Які сорти озимої пшениці найкраще підходять для зони Степу
Правильний вибір сортового складу в умовах посухи відіграє надзвичайно велику роль у стабілізації та нарощуванні виробництва зерна, але увага цьому питанню приділяється недостатня. Тож у господарствах зони Степу вирощується безліч сортів – від іноземних до вітчизняних, не пристосованих, слабко адаптованих до посушливих умов, а тому здатних забезпечити середню врожайність лише за достатньої вологозабезпеченості, що буває у цьому регіоні не так часто.
Про це у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer пише Микола Солодушко (ДУ Інститут зернових культур НААН).
В минулі два роки серед кращих сортів пшениці озимої, які вирощували після різних попередників (чорний пар, горох, соняшник) переважно виявилися більш ранньостиглі, короткостеблові або середньорослі інтенсивного типу, які відрізняються високим стартовим ростом, високою стійкістю до абіотичних і біотичних чинників та мають високий генетичний потенціал продуктивності.
«Зокрема, це низка сортів Селекційно-генетичного інституту – Фортеця, Дачнянка, Гарантія одеська, Оптима одеська, Перемога одеська, Господарка одеська, Довіра одеська. Серед кращих для зони Степу є також сорти Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва – Проня, Гайок, Вигадка, Мавка ІР, а також сорти Богдана, Анатолія, Юзівська, Ігриста, створені в інших наукових установах та рекомендовані для вирощування в умовах посухи»,
– зазначає науковець.
Щодо іноземних сортів пшениці озимої, частка яких останніми роками в господарствах степової зони має тенденцію до збільшення, то, як показує практика, вони, навіть маючи потужний потенціал, високі показники врожайності здатні забезпечити лише у роки, які характеризуються достатньою кількістю опадів у весняно-літній період, тобто якщо протягом цього часу їх випадає не менше середньої багаторічної норми, чого, на жаль, неможливо передбачити, готуючись до сівби.
Окрім того, певна частина таких сортів схильна до ураження хворобами, що теж потребує додаткових витрат за їх вирощування.
Нагадаємо, жорстка посуха у зоні Степу спостерігається раз на 3-5 років.