Які основні чинники впливають на врожайність озимого ріпаку

Успішне вирощування озимого ріпаку є непростим завданням, оскільки лімітується низкою природних чинників і визначається правильним підбором агротехнологічних заходів. Ріпак є досить вимогливим до умов вирощування й активно реагує на фітосанітарну ситуацію. Попередниками озимого ріпаку можуть бути сільськогосподарські культури, які своєчасно звільняють поле, сприяють знищенню бур’янів, створюють добру структуру ґрунту.

Про це у статті «Поле чекає на ріпак» у журналі The Ukrainian Farmer пише Оксана Стельмах (Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН).

Не рекомендовано висівати ріпак після культур із родини капустяних. Найкращими попередниками під озимий ріпак є горох, зернові колосові культури, однорічні та багаторічні трави. Озимий ріпак потребує родючих ґрунтів із задовільною водо- та повітропроникністю, з нормальною або слабокислою реакцією ґрунтового розчину.

Високий і стабільний урожай отримують за розміщення ріпаку на ґрунтах із такою агрохімічною характеристикою:

• уміст гумусу, % – не менший як 1,1;
• кислотність ґрунту, рН – 5,8-6,5;
• калій, мг/кг ґрунту – 120-145;
• фосфор, мг/кг ґрунту – 60-75;
• магній, мг /кг ґрунту – 50-70;
• бор, мг /кг ґрунту – 0,25;
• марганець, мг/кг ґрунту – 10-15;
• сірка, мг/кг ґрунту – 30–60.

Непридатними для вирощування ріпаку є ґрунти з близьким заляганням ґрунтових вод і легким механічним складом (піски, торф’яники), а також площі з крутими схилами та великою кількістю блюдець. Оптимальна вологозабезпеченість озимого ріпаку спостерігається за річної суми опадів більшої за 600 мм, задовільна – за 500-600 мм, недостатня – менша за 400 мм.

Потреба у волозі впродовж вегетації неоднакова: в перші 1,5-2 місяці після появи сходів вона незначна. Навесні рослинам вистачає зимових запасів вологи. Критичний період вологозабезпеченості – початок цвітіння, дозрівання.

В осінній період для ріпаку потрібна сума активних температур 550-700 °С. Припинення осінньої вегетації спостері гається за температури –2…–3 °С. Зимою ріпак витримує зниження температури до –20…–22 °С, а за снігового покриву – до –28…–30 °С. Найуразливішою до морозів є коренева шийка. Найбільшої шкоди озимому ріпаку завдають перепади температур взимку та рано навесні. Недостатньо розвинені й незагартовані рослини (розетки – 3-4 листки) гинуть за температури –10…–12 °С.

Весняна вегетація ріпаку починається через 10 днів після переходу середньодо бової температури повітря за +1…+3 °С.

Ми також писали, як забезпечити оптимальні умови для отримання високого врожаю ріпаку.