Склеротиніоз озимого ріпаку. Небезпека ураження

Весняному ураженню склеротиніозом озимого ріпаку в період цвітіння можна певною мірою протистояти за допомогою вчасно використаних вузько направлених фунгіцидів в період цвітіння озимого ріпаку.

Про це розповів кандидат с.г. наук, регіональний менеджер ТОВ «ДСВ-Україна» Іван Тимчишин.

Він нагадав, що склеротиніоз або біла гниль (лат. Sclerotinia sclerotiorum)  – це захворювання, яке має як осінній, так і весняний період інфікування рослин ріпаку озимого. Сприятливими умовами для ураження рослин восени є тривала осіння вегетація за умов теплої погоди і поодинокого пониження температур нижче 0 °С в даний період . Саме зниження температури може провокувати до проростання склероцій і ураження рослин ріпаку міцелієм через кореневу систему. За таких умов ми практично безсилі у боротьбі з захворюванням, а склероції, утворенні в корені, є доволі великих розмірів.

«Весняному ураженню ми можемо певною мірою протистояти за допомогою вчасно використаних вузько направлених фунгіцидів в період цвітіння озимого ріпаку. Умовами для проростання склероцій, що містяться у верхньому шарі ґрунту, є температура вище + 10 °С та наявність достатнього зволоження в даний період. Погода, яка спостерігалась впродовж ІІІ-ї декади квітня та І-ї декади травня цього року, доволі мінлива. Окрім високих позитивних температур та випадання опадів, в окремих регіонах відмічено пониження до 0 °С, а то й нижче. Тобто, на початок фази цвітіння ріпаку у нас є складені погодні умови, які можна вважати доволі сприятливими для поширення склеротинії. За таких умов проростання частини склероцій могло відбутись ще до початку цвітіння. Звісно, без наявності пелюсток у пазухах листків, які служать поживним середовищем для приживання викинутих апотеціями аскоспор, інфікування не відбувається», – зауважив Іван Тимчишин.

Він уточнив, що із зацвітанням рослин ріпаку відбувається й опадання та затримання тих же пелюсток, у листкових пазухах. До того ж, періодична поява краплин води з опадів чи сильних рос, створюють доволі сприятливі умови для виживання аскоспор. Тому з відкриттям основної кількості квіток на центральному пагоні та з опаданням пелюсток, внесення фунгіцидів вузько направлених проти склеротинії є доволі ефективним. За таких умов діючі речовини внесених фунгіцидів окрім прямого потрапляння в пазухи листків, переносяться також до пазух із обробленими пелюстками. Таким чином відбувається стерилізація як пазух листків, де можуть поселятись аскоспори, так і їхнього живильного середовища – пелюсток.

Раніше ми писали, як знизити поширення й розвиток патогенів на посівах озимого ріпаку.