Як уникнути здійснення десикації посівів сої

Щоб уникнути здійснення десикації посівів сої, варто висівати сорти сої, які відповідають регіону вирощування, а також правильно їх підбирати за тривалістю періоду дозрівання, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Ультрашвидкостиглі сорти сої, які вже у ІІ декаді серпня скинули понад 90% листя, проте ще деякі рослини й далі вегетують, не потребують обробки десикантами. Повне достигання сортів цієї групи стиглості спостерігається в середині ІІ – на початку ІІІ декади серпня.

Якщо в середньоранніх сортів на період ІІІ декади серпня опало 80% листя, а боби перебувають у фазу повної стиглості, здійснення десикації посівів сої не потрібне.

Десикацію можна не проводити також, коли в умовах Півдня України у вересні стоїть тепла сонячна погода, а рослини середньостиглого сорту скинули більше як 60% листя, і боби вже дозріли. Ще достатньо часу є для повного опадання листя.

Коли листя тільки починає опадати, а боби – в стадії наливання, десикацію не можна проводити, бо до повного дозрівання рослині потрібно близько 30 діб, а десикація можлива всього за 10–12 діб до збирання врожаю. У разі опадання до 40% листя десикацію також не проводять, бо збирання врожаю можливе тільки за три тижні.

Середньостиглі сорти сої з тривалістю періоду вегетації 120–125 діб недоцільно впроваджувати в північному регіоні України. Наприклад, якщо висіяти на Півночі країни середньостиглий сорт сої Святогор, створений для умов Півдня, він не дозріє на початок жовтня. У цьому разі десиканти не врятують ситуацію.

Обов’язково рекомендується проводити десикацію за вирощування сортів середньостиглої групи за прохолодної дощовитої погоди в осінній період, коли дозрівання сповільнюється, а посіви заростають бур’янами. У цьому разі пришвидшується дозрівання насіння, зменшується ураженість білою і сірою гнилями, цвіллю, сім’ядольним бактеріозом й іншими хворобами.