Ціни на зернові б’ють рекорд. Якщо минулого і позаминулого років вони шокували своїм безапеляційним ростом вгору, то від початку 2022 року ціни на основні зернові, які використовують у відгодівлі сільськогосподарських тварин і птиці, пішли вниз. Так, за даними офіційних джерел, ціни на зернові та комбікорм за останні п’ять років кожні 7−8 місяців підіймалися в середньому на 10−15%. Особливо критичним виявився період 2020−2021 рр., коли ціни на пшеницю зросли більш ніж на 50%, на соєвий шрот — приблизно на 42%, а на соняшниковий — на 39%.
Сьогодні ж ситуація діаметрально протилежна тогорічній. Так, пшениця коштує близько 5,5−6 тис. гривень за тонну, кукурудза — 4,5−5 тис. гривень, соя — 12,5−13,5 тис. гривень (ціни вказані за готівкового розрахунку). Це пов’язано з відсутністю у зернотрейдерів можливості експортувати вирощені українськими аграріями зернові за кордон через російсько-українську війну та її наслідків для вітчизняного зернового ринку.
Ураховуючи перехідні залишки зернових та олійних культур на рівні 25,1 млн тонн, що у 4,2 раза перевищує показник попереднього сезону та сумарний валовий збір нового врожаю у 55,9 млн тонн, в Україні і далі спостерігатиметься профіцит зернових на внутрішньому ринку та зниження цін на них, якщо вивезення збіжжя за кордон і далі блокуватиметься внаслідок російської експансії. Масла у вогонь, як кажуть, підливатиме ще й дефіцит місткостей для зберігання зерна на рівні 16,3 млн тонн та очікуване підвищення ціни на газ, котрий потрібен для сушіння зернових під час зберігання. Тож землероби будуть змушені продавати врожай відразу після збирання і просто з коліс за ціною собівартості, якщо не нижче.
«Уповільнений експорт у результаті блокування портів не дасть змоги вивезти з України заплановані обсяги зерна та вивільнити суттєву частину місткостей зерносховищ для приймання нового врожаю. Загальна потужність зберігання в країні становила 75 млн тонн, включно з 30,5 млн тонн потужностей підприємств, що займаються переробкою та зберіганням, та 44,5 млн тонн — безпосередньо у сільгоспвиробників», — розповів Сергій Чубовський, АФ «Козацька».
За оцінками аналітиків, перехідними залишками цього сезону залишаться заповнені 35% доступних потужностей зерносховищ. Тому сільгоспвиробники сьогодні активно шукають варіанти реалізації своєї продукції на внутрішньому ринку і за будь-яку ціну.
«Сьогодні, щоб вивезти свої пшеницю-кукурудзу-сою за кордон, треба перечекати період, коли твоє зерно, що завантажено у вагони, стоїть на кордоні. І цей період черги сягає від 30, а подекуди до 60 днів. Ви можете собі уявити, які це ризики? Та ми чекаємо, бо який вихід, коли порти заблоковано, а контрактні угоди потрібно виконувати. А треба заробляти і якось працювати далі. Потрібні кошти на те, щоб посіяти зернові, а потім зібрати врожай, а також на те, щоб десь зберігати вирощене і зібране. Нині це колосальні витрати, бо можна уявити, якою буде ціна сушіння зернових, яке завжди здійснювали за допомогою газу.
Утім, як кажуть, якщо попередні роки аграрії, що займаються рослинництвом, були у виграші, то зараз фортуна повернулася обличчям до тваринників. Головне, щоб тепер у споживачів були гроші для купівлі української курятини, свинини, яловичини. Хоча, я вважаю, собівартість її виробництва не буде критично високою цьогоріч, бо ціна на зернові суттєво нижча, ніж усі попередні роки», — ділиться міркуваннями Анатолій Лапін, власник ТОВ «Лан».
Отож, якщо аграрії, які займаються рослинництвом, вимушені працювати в мінус або взагалі закриватися, то фермери-тваринники у виграші від таких цін.
«Ситуація на ринку сьогодні доволі непогана для тих, хто вирощує свиней, корів, птицю. Ціни на зернові впали. Наприклад, якщо до війни тонна пшениці коштувала 8−8,5 тис. гривень за тонну, то зараз — 5−6 тис. гривень, кукурудза впала у ціні від довоєнних до 4,5 тис. гривень, соняшник — 10−11 тис. гривень. На ринку сформувався певний профіцит зернових. Фермери-рослинники самі просять забрати зернові за будь-яку ціну, бо скоро буде новий врожай, а на складах лежить ще зерно з минулого року. У виграші сьогодні буде той, хто за зниженою ціною купує зернові, складає їх у себе на складах, паралельно нарощує поголів’я, закуповує малих поросят, садить птицю. Бо на початку війни багато хто не посадив ні птицю, ні поросят, не поставив на відгодівлю — розпродавали. А тепер внаслідок цих дій на ринку сформувався дефіцит, ціни виросли, люди все одно хочуть і мусять щось їсти, тому ціна на м’ясо висока і буде ще вищою», — Віктор Савчук, ФГ «Савчук».
РИНОК КОМБІКОРМІВ І ПРЕМІКСІВ
Ситуація з готовими комбікормами чи преміксами дещо інша. У собівартість виробництва готових комбікормів, преміксів та концентратів для сільськогосподарських тварин і птиці будь-який виробник закладає вартість таких складових: інгредієнти (які переважно є іноземного виробництва, їх експортують українські кормовиробники з-за кордону), вартість газу та електроенергії, логістичні затрати, вартість пально-мастильних матеріалів. Певною мірою впливає ще вартість зернових та олійних культур, але не критично і не на всіх виробників кормів. Підвищення цін на зернові складові відчувають хіба що ті кормовиробники, котрі виготовляють готові повноцінні комбікорми та безпосередньо самі фермери.
«І справді, на ціну готових кормів і преміксів, котрі продають всередині країни, не так впливає ціна на зернові та олійні культури, як порушення логістичних маршрутів і здорожчання пально-мастильних матеріалів, вартість імпортних інгредієнтів, а також зростання ціни на газ та енергоносії восени. Під час війни ще більше піднялися і будуть підвищуватися тарифи на газ, електроенергію тощо. Крім того, війна також посилила інфляцію і це призводитиме до того, що на деякі кормові продукти здорожчають до 20−40%», — розповів директор компанії «ПРОФІМІКС» Ігор Святний.
Загалом ціни на комбікорм за останні п’ять років підвищувалися на 10−15%. Тож готові корми цьогоріч зростуть у ціні й суттєво.
За оцінками самих учасників ринку, зміниться географія продажів та закупівель, бо в якихось регіонах припинили роботу одні кормовиробники, в інших — не кожен кормовиробник може доставити клієнту продукцію внаслідок логістичних проблем. Тому фермерам лишається одне — змінювати звичного виробника кормів на нового. З цим треба бути обережним, щоб не придбати неякісний корм. Тому слід на початку взяти на пробу невелику кількість кормів, погодувати бройлера 45 днів і подивитися на результат. Якщо він є, то сміливо починати працювати з цією компанію. Поки сам не спробуєш, ніхто не переконає брати корм саме цього бренду.
КОРМИ ДЛЯ ПТИЦІ
Найбільшим споживачем комбікормів на ринку є птахівники. Комбікорми відмінно відображають ситуацію на ринку птахівництва і тваринництва. І якщо ще на початку року виробництво кормів для цієї галузі демонструвало стабільне зростання, то буквально вже понад два місяці спостерігають суттєвий спад. Торік на корм для птиці припало 67% всього виробництва кормів, що пояснюється як розвитком українського птахівничого ринку, так і зростанням споживання м’яса птиці. Корми для свиней займають 17%, ВРХ — всього 9%. Зараз ці цифри, за оцінками самих гравців ринку, суттєво впали.
— Найбільшу вартість у складі комбікормів для птиці та інших сільськогосподарських тварин становлять зернові, бо їх у рецептурах найбільше. Оскільки внаслідок російсько-української війни порти заблоковано й нема логістики морським шляхом — через Чорне та Азовське моря, експортувати вирощені минулого сезону зернові ми просто фізично не можемо, тож усе лишається в Україні. Як наслідок, ціни на пшеницю, кукурудзу, сою дещо знизилися. Тож і ціна на повнораціонні корми так само впала. Як, власне, і обсяги їх реалізації. До того ж більшість вітчизняних середніх і невеликих фермерів птицю не посадили. Зараз ситуація потроху (наскільки це можливо) стабілізується, люди починають садити птицю, бо на ринку вже (вперше за останні три місяці війни) спостерігається дефіцит курячого м’яса. Українські зернотрейдери все ж шукатимуть шляхи виходу з кризи щодо експорту своїх зернових. Тож як тільки шляхи вивезення зерна з України будуть відкриті, то ціни на них на внутрішньому ринку значно зростуть, відповідно, і ціна готового комбікорму виросте.
Для виробництва кормових преміксів використовують, як правило, імпортні інгредієнти, вартість яких шалено зросла через вартість валют, девальвацію гривні, здорожчання логістичних затрат та ризики під час ввезення закордонної продукції в Україну внаслідок бойових дій на території нашої держави. Ціна на ці продукти вже суттєво зросла і ростиме далі. А коли господарства відновлять свою діяльність, збільшиться попит на премікси, концентрати для відгодівлі свиней, то і ціна на них ще виросте. До того ж багато кормових компаній для українського ринку втрачено, бо деякі не змогли втримати позиції впродовж цих виснажливих трьох місяців війни, а ще частина, внаслідок бойових дій, втратила виробничі потужності, інші просто не витримали конкуренції своєї якості.», — підсумовує Віталій Матвійчук, заступник директора ТОВ «Березнівська птахофабрика».
Наше Птахівництво
