Як забезпечити ефективне підживлення кукурудзи в умовах нестабільного зволоження

Прикореневе підживлення кукурудзи в початкові фази росту мінеральними туками в дозі N15–20 в умовах нестабільного зволоження, за даними наукових установ, є недостатньо ефективним, тому його рекомендується замінити на більш технологічне позакореневе підживлення рослин у фазу 6-7 листків карбамідом сумісно з комплексними препаратами макро- та мікродобрив в хелатній формі, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Такі підживлення зумовлюють підвищення адаптивності рослин кукурудзи до підвищених температур і забезпечують одержання приросту врожайності зерна. Існує думка, що карбамід – найкраща форма азотного добрива для листкового підживлення, бо не обпалює листя. Це й справді так.

За правильного внесення амідний азот засвоюється поверхнею листка на 90-95% за короткий час. Карбамід не впливає на кислотність ґрунту, на відміну від аміачної селітри, тому він ефективніший для застосування на кислих ґрунтах.

Разом із тим аграрії цінують сечовину за економність: в 1 кг добрива міститься такий самий обсяг корисних речовин, як і 3 кг натрієвої селітри або 2,25 кг сірчанокислого амонію. Дослідженнями наукових установ доведено доцільність додавання сірки під час проведення позакореневих підживлень карбамідом, адже вона так само важлива для культури, як азот і фосфор.

Сірка є компонентом деяких амінокислот і ферментів, бере участь у синтезі білка. Рослини не можуть поглинати азот без достатньої кількості сірки. Брак сірки призводить до незасвоєння азоту (табл. 1).

Раніше повідомлялося, як різні гібриди кукурудзи реагують на внесення органічних та мінеральних добрив.