Який спосіб заорювання пожнивних решток найефективніший

Рослинні рештки можуть виконувати роль органічних добрив, однак необхідний на їх природну мінералізацію час є значним. Якщо стерню, солому й обмолот просто лишити на полі, вони заважатимуть спочатку якісній сівбі, пізніше – розвиткові рослин, забираючи з ґрунту потрібний рослинам азот. Виконавши низку операцій, можна пришвидшити мінералізацію решток. Методів кілька, і вони мають різну ефективність. пише журнал The Ukrainian Farmer.

Якщо господарство має тваринницький підрозділ, то солому можна використати як підстилку, а згодом, уже збагачену послідом тварин, внести на поле. Така солома буде певною мірою звільнена від збудників хвороб. Однак після вивезення соломи на ферму в полі все одно лишається до 50% рослинних решток (коріння, обмолот тощо), які заважатимуть сівбі та розвиткові рослин.

Заорювання решток на глибину 30-40 см ефективно прибирає солому з поверхні ґрунту й дозволяє сіяти дрібнонасінні культури. Проте високі енерговитрати й дуже повільне (роки!) розкладання соломи, а отже, і процес зв’язування доступного азоту в ґрунті – негативний бік цього методу. Пригнічення збудників хвороб, що мешкають на побічній продукції, також буде мінімальним.

Поверхневе заорювання (на глибину 10-12 см) решток з азотом (10 кг д. р. азоту на 1 тонну решток) – технологічно правильний метод. Рештки швидко розкладаються, звільняються поживні елементи під наступну культуру. Однак вплив на збудників хвороб є мінімальним, а витрати внесення азоту (від 60 кг д. р. на 1 га і більше) за нинішніх цін на добрива є економічно не виправданими.

Поверхневе заорювання (10-12 см) решток, що оброблені сумішшю азоту (5-10 кг д. р. на 1 га) із мікробним комплексом фунгіцидної дії – найоптимальніший метод, бо дозволяє ефективно пригнітити поширення збудників хвороб, пришвидшує час розкладання решток і забезпечує повернення в ґрунт винесених з урожаєм поживних елементів.

Порівнюючи з іншими, ця технологія є найбільш економічно доцільною. Її алгоритм простий: під час комбайнування рештки слід подрібнити до 3-10 см і рівномірно розподілити поверхнею поля. Протягом семи діб після обмолоту розосереджені на поверхні рештки слід обробити розчином бактеріального деструктора з азотом і відразу ж приорати в ґрунт на глибину до 10-12 см.

Нагадаємо, загортання пожнивних решток у ґрунт зменшує потребу в гної на 40%.