СФГ «Карміл» планують поділити свій майбутній овочевий урожай на дві складові – комерційну й соціальну
«Борщу» погода поки сприяє
СФГ «Карміл» планують поділити свій майбутній овочевий урожай на дві складові – комерційну й соціальну
«Ми консервативні», – ділиться філософією аграрного виробництва, що сповідують у СФГ «Карміл», його очільник Андрій Малиновський. Створене понад двадцять років тому, господарство обробляє 160 га орних земель у с. Триліси Фастівського району Київської області. Перевагу віддає зерновій групі – пшениці, ячменю, сої, тощо, проте має й овочевий клин площею 27 га. Із них 20 га – під столовим буряком, 3 га – морквою, 4 га – білоголовою капустою. Інакше кажучи, у підприємстві культивують овочі борщового набору.
Консерватизм, за словами Андрія Івановича, полягає в тому, що в господарстві не женуться безоглядно за новим, а дотримуються того, що шляхом проб і помилок уже опанували. Зернові – надійний прибуток, що підкріплений валютою. Буряк, морква, капуста – овочі, традиційні для вирощування у центральній України й завжди затребувані. Тож чи варто експериментувати?
Овочі в «Кармілі» вирощують упродовж 15 років, не дуже переймаючись ціновими гойдалками, які ми щороку спостерігаємо на цю групу товару, адже на ринок, як і на погоду, в аграрія впливу немає, а без борщу українцю ніяк. До того ж трапляється свято й вулиці виробників борщового набору. Минулого року, приміром, ціни на буряк відверто порадували: за собівартості в 2,20-2,30 грн, оптом коренеплід брали по 9-10 грн. А бувають роки, коли більше двох гривень на кілограмі не заробиш. Завжди сюрприз – приємний або навпаки – й ціни на капусту. Через таку невизначеність чимало овочівників в останні роки перепрофілювалися на зернові.
Технології вирощування в СФГ «Карміл» дотримуються класичної, загальновідомої, розписаної наукою до найменших дрібниць. Щодо нюансів культивування на певній території, то визначили їх і враховувати дозволяє багаторічний досвід. Всі овочі тут сіють навесні, відразу у відкритий ґрунт, навіть капусту. Вирощують на богарі, але не через безумовний консерватизм, а тому що в їхній місцевості бракує води. Якось спробували підстрахувати посіви моркви крапельним зрошенням, воду брали зі ставка, але повною мірою, тобто за технологією, забезпечити посадки вологою так і не змогли, тож знову перейшли на старий добрий богарний спосіб, заморозивши «крапельний» проект до найкращих, економічно стабільніших часів, коли можна буде вкластися у свердловини. Наразі середня урожайність на богарі становить 50 т/га.
Наявність зернових дозволяє щороку робити сівозміну, тобто будь-який овоч два роки поспіль на тому самому місці не вирощується. І хоч профілактика від хвороб і шкідників у такий спосіб частково забезпечена, гербіциди, добрива та засоби захисту вносяться суворо за технологічною картою.
Цього сезону погода овочам борщового набору сприяє, як ніколи. Вологи небо віддає стільки, скільки потрібно рослинам. Сходи капусти й моркви, які сіяли у першій декаді квітня, піднялися дружно. Ось-ось вийдуть зовні листочки буряка, насіння якого кинули в землю в другій декаді травня. Посіви в господарстві проводять за допомогою італійської сівалки Agricola. Під час посіву техніка одночасно формує гряди завширшки 1,1 м. Насіння розташовується за схемою «два рядки по дві стрічки в кожному».
Із чим все таки довелося трохи поекспериментувати, так це з овочевими гібридами. Шукали найкращі за смаком, товарним виглядом, агротехнічними показниками, урожайністю. Так, віддали перевагу буряковим гібридам Пабло F1 і Бетолло F1 від Bejo, моркв’яному Курасао F1 від Bejo, капустяному Агресор F1 від Syngenta. Значення також мало, наскільки гібриди пристосовані для механізованого збирання. Тож Бетолло F1 привабив великою міцною гичкою.
«Враховуючи досвід Європи, рухаємося в бік механізації, щоб менше людей обробляли більшу площу землі, – каже Андрій Малиновський. – Такий підхід знижує собівартість продукції та водночас вирішує проблему людського ресурсу, якого з кожним роком меншає. Для збирання коренеплодів застосовуємо комбайн французької фірми Simon, проте капуста збирається вручну. Далі потреба в робочих руках є на сортувальній лінії, тому доводиться шукати сезонних працівників».
Передпродажна підготовка в «Кармілі» передбачає чищення й фасування. На сортувальній лінії коренеплоди звільняють від гички, капусту – від зайвого листя й качана. Потім овочі фасують по 20 кг у сітки.
Довготривало зберігають лише буряк. Роль сховища для нього виконує ангар, задутий поліуретаном, що не дозволяє овочу промерзати. Капусту й моркву в «Кармілі» відразу реалізують – частково самотужки на столичному ринку «Троєщина», частково віддають перекупнику. Через ті самі канали в міжсезоння збувають і буряк.
«Вирощуючи зернові й овочі, ми маємо можливість порівняти їх. Зерно в комбайн засипав – і вже знаєш, що менший чи більший, а урожай таки буде. Будь-який овоч – це завжди клопіт, напруження й навіть виснаження для всього колективу. Він більш вразливий до змін погоди, потребує постійного догляду, навіть після збирання: перебрати, зберегти, підвести до споживача, отримати оплату… – зауважує керівник господарства. – Наші буряки, морква і капуста – продукція для внутрішнього ринку. Зараз, коли багато людей виїхало, врахувати кількість споживачів та кількість територій, де купуватимуть наші овочі, неможливо. Ми просто працюємо і, якою би не була цього року ціна, плануємо частину овочів віддати на потребу армії, волонтерам і людям, що постраждали. Наразі наше господарство рухається в напрямку збільшення банку землі. Відбуватиметься воно за рахунок зернових, адже маємо достатньо техніки для обробітку більших площ. Овочі залишаться. Якщо вже зовсім стане сутяжно, можливо, відмовимося від капусти. А поки що сподіваємося на краще та працюємо на урожай, який, як відомо, не той, що на полі, а той, що в коморі».