Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Ціна помилки, або Як відсутність фахівця з кадрів може влетіти в копієчку й агропідприємству, й директору

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:

Жив-був директор, який був переконаний, що бухгалтер повинен вміти все: і бухгалтерський облік вести, і звітність складати, і в суді за позовами податкової відповідати, і на роботу не запізнюватися… І от одного разу цей на всі руки фахівець прийшов до керівника й повідомив, що фірма росте, і бухгалтер, звісно, «може все», щоправда кадровий облік — то вже занадто. Директору зухвалість бухгалтера не сподобалась. Однак чомусь оті слова не йшли з голови, тож вирішив попитати думки друзів, котрі також керують чи володіють якимись бізнесами. Кілька почутих історій справді підтвердили, що фахівець з кадрів потрібен, оскільки помилки дорого обійдуться і фірмі, і директору.

Історія перша, ЦПХ-шна

Укладання договорів цивільно-правового характеру (ЦПХ) на виконання певних робіт або надання послуг стало поширеною практикою, особливо коли такі роботи мають короткостроковий характер. Проте не всі бізнесмени чітко розуміють різницю між трудовим договором та договором ЦПХ, чим успішно користуються контролери, які накладають величезні штрафи на горе-бізнесменів за те, що вони не оформляють трудові відносини з працівниками. Так от розпізнати трудові відносини та правильно їх оформити якраз і може фахівець з обліку кадрів.

Так сталося, що у друга, який розповідав цю історію, фахівця-кадровика не було, і справа з ЦПХ-шними відносинами дійшла аж до суду. А сталося це внаслідок таких причин:

Причина перша: неуважне вивчення законодавства

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства, а член наглядової ради товариства без згоди загальних зборів учасників здійснювати господарську діяльність як фізична особа — підприємець у сфері діяльності товариства. Втім, це не стосується керівника ТОВ (одноосібного виконавчого органу), голови колегіального виконавчого органу (голова правління, дирекції тощо), інших працівників ТОВ.

Причина друга: неправильне тлумачення норм законодавства

Договір ЦПХ укладається, якщо він передбачає отримання певного результату, а не виконання функцій. Особливо — якщо такі самі функції передбачені посадовими інструкціями до наявних у штатному розписі посад.  

Причина третя: шкідливість робіт

Якщо виконання робіт є шкідливим для здоров’я, то саме під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору. Звісно, під час укладання договорів ЦПХ цей обов’язок у сторони, яка наймає виконавця, відсутній. Тому формально нікого і ні про що попереджувати не потрібно. Але у випадку виконання шкідливих робіт контролери з Держпраці завжди стають на бік особи, права якої порушено.

Причина четверта: підпорядкованість і передання ризиків

Договори ЦПХ є, по суті, договорами підряду, в яких підрядник сам організовує процес виконання роботи, нікому не підпорядковується на підприємстві-замовнику, не дотримується розпорядку роботи на підприємстві, приймає всі підприємницькі ризики. Однак в укладених угодах було передбачено, що підрядники виконують роботу на території підприємства, у робочі години та підпорядковуються начальнику виробництва. Зазначений момент є дуже важливий, адже основною відмінністю трудових договорів та договорів ЦПХ є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Тому якщо фізична особа сама не може організувати виробничий процес, незалежно від підприємства-замовника, то однозначно маємо справу з трудовим договором.

Історія для підприємства і його керівника закінчилась невтішно, суд постановив, що укладені договори ЦПХ є, по суті, трудовими договорами, і підприємство має понести відповідальність за неоформлені трудові відносини.

Історія друга, відпусткова

Якщо на договорах ЦПХ може спіткнутися не кожен, то надання відпустки обійти не можна. Відпустка щороку має надаватися всім працівникам, і не просто надаватися, а правильно оформлятися, і відпускні мають виплачуватися у визначені терміни, й відмовитися від відпустки не можна… А якщо все це порушити, то штрафи треба заплатити шалені. І от другий підприємець розповів, в яку халепу ледве не потрапив з тими відпустками.

Халепа перша: коли ж їх усіх відправити у відпустку

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про відпустки» №504/96-ВР від 15.11.1996 (далі — Закон про відпустки) конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником i власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше, як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Зміна термінів надання відпусток, відображених у графіку, може бути проведена за узгодженням сторін трудового договору i за умови виникнення обставин, що змушують перенести щорічну відпустку. Якщо працівник просить перенести відпустку, наприклад, за сімейних обставин, на інший період чи надати її у стислi терміни i роботодавець не заперечує щодо зміни у графіку періоду використання ним відпустки, то порушення законодавства тут відсутнє.

Халепа друга: треба виплатити відпускні, а грошей немає…

Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку. Так зазначається у ст. 115 КЗпП та у ч. 1 ст. 21 закону про відпустки. Але за які три дні слід виплачувати відпускні: календарні чи робочі? Існують міфи, що дні треба рахувати робочі. А от і ні, дні календарні, тільки день виплати не враховується. Відпускні можна виплатити і раніше, тут порушення немає, а коли останній день строку виплати відпускних припадає на вихідний день, відпускні слід виплатити не пізніше останнього робочого дня тижня до початку відпустки. І якщо терміни виплати порушені, то до посадових осіб, винних у порушенні, і до підприємства будуть застосовані штрафні санкції, розмір яких суттєво зменшить залишок грошей на банківському рахунку.

Є одне але. Бувають різні ситуації у практиці кадрової служби та бухгалтерії. Наприклад, термінова необхідність працівника за сімейними обставинами піти у відпустку буквально наступного дня після подання заяви і складання наказу.

У виняткових випадках у разі настання обставин, які зумовили використання працівником щорічної відпустки чи її частини у стислі терміни, коли неможливо оплатити відпустку у строки, зазначені у ст. 115 КЗпП та у ч. 1 ст. 21 закону про відпустки, в заяві працівник може висловити своє бажання про отримання оплати за таку відпустку в терміни, визначені між працівником та роботодавцем. І це не буде порушенням закону. З цим навіть погоджуються контролери із Держпраці.

Історія з відпустками і виплатою відпускних для бізнесмена закінчилась щасливо, оскільки у нього працював фахівець з управління персоналом, який знав описані вище нюанси і своєчасно попереджував керівника про їх наслідки.

Історія третя, кадровий аудит…

А цю історію розповів бізнесмен, який під впливом історій про величезні штрафи за порушення трудового законодавства вирішив запросити аудиторів, які б перевірили кадровий облік, щоб переконатися, що все добре і жодні штрафи за порушення кадрового законодавства не загрожують.

Те, що не все так добре, власник зрозумів одразу, як тільки отримав запит на документи… Запит виявився довгим, і крім наказів та особових справ, там виявились і посадові інструкції, і положення про відділи, і положення про оплату праці, і правила трудового розпорядку, і колективний договір, табелі обліку робочого часу… І ще купа всіляких документів, частина з яких була у наявності, частина з яких була відсутня, а ще деякі документи були непридатними через неправильне оформлення. Так от за результатами аудиту довелось бізнесмену замовляти ще одну послугу: відновлення кадрового обліку і пошук фахівця з кадрового обліку.

Ці три історії переконали нашого героя, що бухгалтер — це не супермен і не супервумен, і фахівець з кадрів справді потрібен, і роботи у нього багато, а якщо цю роботу як слід не виконувати, то доведеться заплатити чималенькі штрафи.

Тетяна Паєнтко, керуючий партнер ТОВ «Аудиторська компанія “Міжнародна правова безпека”»

газета “АгроМаркет”, серпень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
АгроМаркет
АгроМаркет
АгроМаркет
10
Статті з журналу:
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: