Тваринництво

Якими мають бути умови утримання та годівля кнурів-плідників для їх максимального використання у відтворенні стада

Активний плідник

Активний плідник

Якими мають бути умови утримання та годівля кнурів-плідників для їх максимального використання у відтворенні стада.

Кнури-плідники — це особлива категорія свиней, що забезпечують репродукцію стада. Свині схильні до ожиріння, тому годувати їх потрібно з урахуванням високих енергетичних витрат. Годування й утримання кнурів-плідників повинні забезпечувати їхню високу статеву активність, хороший об’єм сперми та її належні якісні показники. З огляду на це і в раціоні годівлі, і в умовах утримання кнурів є деякі нюанси, недотримання яких може призвести до статевої дисфункції. 

Компенсувати енергетичні витрати 

Основним завданням кнурів-плідників є продукція якісної сперми з високою концентрацією рухливих життєздатних сперміїв. Так, якісною вважається сперма, у якій не більше як 25% аномалій: до 10% цитоплазматичних крапель, до 10% аномалій акросоми, до 5% аномалій голівки. Поряд із цим 70% сперміїв повинні рухатися прямолінійно. Якщо якість погіршується, причину часто шукають у порушеннях годівлі й умов утримання, параметрів мікроклімату, експлуатації та людському чиннику. 

Особливість годівлі кнурів-плідників полягає в тому, що позитивна реакція на неї виявляється не відразу, а через певний час. Процес сперматогенезу триває не менше як два тижні, тому підготовку кнурів до отримання сперми розпочинають не пізніше ніж за 20–30 днів. 

Під час інтенсивного використання в кнурів-плідників значно пришвидшуються обмінні процеси в організмі. Це зумовлено тим, що дорослий кнур за одну садку виділяє від 500 до 600 мл сперми, і на її повторне утворення, а також на компенсацію енергетичних витрат, що відбуваються в процесі в’язки або отримання сперми для штучного осіменіння, потрібна велика кількість поживних речовин та енергії. Потреба в них прямо залежить від породи кнура-плідника, його віку, живої ваги кнура-плідника, міри його угодованості, інтенсивності використання, індивідуальних особливостей тварини. 

На сьогодні кормові норми для кнурів контролюють за багатьма (від 27 до 30) показниками. Згідно з однією із цих норм, під час інтенсивного використання у відтворенні молодим кнурцям, що зростають, на кожні 100 кг живої ваги потрібні дві загальні кормові одиниці (або 22,2 МДж обмінної енергії) і 1,7 кг сухих речовин. Для дорослих кнурів-плідників ці показники трохи менші й становлять відповідно до 1,5 загальних кормових одиниці (або 16,6 МДж) і від 1 до 1,3 кг сухих речовин. В одному кілограмі сухої речовини енергетична концентрація має бути на рівні 14,2 МДж (або 1,28 к. о.). Склад сухої речовини в раціоні повинен містити: перетравного протеїну — приблизно 15,5%; клітковини — 7; лізину — 0,95; кальцію — 0,93; фосфору — 0,76; треоніну — 0,65; цистину й метіоніну (разом) — 0,63%. Також раціон повинен обов’язково містити фосфор і кальцій, які впливають на концентрацію сперміїв у сім’яній рідині. Дія мікроелементів тісно пов’язана з гормональною системою тварини (наприклад, зі статевими гормонами, що виробляє гіпофіз), унаслідок чого їхня роль у репродуктивних процесах дуже велика. 

Лінолева кислота (омега-6 жирна кислота) є єдиною жирною кислотою, вміст якої потрібно враховувати в раціоні кнурівплідників (0,1%). 

Важливе значення для процесів репродукції мають вітаміни. Вітамін А впливає на рухливість сперміїв і бере участь у процесі сперматогенезу. Вітамін Е виступає біологічним антиоксидантом і перешкоджає появі отруйних продуктів, які утворюються в результаті переокислення жирних ненасичених кислот, украй шкідливих для репродукції. Вітаміни В-групи беруть участь у процесі формування органів статевої системи під час росту й розвитку кнурів і підтримують їх нормальні функції в статевозрілому віці. Тому в одній кормовій одиниці харчового раціону середній уміст вітамінів має бути: вітамін А — 4,5 тисячі МО; вітамін В — 2 мг; В2 — 4,5 мг; В3 — 18 мг; В4 — 0,9 г; В5 — 63 мг; В12 — 22 мкг; Е — 37 мг; вітамін О — 0,45 тис. МО. Додаткове введення жиророзчинних і водорозчинних вітамінів (понад базову норму) не призводить до помітного впливу на характеристики сперми та статевої активності кнурів. Збалансованість раціону за амінокислотами, мінералами та вітамінами дозволяє знизити рівень енергії та протеїну на 15% без зниження кількісних і якісних показників спермопродукції. 

Тривале білкове та енергетичне голодування знижує вироблення сперматозоїдів. Особливо згубно діє саме білкове голодування. Так, дефіцит білка в раціоні призводить до зниження синтезу естрадіолу — гормону, що регулює статеву активність (лібідо). 

І обов’язково — моціон 

Оптимальною вважається триразова годівля кнурів-плідників на добу. Потрібно стежити за кількістю об’ємного корму, оскільки його надлишок шкідливий для тварин. У злучний період угодованість кнурів має бути підвищена, порівнюючи із середніми показниками. 

Статеві рефлекси та рівень потенції кнурів-плідників, а також кількість сперми, що вони виробляють, і якісні її характеристики багато в чому залежать від умов утримання тварини. Щоб зайвий раз не нервувати кнурів, їх обов’язково треба відділяти від основного стада (фото). Установлено, що індивідуальне утримання кнура позитивно впливає на збільшення еякуляту на 12,4% (на 303,7–341,5 мл/садку). 

Дорослим самцям потрібно час від часу спилювати ікла, щоб унеможливлювати травмування ними персоналу й свиноматок під час спаровування. 

Дуже важливо дотримуватися оптимального температурного режиму, оскільки високі температури та їх різкі перепади вкрай негативно впливають на кнурів-плідників (аж до тимчасового безпліддя). Фахівці рекомендують дотримуватися в приміщенні таких умов: температура повітря — +16 °С, відносна вологість — 40–75%, швидкість руху повітря в холодний та перехідний період року — 0,3 м/с, у теплий період року — 1,0 м/с, уміст аміаку — до 20 мг/м., сірководню — до 10 мг/м., вуглекислого газу — 0,2%, пилу — 6 мг/м., шумовий рівень має бути не більше як 60 децибелів. 

Нормативні параметри повітря мають забезпечуватися в зоні розміщення тварин, тобто в просторі висотою до 1 м над рівнем підлоги, на якій утримують кнурів-плідників. Кількість повітря, що надходить у приміщення, має бути: в холодний період року — 30 м./год; у перехідний — 45 м./год; у теплий — 60 м./год на 1 ц живої маси тварини. Норма станкової площі для кнурів, що перевіряються, та кнурів-пробників має становити 2,5 м., для основних кнурів-плідників за індивідуального утримання — 7,0 м.. 

У літній період найкращим для кнурів є табірне утримання. Це дозволяє поліпшити якісні та кількісні характеристики сперми, а також урізноманітнити годівлю зеленими видами кормів. 

Моціон для кнура позитивно впливає на загальний стан здоров’я та продукцію сперми. Кнур повинен щодня гуляти на відкритих майданчиках у будь-яку пору року не менше як 2–3 год. Систематичні прогулянки сприяють доброму розвитку кнурів-плідників, зміцнюють ноги, нормалізують обмін речовин, забезпечують високу статеву активність і нормалізують поведінку. Кнури-плідники без систематичного моціону «застоюються», швидше жиріють, слабнуть на ноги, погано реагують на свиноматку й неохоче йдуть на фантом, швидко втрачають племінну цінність.

 У деяких кнурів задовго до початку племінного використання виявляється порушення статевих рефлексів. Особливо часто його спостерігають у разі утримання ремонтних кнурців великими групами без активного моціону. Це негативно впливає на розвиток молодих тварин, ускладнює їх використання. Тому дуже активних кнурців у 8–9-місячному віці потрібно використовувати для парування зі свиноматками, що не становлять особливої цінності в племінному відношенні. При цьому нормалізується їхній фізіологічний стан, вони добре розвиваються, їхня поведінка стає значно спокійнішою. 

Отже, зважаючи на значні індивідуальні відхилення в характері обміну речовин в організмі кнурів-плідників, основним критерієм оптимізації годівлі є стан їхньої вгодованості та якість сперми, а зниження статевої активності є ознакою необхідності кореляції раціону. Поряд із цим технологія утримання має забезпечувати оптимальні умови, максимально наближені до фізіологічних потреб тварини. 

Андрій Палій, д-р с.-г. наук, доцент

Харківський НТУ сільського господарства ім. П. Василенка

журнал The Ukrainian Farmer, липень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ