Які особливості підживлення кукурудзи КАСом, – досвід

Починаючи від фази 4−6 листків кукурудза повністю переходить на живлення із ґрунту. В той же час це є початком періоду інтенсивного росту наземної маси, що супроводжується постійно зростаючим апетитом рослин до азоту. Відтак, схема азотного живлення має бути побудованою таким чином, щоб із одного боку попередити надлишок азоту на старті, а з іншого забезпечити достатню його кількість після запилення.

Про це AgroTimes розповів заступник головного агронома агрогрупи «Агрейн» Тарас Корнієнко.

«Такими характеристиками якраз і вирізняється КАС. Залежно від регіону перед посівом кукурудзи його вносять 150−200 л/га. Суттєвим плюсом є дробне внесення КАСу в міжряддя невеликими нормами до 100 л/га за раз. Іноді здійснюється 2−3 заходи в поле протягом вегетації», – розповідає Тарас Корнієнко.

Що стосується вологи, то за відсутності опадів у період наливу зерна єдиним інструментом контролю залишається корінь. То ж важливо ефективно використати період стартового розвитку рослин, коли, власне, і відбувається його заглиблення.

«В умовах дефіциту вологи рідкі добрива (КАС) зберігають вищу доступність порівняно із гранулами. Втрати азоту при внесенні КАС не перевищують 10% від загального азоту, в той час, як при внесенні гранульованих азотних добрив вони досягають 30-40%. Також при використанні гранульованих добрив існують обмеження в часі через необхідність їх внесення по мерзлоталому ґрунту. Адже необхідно обрати час, коли техніка може зайти в поле без утворення численних колій. Із застосуванням КАС ця проблема вирішується, оскільки рідке добриво вноситься не тільки по мерзлоталому ґрунту, але і в більш пізній період», – зазначив Тарас Корнієнко.

Нагадаємо, раніше в «Агрейн» поділилися досвідом ефективного застосування гербіцидів на кукурудзі.