Як спалювання соломи впливає на ферментативну активність у ґрунті

Спалювання різних за обсягом валків соломи (із розрахунку 1,4-5,8 т/га) призводить до посилення рухомості органічної речовини ґрунту (шари 0-2 см і 2-5 см) і певних змін у її структурі під впливом температурного чинника.

Це було встановлено у ході модельних польових дослідів на чорноземі типовому важкосуглинковому (Слобожанське дослідне поле ННЦ ІГА), пише журналі The Ukrainian Farmer.

Відомо, що інтенсивність процесів перетворення органічних сполук у ґрунті тісно пов’язана з активністю ферментів, які й беруть участь у біокаталізі реакцій вуглецевого циклу.

Установлено, що під час спалювання соломи активність дегідрогенази, яка характеризує активність мікробного пулу ґрунту й корелює з активністю перетворення вуглецевих сполук, мала тенденцію до зниження.

Активність інвертази (фермент, що перебуває в тісному зв’язку з умістом органічної речовини в ґрунті) під час спалювання соломи зменшилася до контролю від 16 до 41%. Відновлення активності за час спостережень не відбувалося.

Активність поліфенолоксидази (із нею пов’язують процеси синтезу складових гумусу) зменшилася до контролю від 49 до 59%.

Установлено, що рівень ферментативної активності за визначених умов повернеться до вихідного стану (якщо відраховувати від початку спалювання соломи) приблизно через 100 діб.

Нагадаємо, цього року багато пожеж на сільгоспугіддях були спричинені обстрілами російських окупантів, зокрема, на Миколаївщині, Харківщині та в інших областях. Як повідомлялося, фосфорні боєприпаси рашистів спричиняють сильне забруднення ґрунтів.