Вітчизняний ринок свинини нині на підйомі, але після кризових років лишилися на ньому тільки найкреативніші гравці. ФОП «Мельник», що на Хмельниччині, один із таких. Як вдалося невеликому господарству втриматися на плаву, та яку подальшу стратегію розвитку тут планують, розповів керівник Олексій Корабльов.
— Пане Олексію, наскільки нині, з вашого досвіду, склалися сприятливі умови для виробників свинини?
— Найкращого року на моїй пам’яті не було. За всю історію вітчизняного свинарства ціна на живця ніколи не сягала 70 грн/кг. Натомість ціна на зерно суттєво знизилася. Коли раніше ми купували пшеницю по 7,50 грн/ кг, а взимку продавали свиней по 38 грн/ кг, ми не покривали навіть собівартості виробництва. Майже всі підприємства працювали або в нуль, або в мінус. Здебільшого в мінус, причому тривалий час — не рік і не два.
Нині ми закуповуємо зерно в середньому по 4,5–5,0 грн/кг, а ціна на живця становить 66 грн/кг. Плюс улітку ще не потрібно витрачатися на дрова, які ми використовуємо для опалення пологового відділення, маточника. Електроенергія влітку теж не дуже дорога. Тому рентабельність свинарства на теперішній час висока.
— Але ж зросла вартість інших складових: премікси, ліки, дезінфектанти, пальне тощо…
— Це все не дуже сильно впливає на собівартість. 80% затратної частини на виробництво становлять корми. Так, здорожчали премікси, БМВД, шроти, але внаслідок зниження вартості зернової групи рентабельність є високою.
Раніше на вітчизняне виробництво дуже сильно впливало засилля імпортної свинини. Тепер цього немає. Виробництво свинини за кордоном завжди було дешевшим, ніж у нас. Плюс вони мали дотації й могли продавати свій продукт дешево, завжди були з прибутком.
— Ви зауважили, що влітку виробництво менш затратне. А як далі плануєте його регулювати? Ті самі дрова підскочили в ціні, зерно теж починає дорожчати…
— Якщо ціна на свинину лишатиметься в діапазоні 55–65 грн/кг, зерно коштуватиме 5,0 грн/кг, ми будемо з прибутком. Наше господарство повного циклу, відповідно, ми поросят не купуємо. Тому для нас відгодівля не дуже затратна, ми ж це робимо професійно. Наше порося від народження до забою з’їдає близько 280 кг зерносуміші. Тобто на тонну кормів ми можемо вигодувати троє поросят.
На жаль, ми не маємо власної землі — зерно купуємо. І справді, відколи в країні налагодили експорт, воно трохи підвищилося в ціні: якщо під час жнив коштувало 4,0–4,5 грн/кг, то тепер вже продають і по 5,5 грн/кг. Але ще ж є маленькі фермерські господарства, які не можуть експортувати, то вони зерно продають нам за доступною ціною. Ми обов’язково перевіряємо його на якість, щоб були добрі показники білка, клейковини й не було фузаріозу, бо свині дуже чутливі до мікотоксинів.
— Які бачите ризики для вашого виробництва надалі?
— На тепер — тільки АЧС. Звісно, окрім війни. Решту хвороб можна вакцинувати й профілактувати. Як показує практика, навіть за достатньо сильних заходів безпеки господарства безсилі перед цим вірусом. Минулими роками АЧС найближче підступила до нас за 25–50 км. На щастя, цього року поки що спалахів не було.
— Як нині налагоджено роботу на свинокомплексі? Як працюєте зі свиноматками та поросятами?
— Працюємо з генетикою РІС. Закупивши ремонтних свинок, ставимо їх на свою систему вакцинації, рекомендовану дистриб’ютором «Хіпри» ТОВ «Триплекс». Купуємо свинок в Україні, їх доставляють нам із господарств-нуклеусів.
Більша частина свиноматок працює понад чотири роки, навіть до п’яти років. У середньому на свиноматку припадає 6–7 опоросів. Це високий результат. Бо зазвичай свиноматку вибраковують через три роки роботи, адже надалі зменшується кількість новонароджених поросят, вони народжуються слабшими.
У середньому одна свиноматка приводить 12–16 поросят. У першу добу їх життя проводимо сортування, щоб боротьба за годівлю була конкурентною.
Можемо застосовувати мачух: свиноматці, що народила, наприклад, 7 поросят, можемо докинути ще шість (якщо кількість сосків дозволяє їх вигодувати). Відлучаємо поросят у 24 дні, коли вони набирають достатньої ваги, вже можуть їсти сухий корм. Хоч, звісно, краще це робити на 26–28-й день.
На довершення до цього важлива робота щодо біобезпеки приміщень. Усі станки обробляємо дезінфектантом-осушувачем Inlitter та Новасан Йод виробництва заводу «Новакор», якими обробляють новонароджених поросят, а також приміщення відгодівельників і маточників. Систему випоювання дезінфікуємо засобом Гідрокеа, на випоювальні системи на відгодівлі додаємо Люманце — залежно від віку поросят. Це — природний замінник антибіотика з антибактеріальною та відновлювальною функцією кишківника, покращує конверсію та бореться з клостридіями.
— Що, з вашого досвіду, найбільше впливає на продуктивність поголів’я?
— Один з основних чинників продуктивності у свинарстві є умови утримання, далі — годівля і менеджмент. Бо якщо умови будуть «колгоспні», то який би професійний менеджмент не був, добрих показників не досягнути. Має бути щілинна підлога, висока температура в залі для новонароджених поросят 29 °+. Інакше показники будуть знижені.
У нас ферми ще з радянських часів, частину з яких перероблено. Наприклад, у станки ми вставляли спеціальну пластикову сітку, щоб відділити поросят від вологи. Також перероблено станки індивідуального утримання свиноматок. Скрізь автоматичне подання води, мікроклімат регулює комп’ютер, пологове відділення обігрівається твердопаливним котлом.
Для поросят обов’язково слід дотримуватися принципу «порожньо-зайнято» — і на маточнику, і на відгодівельнику.
Свиноматки також потребують якісних умов утримання. Після відлучення поросят ми переводимо їх у зал очікування в індивідуальний станок утримання. У цей період важливо витримати режим годівлі, кількість потрібного корму, щоб вона не схудла дуже сильно після вигодовування поросят. У період від відлучення поросят до еструсу важливо застосувати правильний флешинг — щоб була достатня кількість вітамінів і білків. У нашому випадку це збільшені дози кормів із додаванням у них риб’ячого жиру, цукру, сухого органічного селену Алкосель.
Осіменіння проводимо через чотири дні після відлучення. Проводимо штучне осіменіння — маємо кнурів 337 генетики РІС, яких обов’язково підтримуємо добавкою Есперма + ТМ Магапор (Іспанія).
— За вашими словами, корми становлять 80% усіх витрат на виробництво. Де ви бачите ресурс для зменшення цього показника?
— Купувати дешевше зерно. Корми ми виготовляємо самі, використовуємо тільки ячмінь, пшеницю та кукурудзу. Орієнтуємося на вартість зерна — дешевшого даємо більше. Здешевити корми можемо, купуючи зерно прямо з поля, з-під комбайна. Кукурудзу, наприклад, досушуємо у власній сушарці, яка працює на дровах. Після чого засипаємо у свій склад. От і виходить, що кукурудза найдешевша в раціоні.
Рецептуру нам готує завод — постачальник преміксів Feedline на будь-яку зернову базу, регулюючи його складники. Також користуємося продукцією компанії AVA Group. Премікси якісні, добре працюють і забезпечують високі прирости.
Нині серед споживачів побутує думка, що премікси — це хімія, натомість м’ясо, яке вони купують у селян десь у невстановлених місцях, — натуральне, екологічно чисте. На мій погляд, у тих, хто так думає, просто бракує знань. Бо премікси містять тільки вітаміни, білки й амінокислоти. Без цих добавок свиня швидко не виросте, бо її організм потребує всіх цих елементів. Тому правильно про таких свиней казати «вирощені професійно». А любителі «домашнього натурального м’яса» глибоко помиляються — невідомо, у яких умовах ту свиню вирощували, і на що вона хворіла. І вже точно те м’ясо не досліджувала ветслужба. Окрім того, професійно вирощена свиня на забій іде в п’ять місяців, а не в рік, як домашня, тож вона набагато молодша, має високі смакові якості. І дуже добрі показники виходу м’яса з туші — 74–75 %.
— На вашу думку, яким шляхом можна підвищувати рентабельність виробництва свинини?
— Тільки постійне збільшення поголів’я свиноматок. Я думаю, нині у Європі не знизиться ціна на свинину, бо в них також дуже дороге зерно, вартість сягає 400 дол./т — дешевим м’ясо не буде. Кажуть, у Польщі м’ясо вже продають по 250 грн/кг. Тож їм нема сенсу охолоджену свинину напівтушами везти в Україну.
Тому нашим господарствам, де все налагоджено, де є можливість виготовляти дешевші корми для себе, збільшити рентабельність, можна тільки нарощуючи поголів’я. Наприклад, таким господарствам, як наше, — а ми маємо 120 свиноматок, — треба доводити їхню кількість до 150. Головне — щоб були умови утримання. І обов’язково слід постійно використовувати всі приміщення на повну потужність на весь період життя свиней, щоб вони не пустували. Наприклад, ми після дезінфекції буквально через два дні знову заводимо свиноматок у приміщення. Якщо приміщення простоює, значить, у виробництві щось не так: або бракує свиноматок, або був перепродаж, або не варто продавати поросят малою вагою тощо.
Ще донедавна були дуже важкі часи для свинарів. Чимало відгодівельників, підприємств із повним циклом виробництва закрилося без відновлення. Причому такі, що мали власну сировинну базу, власне виробництво кормів. Ми ж втрималися — економили, навіть взяли кредит у банку, щоб підтримати господарство, розрахувалися з постачальниками. На щастя, вже його віддали, боргів не маємо. І коли всі зменшували потужності, ми їх нарощували.
Надалі в планах — тільки нарощувати виробництво. Не шляхом будівництва нових площ, а шляхом правильної організації. Постійно ж вибраковуються свиноматки, але якщо їх через брак коштів вибраковувати більше, ніж закуповувати для ремонту, якщо отримані кошти спрямовувати на утримання раніше закуплених свиноматок, то виробництво буде постійно трохи відставати. Три-чотирирічні свиноматки народжують менше поросят, тоді ти відстаєш від поповнення поголів’я, тоді стадо стає біднішим. Аж доки не настане кризова ситуація. Тому гроші треба вкладати в ремонт стада. Тільки так можна підтримувати рентабельність.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Костянтин Махно, канд. с.-г. наук, продакт-менеджер з годівлі поросят AVA Group
— Жива маса відлучених від свиноматки поросят — один із головних виробничих показників на свинофермі. Чим вона більша, тим швидше свині досягнуть забійної ваги 110 кг. Утім, повноцінний ріст і розвиток поросят ускладнюється, коли свиноматка народжує понад 14 поросят. Адже молока для всіх поросят бракує, особливо наприкінці лактації, коли їхня потреба в поживних речовинах суттєво збільшується.
Якщо не проводити жодних технологічних заходів, маса гнізда на момент відлучення буде меншою. У групі будуть відсталі поросята, які не досягають максимальних показників продуктивності та часто не виживають в умовах кормової конкуренції на свинофермі. Оптимальним рішенням отримання рівномірного гнізда поросят і збільшення його маси під час відлучення є підгодівля якісним замінником цільного молока. Застосовуючи ЗЦМ для поросят у родильному відділенні, можна збільшити масу кожного поросяти на 0,5–1 кг додатково до відлучення, покращити однорідність гнізда, зменшити смертність поросят до відлучення, зменшити кількість використання прийомних свиноматок і запобігти виснаженню свиноматок під час лактації.
Компанія AVA Group пропонує якісний замінник молока Opticare Milk та рідкий престартер Opticare Preshake.
Opticare Milk згодовують рідким досхочу поросятам від третього дня народження і до відлучення за однофазової годівлі. Продукт легко розчиняється у воді й має відмінні смакові властивості. У результаті споживання поросятами Opticare Milk гарантує вищий рівень споживання корму та кращу їх підготовку до відлучення.
За двофазової годівлі рекомендовано переходити на згодовування рідкого престартеру Opticare Preshake на 10–12-й день від народження поросят і до відлучення. Це перехідний продукт між Opticare Milk і сухим престартерний комбікормом. З його використанням процес відлучення поросят стає поетапним і більш плавним, ШКТ поросят призвичаюється до перетравлення рослинного протеїну та крохмалю, краще розвивається.
Використання замінника молока Opticare Milk та рідкого престартера Opticare Preshake дає змогу отримати більше відлучених поросят на свиноматку, однорідне та здорове гніздо, зменшити кількість прийомних свиноматок.
The Ukrainian Farmer
