Москва недвозначно дала зрозуміти: те, що відбулося в серпні на російсько-українському кордоні, — не разова акція, а демонстрація того, що чекає на Київ у разі підписання договору про зону вільної торгівлі з ЄС. Скільки втратив АПК України за шість днів торговельної війни з Росією та наскільки вагомою є частка РФ в експорті вітчизняної аграрної продукції?
За час торговельної «війни» з Україною, що тривала з 14–20 серпня, федеральна митна служба Росії ввела для постачальників української продукції заставні зобов’язання, без виконання яких вітчизняна продукція не могла потрапити на ринок РФ. Прискіпливі перевірки на кордоні загрожували великими фінансовими втратами, проте збитки від першого акту вистави «Примушення до Митного союзу» для українських аграріїв виявилися незначними, чого не можна буде сказати, якщо в майбутньому блокада затягнеться на довше, ніж тиждень. Ціна питання – 2 млрд дол. США виручки на рік.
«Росія ввела так звані заставні зобов’язання, тобто імпортер повинен залишити у вигляді застави для перевірки сертифіката суму, що становить майже 80% суми контракту. Після її оформлення вантаж проходить територію митниці, далі розбираються із сертифікатом і протягом місяця, якщо все гаразд, повертають гроші», — розповів голова ради директорів «Союзу птахівників України» Олександр Бакуменко.
Раніше подібних заходів Росія по відношенню до української птахівничої продукції не здійснювала, а виконання заставних зобов’язань є скрутним для багатьох українських імпортерів. Відтак, під час загострення відносин декілька десятків машин із вітчизняною продукцією простоювали на російсько-українському кордоні. А низка виробників заявила про тимчасове припинення відвантаження продукції в Росію.
Літній період традиційно є сезоном активного експорту українських овочів і фруктів у Росію. На частку РФ припадає не менше 80% усього обсягу міжнародної торгівлі свіжої та переробленої плодоовочевої продукції з України. За даними «АПК-Інформ: овочі і фрукти», один день простою на російській митниці коштував виробникам овочів і фруктів 5 млн дол. США. Основна небезпека у цьому випадку підстерігає тепличну галузь України: відсутність експорту в Російську Федерацію може призвести до масових банкрутств найбільших тепличних комбінатів країни.
2012 року в Російську Федерацію було вивезено агропродукції на 1,99 млрд дол. США, що становить 11% усього українського експорту сільськогосподарських товарів.
Найбільші обсяги експорту в Російську Федерацію торік мали сільськогосподарські товари з високою доданою вартістю — шоколад, сири, хлібобулочні вироби, свинина, плодові та овочеві соки. Ці продукти становили понад половину сільськогосподарського експорту в Росію та забезпечили близько 1 млрд дол. США валютної виручки.
Практично не зменшились обсяги експорту й цього року. За сім місяців 2013 року Україна вже експортувала в Росію сільгосппродукції на суму 1067,4 млн дол. США. До того ж структура експорту майже не зазнала змін.
«Сума збитків за тривалого блокування імпорту української продукції в РФ може бути досить великою, оскільки окрім втрат самої продукції, виникнення заборгованості перед замовниками, штрафних санкцій і пені за контрактами, яких зазнають виробники, вони будуть змушені скоротити виробництво. Відповідно, зросте рівень безробіття, зменшиться ВВП, сальдо зовнішньої торгівлі та знизяться надходження в бюджет», — пояснює експерт аграрних ринків УКАБ Ігор Остапчук.
Повернення до штатного розмитнення українських товарів відбулося на шостий день «війни». Міністерство доходів і зборів України та Федеральна митна служба Росії під час переговорів 19 серпня 2013 домовилися про те, що додаткові процедури митного контролю по відношенню до українських товарів не застосовуватимуться. «Під час переговорів російська сторона запевнила, що станом на сьогодні додаткові процедури митного контролю по відношенню до українських товарів не застосовуються, товари українських підприємств перетинають російську митницю в штатному режимі. Гострота проблемної ситуації знята», — повідомили в прес-службі Міндоходов.
Сторони також домовилися про те, що «головним ключовим інструментарієм для врегулювання та недопущення подібних ситуацій надалі стане активізація обміну інформацією між митними органами двох країн, проведення двосторонніх консультацій, вироблення спільних підходів, особливо у випадках, коли зачіпаються інтереси українських і російських компаній». Такі розмиті формулювання можуть свідчити лише про одне — насправді Україна не отримала жодних гарантій того, що ситуація з блокадою продукції не повториться. Окрім того, варто готуватися до підвищення митних тарифів.
Очевидно, що в серпні Росія нам продемонструвала, що чекає на українських експортерів у разі підписання договору про зону вільної торгівлі з ЄС. На щастя, для більшості вітчизняних агровиробників Росія не настільки критично вагомий ринок збуту, як, наприклад, для підприємств машинобудування. То ж поки ще не грянула нова, триваліша блокада, вітчизняним агровиробникам ще раз дали зрозуміти, що треба переорієнтувати ці 11% збуту на інші країни.
Яна Жовнірук
газета “АгроМаркет” вересень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “АгроМаркет” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посиланняна журнал “АгроМаркет” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
AgroTimes
