Які чинники впливають на загартування озимої пшениці

Оптимальні умови зволоження та кореневого живлення великою мірою визначають інтенсивність і направленість метаболізму в пшениці озимої, суттєво впливають на загартовування рослин і формування їхньої стійкості до несприятливих умов середовища і, перш за все, до низьких температур, пише журнал The Ukrainian Farmer.

На звичайних чорноземах формування підвищеної стійкості пшениці озимої до несприятливих умов зимівлі досягається в разі допосівного внесення достатньої й збалансованої дози основних елементів мінерального живлення (NPK), що унеможливлює переростання рослин, у співвідношеннях: по чорному пару (1–1,5) : (1–2) : 1, після кукурудзи та пшениці озимої відповідно (1,5–2) : (1–2) : 1 та (1,5–2) : (1–1,5) : 1.

У результаті досліджень, проведених у ДУ ІЗК НААН, виявлено, що кількість розчинних вуглеводів у вузлах кущіння рослин пшениці озимої на початку зимівлі є неоднаковою і залежить від комплексної дії метеорологічних чинників упродовж осінньої вегетації рослин, а також від сортів і попередників.

Відомо, що морозостійкість рослин пшениці озимої певною мірою пов’язана з динамікою витрат розчинних вуглеводів упродовж зимівлі. Сорти з економнішою витратою цих метаболітів узимку є й більш зимостійкими.

Нагадаємо, озимі повторно пройшли другу фазу загартування.