Яку роль відіграють кореневі рештки у системі живлення культур, – дослідження

Кореневі рештки озимини після відмирання поповнюють запаси поживних речовин ґрунту й сприяють підвищенню його родючості внаслідок покращення гумусного стану, пише журнал The Ukrainian Farmer.

За результатами досліджень Інституту зернових культур НААН, парова пшениця лишає по собі в 40-см товщі від 26,7 (без добрив) до 40,4 ц/га (20 т/га гною + N60P60К60) коріння, переважна більшість якого (82–83,9%) розміщена в шарі чорнозему 0–20 см.

В оптимальні за зволоженням роки частка його в підорному прошарку 20–40 см зростала до 24–29%, у гостро посушливі — зменшувалась до 12–13%.

Обчислення сумарної кількості поживних речовин, що лишаються після збирання зернової культури, показало суттєве зростання їх обсягів на органо-мінеральному фоні удобрення (91,6 кг/га проти 51,4 ц/га на контролі).

«В усіх випадках відбувається насамперед значне збагачення ґрунту азотом, другу позицію посідає калій, третю – фосфор. Відтак інформація про додаткове джерело надходження елементів живлення рослин (із кореневих решток) має враховуватись у плануванні системи удобрення наступних культур сівозміни», – йдеться у статті.

Раніше повідомлялося, як оптимізувати вміст гумусу у ґрунті.