Які наслідки для ріпаку матиме втрата листкового апарату через несприятливі умови

Умови, які склалися в другій половині лютого та у першій половині березня, очевидно не минуть для посівів озимого ріпаку без несподіванок. Найважчим для культури став лютий. Різкі пониження нічних та денних температур повітря, що супроводжувалися вітрами, за мінімальної наявності чи взагалі відсутності снігового покриву, виморозили та висушили весь листковий апарат ріпаку, сформований за час літньо-осінньої вегетації та зимового «підвегетовування».

Про це інформують в компанії ДСВ.

Така втрата листя має і позитивні, і негативні наслідки. На листках за їх тривалої осінньої асиміляції часто формуються, для прикладу, пікніди фомозу із пікноспорами, а мороз призвів до їх висушування та розпорошування по ґрунтовій поверхні. Позитив також у тому, що кожен листок – це азот. За умови їх відмирання рослина ріпаку до закінчення фази цвітіння вдруге продуктивно споживатиме мінералізований азот листя. Звісно є й негатив, оскільки листок є органом фотосинтезу і культурі доведеться витратити ресурс для їх часткового відновлення задля нетривалої участі у процесі фотосинтезу в весняний період.

Занепокоєння викликає те, що через відсутність подібних умов зими аграрії з доволі тривалим практичним досвідом фактично обнулять до мінімуму набуті спостереження за останні два десятиріччя. Доволі для нас радісне «підвегетовування» в грудні-січні і ріпаку, і культур усього озимого клину, певною мірою послабило рослини, які для свого озеленення чи формування вегетативних органів використовували пластичні речовини кореня. Це може вилитись у їх поодиноке або масове випадання внаслідок вимерзання.

«Чи вийде, з прив’язкою до селекції, на даний момент говорити про краще або гірше перенесення морозного періоду рослинами ріпаку – важко відповісти. Можливо ми спостерігатимемо різницю за зональністю з втрати листкового апарату, а випадання рослин ріпаку з посіву на полях буде більш пов’язане зі станом входження в зиму. Зараз чітко можна прослідкувати тенденцію, що на посівах оптимальних строків висіву, де сходи отримано в кінці серпня – першої половини вересня, рослини зазнали найменшої негативної дії холоду»,

– йдеться в повідомленні.

У зоні ризику посіви ранніх строків, як і посіви по часу отримання сходів у жовтні місяці, через наявні різного роду механічні пошкодження на корені, спричинені дією, для прикладу, видовжень (оголень кореня) чи діяльності шкідників, внаслідок доволі глибокого промерзання ґрунтового горизонту (понад 30 см). З приходом теплих днів можна спостерігати підгнивання головного стрижня.

«Як діяти за умов, що склалися? Внісши азотні добрива спостерігайте, як відбувається відростання культури ріпаку та перехід від фази розетки до видовження стебла, з подальшим виваженим рішенням: чи все добре, чи зменшуємо витрати, чи пересів»,

– зазначають фахівці ДСВ.

ДСВ – Інновації для Вашого успіху!