Виробники органічної продукції напрацьовують власні технології, вчаться взаємодіяти й досягати максимальної рентабельності свого бізнесу.
Виробництво органічної продукції в Україні розвивається досить стрімко. Значною мірою цьому сприяє великий попит на неї у світі. До речі, найбільше органічного споживають Швейцарія, Данія й Швеція — не в останню чергу завдяки українським виробникам. Щоправда, Україна поки що в топ-20 світових лідерів лише за площею органічних сільськогосподарських земель. Як каже Торальф Ріхтер, експерт напряму сільськогосподарських орних культур Швейцарського дослідного інституту органічного сільського господарства (FIBL), лише у Швейцарію щороку надходить близько 10 тис. тонн органічної продукції від 15 українських агровиробників. Секрети успіху «АгроМаркет» з’ясовував на конференції, присвяченій 10-річчю поступу органічного виробництва в Україні.
«Поєднуємо досвід з інноваціями й готуємо кадри»
Гліб Лук’яненко, директор ПП «Агроекологія»
— Цей рік для нашого господарства ювілейний: рівно 40 років тому «Агроекологія» відмовилася від хімічних засобів захисту рослин, а ще через 10 років — від мінеральних добрив. Крім того, ми вже 40 років не втручаємося в ґрунт глибше ніж на 10 см, створюючи умови виробництва, максимально наближені до природних.
Кожне господарство проходить через різні етапи свого розвитку й на кожному з них має різні виклики. До нас часто звертаються із запитаннями щодо боротьби з бур’янами та хворобами, а для нас це вже не проблема. Нині перед нами постали завдання іншого рівня. Замість нарощення земельного банку прагнемо розвивати те, що вже маємо. А дорожче продавати продукцію можна, отримавши додаткову сертифікацію або створюючи додану вартість.
Торік відкрили магазин, де представлені наше м’ясо, молоко, нещодавно почали додавати лінійку продуктів переробки з м’яса, реалізовуємо деякі товарні групи наших партнерів або друзів. Плануємо також додати продукти переробки з молока.
Щодо продукції рослинництва — 90% ми експортуємо у Швейцарію, Німеччину, Нідерланди, Австрію. В Україні продаємо лише соняшник. У питаннях експорту важливу роль відіграє репутація господарства. Так, наш перший експортний контракт ми уклали… заочно, навіть не зустрічаючись із партнерами — ми з ними переписувалися протягом півроку, після чого отримали 100% передплати.
У процесі виробництва поєднуємо досвід з інноваціями. В нашій технології є базові принципи: сівозміна, використання певних культур для створення поживності ґрунту тощо. Завдяки інноваціям ми фактично інтенсифікуємо базову технологію. Нещодавно впровадили компостування, скоригували сівозміну, почали використовувати нову техніку для боротьби з бур’янами, а також супутниковий моніторинг посіву для прогнозування врожайності.
Одна з ключових проблем в органічному виробництві — кадри. Органічний агроном (на ринку їх практично немає) повинен поєднувати компетенції не лише агронома, а й менеджера, механізатора, логіста та ще й уміти комунікувати. Взяти з інституту випускника, який одразу побудує агрономічну службу чи впровадить якийсь новий процес, — неможливо. Коли ми добираємо нових людей, дивимося передусім на їхню здатність до навчання, це — головний критерій. Золоте правило органічного виробництва, перевірене особисто нами: один агроном не може ефективно обслуговувати понад 2 тис. гектарів.
Наше господарство орієнтоване на горизонтальний розвиток персоналу. Ми беремо людей із конкретними навичками й знаннями і вже потім їх навчаємо, розширяємо їхні компетенції. Тому будьхто з наших трактористів сам може автономно налаштувати будь-яке обладнання, завдяки чому отримує й більшу зарплату… Буває, власники чи фахівці компанії — виробника техніки просто вражені, вочевидь переконавшись, які можливості їх агрегатів можуть бути застосовані в органічному землеробстві.
«Шукаємо нові ринки збуту на перспективу»
Андрій Пилипченко, генеральний директор і засновник Агропромислової групи «Арніка»
— З 2013 року, коли ми почали займатися органікою, майже 16 тис. гектарів нашого земельного банку (із 20 тис., що є в обробітку) сертифіковано під органічне землеробство. Загалом на кожен гектар це обійшлося в 600 євро загальних інвестицій (з урахуванням купівлі техніки), а собівартість продукції зросла приблизно на 10%. Багато хто помилково думає, що коли переходиш на органіку, то затрати зменшуються. Втім, фактично все навпаки. Бо якщо, наприклад, в класичній технології ми використовуємо близько 70 літрів пального на гектар, то в органічній це 150 л/га…
Оскільки ми з 2000 року працювали за класичною технологією, перше, з чим я зіткнувся при переході на органіку, — це культура виробництва. Відповідний підхід має бути в усьому, в кожній деталі, і непросте завдання — перелаштувати на цю хвилю велику кількість людей, донести персоналу, включаючи сторожа і водія, чому у нас не може бути на виробництві навіть мішка з-під «хімії». Якось інспектор помітив каністру з-під гербіциду, яку один із механізаторів прилаштував для заливання мастила. Добре, що на ній була дата виробництва якогось 2005 року.
Ще один виклик — це логістика і зберігання. Оскільки ми не повністю відійшли від традиційного землеробства, склади і транспорт у нас також різного призначення. Була ситуація, коли в нічну зміну водій, замість перевезти органічну продукцію на склад №1, помилково відвіз її на склад №2, де зберігалася неорганічна. Тож цілу машину зерна (близько 250 тонн) довелося вилучити з органіки… А часом техніка фізично не здатна впоратися з обробітком по бур’янах, тоді доводиться залучати ручну прополку. Торік, наприклад, на це пішло 4,5 млн грн…
Наразі 100% нашої продукції експортується у Швейцарію, Німеччину, Нідерланди, Францію, Литву та Естонію. Всього за три роки ми експортували понад 20 тис. тонн продукції. Звичайно, довелося довго налагоджувати логістику та боротися з труднощами розмитнення, оскільки Єврокомісія встановила дуже жорсткі умови для українських експортерів. Але всі ці зусилля не були марними, адже поки що в ЄС дефіцит органіки, тому на нашу продукцію є попит. Проте щороку на європейському ринку зростає кількість локальних виробників, і тому ми вже займаємося пошуком нових ринків збуту на перспективу.
|
«Працюємо над власною торговою мережею»
Олександр Ющенко, генеральний директор і засновник компанії «Галекс-Агро»
— Почали діяльність у 2008-му відразу з органічного землеробства: тоді ми сертифікували 1700 га. Далі було тваринництво, бо без нього не може бути повноцінної органіки. За приблизними розрахунками на 2 га землі господарству треба мати щонайменше одну корову, аби було достатньо органічного добрива (торік ми внесли понад 40 тис. тонн компосту). Сьогодні в нас 8,5 тис. гектарів сертифікованих земель і близько 5 тис. корів, господарство має статус племінного.
У рослинництві ми вже напрацювали власну технологію. Зокрема, один із наших методів боротьби з бур’янами такий: сіємо овес на годівлю тварин, весною підсіюємо конюшину, таким чином ми отримуємо корм для тварин на два роки й усі бур’яни, що проростатимуть, будуть знищені. На третій рік сіємо там звичайну пшеницю. А для сої, наприклад, краще робити оранку (22 см максимум) — це дасть чисті поля без бур’янів. Ще одна вагома проблема — кислі ґрунти, що заважає вирощувати кормову базу. Сьогодні в нашому господарстві таких 50%, тому ми розпочинаємо програму вапнування земель — уже почали завозити вапнякове борошно.
Лише в замкнутому циклі виробництва органічний бізнес максимально рентабельний. Наше підприємство отримало у 2017 році 60 млн гривень чистого прибутку. Ці кошти ми вкладаємо в розвиток, уже запустили м’ясопереробку: невеликий завод потужністю до 4 т на добу. Дуже складно працювати з ритейлами, бо більшість із них хоче заробляти більше, ніж сам виробник, тому є сенс будувати власні роздрібні мережі, думаю, нам, органікам, треба об’єднуватися у цьому питанні. І ми вже над цим працюємо.
Наше господарство має також торгову марку «Органік Мілк», куди на переробку йде все наше молоко. Важливо, щоб продукція була на 100% органічною, тому для йогуртів ми самі вирощуємо ягоди й навіть маємо на своїх полях сертифіковану пасіку (200 бджолосімей). Нашу молочну продукцію експортуємо в Дубай, ведемо також переговори з Саудівською Аравією та США. Логістику організовуємо літаками: від рампи до аеропорту в Дубаї проходить приблизно 14 год. І якщо в Україні наше молоко коштує плюсмінус 1 долар, то на шляху до Дубаї ціна зростає до 3,5 долара, а продають у супермаркетах за 6,5 долара. Хоча прибуток ми отримуємо практично такий самий, як і від продажу в Україні. Відтак експорт молочної продукції для нас швидше імідж, ніж заробіток!
Вітчизняний органічний ринок ще не сформовано, тому майже всю нашу продукцію (за винятком молочної) експортуємо до Швейцарії, Німеччини, трохи в Нідерланди, Британію, Італію, Угорщину. Щоправда, доводиться демпінгувати, бо європейці швидше куплять у свого виробника. Тому, переконаний, слід розвивати український ринок.
«Досягаючи досконалості, й сатисфакція відповідна»
Олексій Язиков, директор ТОВ «Жива нива»
— Після чотирьох років роботи за традиційними агротехнологіями ми перейшли на no-till і таким чином вийшли на 250–300% рентабельності. Паралельно я вже вивчав досвід Австрії й Німеччини, спілкувався з практиками й консультантами і поступово занурювався в органіку. Близько чотирьох років пішло в мене на вивчення технології й підготовку, фактично це був мій перехідний період від традиційного землеробства до органічного. Сьогодні ми обробляємо 3,5 тис. гектарів.
Проблема була знайти спеціалістів, які справді можуть щось розповісти у цій сфері. Зазвичай справа закінчувалася тим, що приїжджали до мене консультанти й казали: «У вас усе є, навіть більше, ніж я міг би порадити». Тож моїм прикладом для наслідування став Андрій Пилипченко та його компанія «Арніка». Залучали також консультанта з Німеччини.
Обираючи технологію виробництва, я вирішив мінімально втручатися в ґрунт, тож культивуємо не глибше як на 5–6 см. І важливо перед сівбою зробити це щонайменше 3–4 рази, щоб максимально запобігти забур’яненості. Звісно ж без оранки бур’янів більше, ніж із нею. Проте я свідомо йду на цю помилку, бо лише таким чином можна зберегти вологу в ґрунті. Наразі ми експериментуємо з біопрепаратами, але поки що не досягли бажаного результату.
Витрати на гектар у нас коливаються від 400 до 550 євро по різних культурах. Проте можна говорити про 100–150% прибутковості. Однак, якщо взяти, наприклад, тогорічну гречку, то там ми отримали мінус 25%. В органічному землеробстві про прибутковість можна говорити, маючи статистику не менш як за 4–5 років.
Продукцію традиційного агровиробництва, де застосовується хімія, можна продати відразу. А тут ще треба пройти дуже складний і довгий процес сертифікації, лабораторних аналізів тощо. Це все забирає дуже багато часу, тому фінансове планування в органіці дуже хистке. Проте, досягаючи досконалості, й сатисфакція відповідна — збережене довкілля, здоров’я людей, ще й прибуток є.
Справа складна, це я можу сказати з власного досвіду, порівнюючи органічне виробництво й традиційне. Якщо раніше інтенсивної роботи було 3–4 місяці, а потім я мав час на сім’ю, відпочинок і хобі, то тепер — інтенсивна праця протягом усього року. Це єдиний вагомий мінус органічного виробництва. Тому дуже хочеться з часом сформувати команду самовідданих однодумців, кожен із яких взяв би на себе відповідальність за якийсь із сегментів цієї відповідальної й почесної справи.
Анжела Гаврилюк
газета “АгроМаркет”, липень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
