Застосування інокулянтів дає прибавку врожайності сої на рівні 2-6 ц/га
Середня урожайність сої в Україні становить 2,3 т/га. А за умови достатнього зволоження можна отримати урожайність на рівні 2,5 т/га без внесення мінеральних добрив лише завдяки азотфіксації. Так, прибавка від застосування інокулянту в умовах України становить 2-6 ц/га. За найменшої закупівельної ціни у 300 $/га прибавка становить 60-180 $/га. Тож витрати на інокуляцію покриваються ефектом від її застосування, адже вартість інокулянту становить від 5 $/га.
Про це свідчать результати досліджень компанії BioNorma.
«Зафіксувати прибавку в 200 кг/га, на жаль, більшість господарів не мають змоги. Таку оцінку не можна зробити візуально, а відсутність закладеного контролю взагалі нівелює твердження про ефективність продукту», – йдеться в повідомленні.
Максимальний ефект можна отримати, вдало поєднавши мінеральне живлення з інокуляцією. Адже весь азот, що фіксується бактеріями у бульбочці, поступає одразу в цитоплазму рослин, тому азотфіксація є не лише найбільш екологічним способом забезпечення рослин азотом, а й найбільш ефективним з погляду транспортування до рослини. Незалежно від того, проводилася інокуляція чи ні, після декількох років вирощування сої в ґрунті формуються численні популяції Bradyrhizobium.
Більшість ґрунтових аборигенних ризобій мають невисоку ефективність, тому, утворюючи бульбочки на коренях сої, вони не забезпечують реалізацію потенціалу культури повною мірою. В літературі є багато даних, що бульбочкові бактерії, які потрапляють у ґрунт з інокулянтом, уже на третій рік не виділяються з бульбочок сої.
Ситуація виглядає наступним чином: у перший рік інокуляція забезпечує понад 80% утворення бульбочок, а на другий рік цей показник може становити лише 20% бульбочок від усієї кількості.
На виживання брадіризобій у ґрунті впливає низка чинників. Наприклад, чисельність популяції при рН 7 становила більше тисячі клітин на один грам ґрунту, при рН 5,8 – менше 100 клітин. На виживання бульбочкових бактерій у ґрунті також впливає температурний режим, зволоженість та забезпечення ґрунту органічною речовиною. Успіх інокуляції залежить від конкурентоздатності ризобій у кореневій зоні рослин та характеризується здатністю одного або декількох штамів проникати в корені та утворювати бульбочки в присутності місцевої популяції ризобій.
Повної конкуренції вдається досягнути лише за умови, що бактерії з інокулянту рівномірно розподілені в ґрунті кореневої зони, проте через незначну рухомість бактерій у ґрунті вони забезпечують утворення бульбочок у базальній частині кореня та на бокових, але не більше за 8-10 см від насінини. Основна маса бульбочок формується в шарі 0-20 см, тобто бульбочки на бічних коренях утворюються завдяки місцевим популяціям або ж при повторному посіві сої завдяки бактеріям, що потрапили в ґрунт із бульбочок інокульованої сої.
Ймовірно, більшого ефекту від інокуляції можна досягти, якщо проводити зміну препаратів, що мають інші штами брадіризобіум (не плутати з іншою препаративною формою), або ж використовувати поліштамові продукти.