Які є протипоказання для здійснення ранньовесняного підживлення

Для проведення ранньовесняного підживлення є певні протипоказання – зокрема, посилення ростових процесів. Це автоматично призводить до зниження стійкості рослин до можливих заморозків і зниження коефіцієнта використання азоту з мінеральних добрив через знижені температури й вимивання, особливо в разі випадання снігу або дощу.

На цьому наголосив Микола Зосимчук, заступник директора з наукової роботи Сарненська дослідна станція ІВПіМ НААН, пише журнал The Ukrainian Farmer.

З метою оптимізації стану посівів по щільності продуктивного стеблостою до початку колосіння, зниження ймовірності їх вилягання та розвитку хвороб він радить використовувати різну тактику проведення підживлення залежно від стану посіву.

Стан посівів оцінюється:

• відмінним, якщо на 1 м² є не менше як 300 рослин озимого тритикале, озимої пшениці – не менше як 400, озимого жита – не менше як 350;
• хорошим: озимого тритикале – 200–300, озимої пшениці – 300–400, озимого жита – 250–300;
• задовільним: озимого тритикале – 100– 200, озимої пшениці – 200–300, озимого жита – 150–250 за рівномірного їх розміщення по площі поля.

До поганих слід віднести посіви озимого тритикале з густотою меншою за 100 росл./м², озимої пшениці – менше як 200 і озимого жита – менше за 150 росл./м².

Частина посівів, віднесених до поганих, які мають 130 і більше рослин на квадратний метр, підлягають підсіву, а менше за 130 рослин – пересіву.

Раніше повідомлялося, як стабілізувати вміст вологи, азоту й фосфору протягом вегетації