Ще в 1946 році дослідники із США виявили, що темпи зростання сільськогосподарської птиці значно підвищуються за додавання в корми субтерапевтичної дози хлортетрацикліну — антибіотика, синтезованого ґрунтовими бактеріями роду стрептоміцети. Аналогічний ефект хлортетрацикліну було встановлено і у свиней. Відтоді інтенсивно використовують антибіотики як стимулятори росту в сільському господарстві. До 2001 року в США вже понад 70% усіх антибіотиків застосовували в кормах як стимулятори росту. Однак пізніше від широкого застосування почали поступово відмовлятися, і це було пов’язано з побоюваннями появи мультирезистентних штамів патогенних бактерій.
Вже у 2006 році в Євросоюзі набула чинності повна заборона на використання кормових антибіотиків у тваринництві. У деяких європейських країнах це сталося значно раніше. Наприклад, у Швеції їх заборонили ще 1986 року.
У США заборона застосування кормових антибіотиків почала діяти в 2017 році. До цього на американському ринку було представлено 111 видів антибіотиків, які могли використовуватися як стимулятори росту тварин і птиці. Після 2017 року з ринку зникло 80 таких продуктів, а у 31 антибіотика з етикетки зник напис «стимулятор росту».
Загальний тренд обмеження застосування антибіотичних стимуляторів росту наявний у багатьох країнах. Наприклад, у Китаї діє урядова програма зниження використання кормових антибіотиків у тваринництві.
МЕХАНІЗМ ДІЇ КОРМОВИХ АНТИБІОТИКІВ
Механізм дії кормових антибіотиків ґрунтується на пригніченні зростання грампозитивних патогенних бактерій у кишківнику (клостридії, стафілококи, стрептококи, листерії тощо) та протизапальній дії. Основний механізм дії обумовлений саме їхньою протизапальною дією в кишківнику. Такий принцип закладено у визначенні цих речовин. Кормовими антибіотиками, або антибактеріальними стимуляторами росту, називають специфічні антибіотики (препарати), які при введенні в корми в субтерапевтичних дозах (ключове визначення) підвищують інтенсивність росту тварин і птиці. Їх застосовують у невеликих дозах, які, як правило, нижчі за летальні для більшості патогенів. Хоча слабкий ефект, що інгібує розвиток патогенів, спостерігається. Але навіть за малої норми введення в корми ці препарати ефективно збільшують прирости ваги тварин і птиці внаслідок зниження запальних процесів у кишківнику. Адже запалення — це суттєвий енерговитратний процес. Розглянемо терапевтичне (лікувальне) дозування для бройлерів антибіотика Авіламіцин — 100 г/т комбікорму. У такій кількості препарат ефективно впливає на грампозитивні патогенні бактерії в кишківнику. В інструкціях із застосування комерційних продуктів на основі Авіламіцину норма введення діючої речовини становить у середньому 30 г/т комбікорму. Це субтерапевтичне дозування, у якому Авіламіцин не діє безпосередньо на патогени, але «працює» як стимулятор росту внаслідок зменшення запальних процесів у кишківнику.
Дослідники зазначають, що механізм протизапальної дії кормових антибіотиків до кінця не з’ясовано. Вважають, що вони накопичуються у деяких імунних клітинах та інгібують хімічні реакції запалення.
Запальні процеси є серйозною проблемою в інтенсивному тваринництві. Вони протікають зі значними витратами енергії. Так, підвищення температури тіла на 1 °C призводить до втрати енергії приблизно на 13%. Хоча цю енергію можна використати для забезпечення продуктивності. За наявності запалення організм переорієнтує енергію та деякі поживні речовини раціону, наприклад амінокислоти, на імунну відповідь, а в результаті знижується продуктивність. У такому разі тварини не спроможні реалізувати свій генетичний потенціал.
Ще один негативний наслідок запального процесу в кишківнику — ушкодження його слизової оболонки. Тяжкість таких пошкоджень залежить від ступеня запалення. Або зменшується синтез мукози, що є захисним бар’єром для клітин кишківника, або з’являються великі й глибокі ушкодження слизової оболонки, які стають «воротами» для інфекції.
Таким чином, кормові антибіотики підбирають не за протимікробною активністю, а відповідно до протизапального потенціалу. Цей принцип треба враховувати під час пошуку альтернативи кормовим антибіотикам.
ВИБІР АЛЬТЕРНАТИВИ КОРМОВИМ АНТИБІОТИКАМ
Щоб ефективно замінювати кормові антибіотики, альтернативні рішення повинні мати ті ж два механізми дії. Перше і головне — вони мають усунути запальні процеси в кишківнику. Друге, не менш важливе — боротися з бактеріальними кишковими патогенами. А найбільш значущим чинником успіху застосування альтернативних рішень є правильний менеджмент на тваринницькому комплексі чи птахофабриці. Зазвичай як альтернативні рішення використовують цілі програми, що беруть до уваги особливості режиму годівлі, ветеринарних заходів та менеджменту. Тому під час вибору програми заміни кормових антибіотиків слід враховувати:
• протизапальний ефект кормової добавки. Для запобігання запальному процесу слід усунути чинники, що його спричиняють (так названі тригери запалення);
• стресовий стан (відлучення, перегрупування, тепловий стрес тощо);
• умови утримання та мікроклімату;
• стан тварин та наявність захворювань;
• ветеринарні заходи, програма вакцинації;
• вплив додаткових чинників (мікотоксини тощо).
Деякі з цих чинників впливають один на одного. Так, стреси можуть призвести до зміни/зсуву мікрофлори, що ще більше посилить запальний процес.
Для зниження запалення використовують різні кормові добавки: пробіотики для оптимізації мікрофлори та пригнічення зростання патогенних мікроорганізмів; адсорбенти мікотоксинів; органічні форми мікроелементів, наприклад хрому, вітаміни E та D для боротьби з наслідками стресів, а саме: придушення вироблення кортикостероїдів або зниження концентрації вільних радикалів. Важливу роль відіграють амінокислоти, такі як треонін та триптофан.
На особливу увагу заслуговують пробіотики. Вони можуть містити штами бактерій, що інгібують розвиток патогенних мікроорганізмів. Наприклад, присутній у кормовій добавці Клостат штам Bacillus subtilis (PB6) ефективно пригнічує ріст та розвиток клостридій.
Одним із негативних чинників запального процесу в кишківнику є пошкодження слизової оболонки. Тому важливо подбати про її відновлення, для чого застосовують масляну кислоту та її солі (бутирати). Оскільки масляна кислота — основне енергетичне джерело для клітин кишкової стінки, необхідно, щоб вона доставлялася до клітин більшої частини кишківника. Цього можна досягти, якщо кормова добавка поступово вивільняє активну речовину, у разі застосування БутіПЕРЛу — бутирату кальцію.
Для безпосередньої боротьби з бактеріальними патогенами в кишківнику (сальмонели, кишкова паличка або лавсонія у свиней) використовують комплекси компонентів, до яких належать органічні кислоти та ефірні олії. Ефективність від застосування цих компонентів можлива у разі досягнення ними дальніх відділів шлунково-кишкового тракту та їх синергізму, що можливо за поступового вивільнення та правильного підбору діючих речовин. Такий механізм дії закладено в кормових добавках ФормаКСОЛ і Форміл.
Необхідним напрямом програми із заміни кормових антибіотиків є кормові добавки, що підвищують імунний статус та реакцію відповіді організму тварин та птиці. До ефективних модулюючих речовин належать бета-глюкани.
Зниження кормового стресу — одна з основ програми із заміни кормових антибіотиків. Правильно складена рецептура, що враховує особливості сировини, фізіологію тварини, потреба у тих чи інших поживних речовин знижують ризик розвитку патогенів. Наприклад, надлишок протеїну та жиру може призводити до розвитку клостридій та сальмонел. У зв’язку з цим використання продуктів, що підвищують перетравність та засвоєння поживних речовин кишківником із корму, відіграватиме важливу роль, оскільки зменшиться кількість неперетравленого субстрату. До таких продуктів можна віднести ферменти чи компоненти, що покращують жировий обмін.
ВІДМОВА ВІД АНТИБІОТИКІВ
Нині багато виробників сільськогосподарської продукції заявляють про пошук можливостей повної відмови від використання антибактеріальних препаратів у виробництві, зокрема перехід на систему NAE (Non-Antibiotic Ever). Ця система передбачає усунення з виробничого процесу кормових антибіотиків і терапевтичних (лікувальних) антибактеріальних препаратів, зокрема кокцидіостатиків.
Відмова від кормових антибіотиків (стимуляторів росту) цілком можлива. Але перехід на систему NAE потребує комплексного підходу, зміну схеми вакцинації як важливої складової.
Обов’язковими умовами є:
• високий рівень біобезпеки;
• підтримання оптимальних параметрів мікроклімату;
• забезпечення нормативної щільності посадки;
• оптимальна програма вакцинації;
• додавання до програми вакцинації птиці вакцини проти кокцидіозу, якщо метою є зниження використання кокцидіостатиків;
• забезпечення якості води, зокрема, за допомогою проведення мікробіологічного контролю;
• постійний моніторинг наявності можливих патогенів у кормах, сировині, матеріалах, що використовують при вирощуванні тварин і птиці (наприклад, підстилка);
• якісне відстеження ефективності різних заходів;
• чіткий аналіз виробничих умов.
Лише комплекс заходів дасть змогу повністю відмовитися від антибактеріальних препаратів під час вирощування тварин і птиці в рамках системи NAE.
Наше Птахівництво
