвидше охолодити яйця. Яйця від курей молодого стада перед охолодженням слід протягом тривалого часу тримати в теплі або довше зберігати на охолоджуваному яйцескладі до відправлення на інкубацію. Яйця механічного збирання охолоджуються швидше, ніж яйця, що знесені на підстилці, — особливо якщо курка залишається на гнізді. Ці моменти слід урахувати під час планування технологічного процесу, а саме під час призначання максимального періоду часу від збирання до охолодження. Якщо час перебування яєць на складі є однаковим, яйця від курей молодого стада слід зберігати за вищої температури, ніж яйця від курей старого стада. Конструкція контейнерів для зберігання яєць має забезпечувати достатній приплив повітря для одночасного охолодження всіх яєць, особливо знесених курми старого стада. Відносна вологість повітря має бути дещо вищою для яєць від старого стада, а також для яєць, що зберігалися тривалий час. Також тривале зберігання яєць передбачає їх щонайшвидше охолодження до температури +12 °С. Практиковане інколи зберігання в закритій тарі, наприклад у пластикових мішках, має сенс лише для яєць від дуже старого стада або від стада, яке дає яйця з дуже поганим білком. Також у закритій тарі доцільно тримати яйця, що зберігатимуться тривалий час.
Тривале зберігання яєць без зниження їх виводимості можливе за оптимального співвідношення таких чинників, як температура та відносна вологість повітря (таблиця); генетичні особливості птиці; клімат місцевості, де розташовано яйцесклад; санітарний стан підприємства; вік племінного стада; вид птиці.
Щодо впливу температури довкілля на термін зберігання інкубаційних яєць, то загальні правила є такими: чим вища температура довкілля, тим коротшим є термін їх зберігання, і тим вищу температуру зберігання слід підтримувати для забезпечення належної виводимості пташенят. Збільшення тривалості зберігання інкубаційних яєць на добу призводить до збільшення летальності ембріонів приблизно на 1% і вимагає на 40 хв подовжувати тривалість інкубації. У цілому, якість пташенят після тривалого зберігання яєць погіршується. Якщо птахівникам потрібно тривалий час зберігати інкубаційні яйця, їх слід негайно після знесення дезінфікувати й охолодити. За неможливості холодильного зберігання яйця тримають на лотках, запакованими в поліетиленову плівку.
Таблиця. Умови зберігання інкубаційних яєць різних видів свійської птиці
|
Вид птиці |
Тривалість зберігання, діб |
Температура повітря, °С |
Відносна вологість повітря, % |
|
Кури |
1–3 |
20–21 |
75–80 |
|
1–7 |
14–15 |
75–80 |
|
|
понад 7 |
12–13 |
75–80 |
|
|
Індики |
1–3 |
15–18 |
75–80 |
|
1–6 |
12–15 |
75–80 |
|
|
понад 6 |
8–12 |
78–80 |
|
|
Качки, гуси, цесарки |
1–3 |
15–18 |
78–80 |
|
1–8 |
12–15 |
78–80 |
|
|
понад 8 |
8–12 |
78–80 |
|
|
Перепели |
1–7 |
10–12 |
80–85 |
|
1–10 |
8–10 |
80–85 |
Сергій Вербицький, канд. тех. наук
Інститут продовольчих ресурсів НААН
журнал “Наше Птахівництво”, вересень 2014 року
Наше Птахівництво
