Які особливості вибору гібридів для технології No-Till

Для технології No-Till важливо, щоб гібрид мав потужну кореневу систему й енергію проростання насіння. Адже сівба за цієї технології відбувається приблизно на два тижні пізніше від «класиків», оскільки під рослинністю ґрунт прогрівається повільніше, відтак менше лишається часу на дозрівання культури.

Про це розповів директор ТОВ «Мрія», що на Київщині, Михайло Войтовик в інтерв’ю в журналі The Ukrainian Farmer.

«Під час сівби вношу РКД, мікроелементи – щоб рослина добре стартувала, розвивалася коренева система. Віддаю перевагу гібридам кукурудзи ФАО 280–330, соняшник і сою також сію середньостиглі. Паралельно працюю над зменшенням ущільнення ґрунту, зокрема застосовуючи широкозахватну техніку»,  

– зазначив Михайло Войтовик.

Щодо гібридів, придатних для нульової технології, торік у господарстві мали цікавий експеримент.

«Одна компанія висіяла на моєму полі всю лінійку гібридів кукурудзи – без добрив, через сім днів після того, як я посіяв свою кукурудзу. Отримали врожай 6-12,5 т/га. З 50 гібридів тільки шість дали понад 12 т/га. Це доводить, що для нашої технології важливо підібрати сорт чи гібрид під своє поле. До речі, один гібрид ФАО 590 утворив качан із 22 рядами, кожен з яких мав 43 зернини з вологістю 26%. Не думав, що на моєму полі може дозріти така кукурудза»,

– додав аграрій.

Нагадаємо, за 17 років застосування No-Till у господарстві рівень органічної речовини в ґрунті зріс в середньому на 1%.